Рішення

від 08.12.2006 по справі 14818-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

14818-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2006Справа №2-30/14818-2006

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Блакитна затока»,м. Феодосія., смт. Коктебель, вул. Леніна, 120.  

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Віра-Плюс», м. Феодосія, вул. Войкова, 44.

Про стягнення 34516,80 грн. та розірвання договору

Суддя Ловягіна Ю.Ю.   

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача –  не з'явися.

Від відповідача – не з'явився.

Суть спору: позивач – ТОВ «Блакитна затока» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до ТОВ «Фірма «Віра-Плюс», м. Феодосія про стягнення 34516,80, грн. збитків та розірвання договору.

Як вбачається з прохальної частини позову фактично позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 34516,80 грн. збитків та 1702,2 грн. 9 % річних по депозитним внескам, усього просить стягнути 35219,0 грн. та визнати договір № 41 від 19.12.20005 р. розірваним.

У судовому засіданні 23.10.06р. представником позивача була представлена заява про уточнення позовних вимог від 23.10.06р. № 2, якою просить розірвати договір підряду № 41 від 19.12.2005 р. та стягнути з відповідача збитки в сумі 34516,80 грн., неодержані доходи у розмірі п'яти відсотків річних у сумі 945,67 грн., інфляції у сумі 1326,22 грн. та судові витрати.

Заявою від 13.11.2006р. № 3 позивач знову уточнив свої вимоги, просить суд розірвати договір підряду № 41 від 19.12.2005р.,  стягнути з відповідача збитки в сумі 34516,80 грн., пеню у розмірі 2543,84 грн., інфляції у сумі 379,64 грн. та судові витрати.

Свої вимоги позивач пояснює тим, що здійснивши передплату по договору підряду № 41 від 19.12.2005 р., відповідач не приступив до виконання підрядних робіт в строки зазначені в договорі, у зв'язку з чим просить повернути суму передплати та розірвати зазначений договір.

Представник відповідача тричі у судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією за адресою: м. Феодосія, вул. Войкова, 44. Саме за такою адресою, як вказано у довідці Головного управління статистики в АР Крим від 20.10.06р. №05.3-5/3310 (а.с. 38).

Згідно зі ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2005р. ТОВ „Блакитна затока” (замовник) та ТОВ «Фірма „Віра-Плюс” (підрядник) уклали договір підряду № 41 на виконання ремонту 47 кімнат 3 та 4 поверхів корпусу № 2 у відповідності із проектною документацією та умовами даного договору.

Порядок розрахунків встановлений в розділі 3 договору. Так, згідно з пунктом 3.1. ціна договору становить 115056,00 грн. Оплата здійснюється замовником у наступному порядку: 30% від вартості робіт – протягом 3 банківських днів з моменту підписання даного договору; 30% вартості від вартості робіт – при досягненні 50% готовності об'єкту до здавання; решта 40 % від вартості робіт оплачуються після повного виконання робіт. Повний розрахунок повинен бути проведений не пізніше 3 днів, після підписання Сторонами акту про прийняття Замовником всього обсягу робіт по даному договору.

На виконання договору позивач платіжним дорученнями № 1686 від 28.12.2005 р. перерахував відповідачу передплату по договору № 41 від 19.12.05 р. в сумі 34516,80 грн.  (а.с. 26).

Відповідно до п. 4.1. договору підрядчик зобов'язується виконати роботи, передбачені договором у повному обсязі до 01.04.2006р.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України та ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору.  

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України).

З матеріалів справи та пояснень позивача слідує, що до теперішнього часу підрядні роботи відповідачем так і не виконані, доказів того, що роботи виконані відповідач не представив, підписані акти прийому – передачі на день подання позову або на день прийняття рішення, сторонами у суд не надані.

Невиконання роботи в обумовлений в договорі строк є порушенням зобов'язання, яке називається простроченням, при цьому наступають наслідки, передбачені ст. 612 Цивільного кодексу України.

Так, згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення збитків у сумі 34516,80 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, нормами законодавства і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивачем пред'явлені вимоги про стягнення індексу інфляції за період з 01.04.2006 р. по 30.11.2006 р. від суми боргу 34896,44 грн., які підтверджуються розрахунком (а.с. 43а) та підлягають стягненню, як заявлено позивачем, у сумі 379,64 грн.

Крім того, позивачем пред'явлені вимоги про стягнення пені в сумі 2543,84 грн. за період з 01.04.2006 р. – 28.08.2006 р. від суми передоплати 34516,80 грн.

Згідно з п. 6.2. договору, за порушення строків виконання робот підрядник оплачує на користь замовника пеню в розмірі 5 % від ціни невиконаних робот за кожний день прострочення.

Як вбачається з представленого позивачем розрахунку (а.с. 43 а), пеня позивачем розрахована правильно, виходячи з облікової ставки НБУ 9,5% за період з 01.04.2006 р. – 09.06.2006 р. (70 днів) та з 10.06.06 р. по 28.08.06 р. (80 днів) по ставці НБУ 8,5%.

Таким чином, суд вважає, що пеня підлягаю стягненню, як заявлено позивачем, у сумі 2543,84 грн.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про розірвання договору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 9.4 договору сторони передбачили, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку у випадку порушення однієї із сторін умов даного договору.

В силу частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, а істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання передбачені договором підряду у встановлений строк – до 01.04.06р., тому для нього настають негативні правові наслідки і позивач (замовник) позбавився того, на що розраховував при укладенні договорів.

У зв'язку з викладеним, враховуючи, що вимоги позивача обґрунтовані, суд вважає за необхідне розірвати договір підряду № 41 від 19.12.2005 р., укладений між позивачем та відповідачем.

Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У разі, якщо позивач на підставі частини 4 ст. 22 ГПК України до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог і не сплатив державне мито зі збільшеної суми, господарський суд повинен стягнути з позивача суму недоплаченого державного мита в доход державного бюджету. (п. 4.2. роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02 – 5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, оскільки заявою від 13.11.2006р. № 3 позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути усього 37819,92 грн., додатково з позивача підлягає стягненню державне мито в доход державного бюджету України в сумі 16,01 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 08 грудня 2006 р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 18 грудня 2006 р.

З обліком викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма „Віра-Плюс”, м. Феодосія, вул. Войкова, 44 (р/р 26003301351242 в філії відділення „Промінвестбанк”, м. Феодосія, МФО 324388, ЄДРПОУ 31505228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Блакитна затока”, м. Феодосія., смт. Коктебель, вул. Леніна, 120 (р/р 26008100100001 в ФФ КРД АППБ „Аваль”, МФО 324601, ЄДРПОУ 02651055) 34896,44 грн. збитків, 2543,84 грн. пені, 379,64 грн. інфляції, 378,20 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Розірвати договір підряду № 41 від 19.12.2005 р. укладений Товариством з обмеженою відповідальністю „Блакитна затока” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма „Віра-Плюс”.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Блакитна затока”, м. Феодосія., смт. Коктебель, вул. Леніна, 120 (р/р 26008100100001 в ФФ КРД АППБ „Аваль”, МФО 324601, ЄДРПОУ 02651055) на користь державного бюджету України (р/р 31118095600002 у банку одержувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) 16,01 грн. державного мита.

5.          Видати наказ  після набрання  рішенням  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.