Вирок

від 16.09.2015 по справі 754/12838/15-к

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 1-кп/754/666/15

Справа№754/12838/15-к

Вирок

Іменем України

16 вересня 2015 року м.Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження

№12014100030011048 відносно: ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України,

з вищою освітою, заміжньої, фізичної особи підприємця,

зареєстрованої та проживаючої за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

за ч. 4 ст. 197-1 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4

сторони захисту: обвинуваченої ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_5

Встановив:

В листопаді 2013 року, у невстановлені слідством дату та час, обвинувачена ОСОБА_3 , будучи фізичною особою-підприємцем, діючи з прямим умислом протиправно, самовільно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання його суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з метою покращення свого матеріального становища, в порушення вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на земельну ділянку, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки та за відсутності будь-якого правочину щодо неї, а також в порушення вимог статей 29, 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме без одержання містобудівних умов та обмежень, реєстрації документів, які б давали право на виконання будівельних робіт, із залученням найманих осіб, які не діяли як співвиконавці злочину, оскільки були переконані у законності виконання вказаних робіт, та які за її вказівкою та з використанням приналежних останній будівельних матеріалів, провела будівельні роботи з реконструкції збірно-роздрібної конструкції типу павільйон за адресою: АДРЕСА_2 , розширивши її до загальної площі 120,7 кв.м, заклавши стрічковий фундамент, тобто побудувавши капітальну будівлю, та облаштувавши її з обох боків літніми майданчиками площею 42,6 кв.м та 46,8 кв.м, зеленими насадженнями 60 кв.м, ґанком, навісом, вимощенням на самовільно зайнятій земельній ділянці, площею 0.03165 га, у зоні санітарної охорони міської водопровідної мережі Д=500 мм, яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, яку у подальшому надала в оренду ТОВ «Калина Фудз» (код ЄДРПОУ 39004505) під ведення підприємницької діяльності закладу громадського харчування «Калина», який розташовується за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 57-а по теперішній час.

Таким чином, суд вважає доведеним, що обвинувачена ОСОБА_3 своїми умисними діями скоїла самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці у зоні санітарної охорони, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 197-1 КК України.

31 серпня 2015 року між прокурором прокуратури Деснянського району міста Києва ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 4 ст. 197-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_3 у виді одного року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і згідно п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України виконає покладені на неї обов`язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти її про зміну місця проживання. В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України та ст. 389-1 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально-процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Деснянської прокуратури міста Києва ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

Засудив:

Затвердити угоду від 31 серпня 2015 року про визнання винуватості між прокурором прокуратури Деснянського району міста Києва ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.

Призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання у виді 1 /одного/ року позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченої, прокурору.

Суддя: