Постанова

від 14.04.2010 по справі 15/207

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2010 р. Справа № 15/207

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді ОСОБА_1

суддів Скрипчук О.С.

ОСОБА_2

При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Радехів Агро» від 04.12.09р.

на рішення господарського суду Львівської області від 24.11.09р.

у справі №15/207

за первісним позовом Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Радехівський цукровий завод», с.Павлів

до відповідача за первісним позовом ТзОВ «Радехів Агро», с.Павлів

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Агроцукор», с.Павлів

про стягнення 392732,61 грн.

та за зустрічним позовом ТзОВ «Радехів Агро», с.Павлів

до відповідача за зустрічним позовом ВАТ «Радехівський цукровий завод», с.Павлів

про визнання недійсним договору №04-01ВК від 23.02.06р., замінити боржника у зобов'язанні

за участю представників

від позивача за первісним позовом - не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача за первісним позовом - не з'явився (належно повідомлений);

від третьої особи - не з'явився (належно повідомлений).

Причини відкладення розгляду справи, викладено в ухвалах суду.

Сторони та третя особа належним чином повідомлені про час та місце засідання суду, докази чого наявні у справі.

Заяв про відвід суддів не поступало.

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.11.09р. у справі №15/207 (суддя Костів Т.С.) первісний позов ВАТ «Радехівський цукровий завод» до ТзОВ «Радехів Агро», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТзОВ «Агроцукор», задоволено повністю та стягнено з ТзОВ «Радехів Агро» на користь ВАТ «Радехівський цукровий завод» 392732,61 грн. боргу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення судом в частині задоволення первісного позову мотивовано ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.257, 261, 262, 264, 520-523, 509, 526, 530, 604, 625, 629 Цивільного кодексу України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність вимог позивача за первісним позовом, оскільки ТзОВ «Радехів Агро» не виконало належним чином своїх зобов'язань за договором №04-01ВК заміни боржника у зобов'язанні від 23.02.06р., в результаті чого у останнього наявна заборгованість перед ВАТ «Радехівський цукровий завод» в розмірі 392732,61 грн.

Водночас, місцевий господарський суд, керуючись ст.ст.92, 203, 215 ЦК України, констатував про відсутність передбачених законом підстав для визнання вищевказаного договору недійсним та відмовив у задоволенні зустрічного позову.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ТзОВ «Радехів Агро» оскаржило рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, стверджуючи, що договір заміни боржника у зобов'язанні №04-01ВК від 23.02.06р. укладений представниками сторін з перевищенням власних повноважень, що, на думку апелянта, підтверджується: постановою господарського суду Львівської області від 24.01.08р. у справі №29/169 (6/240-7/77) щодо прав керуючого санацією ВАТ «Радехівський цукровий завод» та п.7.7.6 Статуту ТзОВ «Радехів Агро», відповідно до якого директор укладає від імені товариства цивільно-правові угоди, інші юридичні акти з обмеженням суми таких угод 100000 грн. або еквівалент, виражений в іноземній валюті.

Крім того, апелянт вказує на недоведеності того факту, що сума заборгованості в розмірі 392732,61 грн. виникла саме на підставі договору №4РА від 28.03.05р. авансування вирощування цукрових буряків, інші ж договори, а саме: договір купівлі-продажу б/н від 26.11.04р., договір авансування вирощування цукрових буряків від 06.09.05р. №12РА, укладені між ТзОВ «Агроцукор» та ВАТ «Радехівський цукровий завод» і для повного розрахунку по яких було підписано договір заміни боржника у зобов'язані, судом першої інстанції не досліджувались.

На підставі вищевикладеного, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог та про задоволення зустрічного позову.

У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Агроцукор» вважає незаконною вимогу ВАТ «Радехівський цукровий завод» про стягнення заборгованості з ТзОВ «Радехів Агро» на підставі договору заміни боржника у зобов'язанні №04-01ВК від 23.02.06р., адже 28.02.06р. сторони підписали угоду про відмову від цього договору.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

ВАТ В«Радехівський цукровий заводВ» подало позов про стягнення на його користь з ТзОВ В«Радехів АгроВ» , за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТзОВ В«АгроцукорВ» , дебіторської заборгованості в сумі 392732,61 грн., яка виникла через невиконання ТзОВ В«Радехів АгроВ» умов договору №04-01ВК від 23.02.2006р. заміни боржника у зобов'язанні.

В свою чергу ТзОВ В«Радехів АгроВ» подало зустрічний позов до ВАТ В«Радехівський цукровий заводВ» про визнання недійсним договору №04-01ВК від 23.02.2006р. заміни боржника у зобов'язанні, оскільки цей договір був підписаний не уповноваженими особами та з перевищенням наданих їм повноважень.

24.11.09р. місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення про задоволення первісного позову та про відмову в задоволенні зустрічного позову.

З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ В«Радехівський цукровий заводВ» та ТзОВ В«АгроцукорВ» укладено наступні договори: договір купівлі-продажу б/н від 26.11.04р., договір авансування вирощування цукрових буряків №4РА від 28.03.05р. та договір авансування вирощування цукрових буряків №12РА від 06.09.05р.

ТзОВ В«АгроцукорВ» свої зобов'язання за вищевказаними договорами виконало частково, в результаті чого заборгувало ВАТ В«Радехівський цукровий заводВ» станом на 23.02.2006р. суму 392732,61 грн.

23.02.06р. було укладено між ВАТ В«Радехівський цукровий заводВ» (кредитор), ТзОВ В«АгроцукорВ» (первісний боржник) та ТзОВ В«Радехів АгроВ» (новий боржник) договору №04-01ВК заміни боржника у зобов'язанні, згідно умов якого новий боржник за згодою кредитора прийняв на себе зобов'язання по проведенню повного розрахунку за ТзОВ В«АгроцукорВ» на суму 392732,61 грн. за отримані в кредитора у 2004, 2005, 2006 роки за договором купівлі-продажу б/н від 26.11.04р. пальне, за договором авансування вирощування цукрових буряків №4РА від 28.03.05р. та договором авансування вирощування цукрових буряків №12РА від 06.09.05р. дизпальне. Погашення боргу відповідач зобов'язався провести до 01.03.08р.

Згідно із ч.2 ст.604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Відповідно до ст.ст.526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення про задоволення первісного позову не враховано того, що 28.02.06р. між тими ж сторонами укладено трьох сторонню угоду про відмову від договору заміни боржника у зобов'язанні №04-01ВК від 23.02.06р.

Цей доказ не було подано місцевому господарському суду.

Однак, відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийняв цей доказ і дав оцінку відповідно до ст.214 ЦК України.

Сторони в угоді домовились, що відповідно до п.4 ст.214 ЦК України правовим наслідком відмови від правочину є припинення договору заміни боржника у зобов'язанні №04-01ВК від 23.02.06р. з моменту його укладення.

Таким чином, в задоволенні первісних позовних вимог, підставою заявлення яких був договір заміни боржника у зобов'язанні №04-01ВК від 23.02.06р., припинений сторонами цього договору з моменту його укладення, слід відмовити, а оскаржуване судове рішення в цій частині скасувати.

Між тим, судово колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в даному випадку відсутні передбачені законом підстави для визнання договору заміни боржника у зобов'язанні №04-01ВК від 23.02.06р. недійсним, зокрема, з підстав підписання такого договору не уповноваженими особами та з перевищенням наданих їм повноважень, на які посилається позивач за зустрічним позовом.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України).

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ст.92 вказаного Кодексу).

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч.3 ст.92 цього ж Кодексу).

Жодних доказів того, що контрагенти знали чи за всіма обставинами не могли не знати про обмеження таких повноважень при укладенні спірного договору, судам надано не було.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Від-так, оскаржуване рішення суду підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.103, 104, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 24.11.09р. у цій справі скасувати частково і прийняти нове рішення. В задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовити повністю.

3. Судові витрати покласти на обидві сторони.

4. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.

ОСОБА_3 ОСОБА_1

суддя О.С.Скрипчук

суддя Т.С.Процик

Постанова підписана 28.04.2010р.