Рішення

від 26.02.2007 по справі 16618-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16618-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2007Справа №2-30/16618-2006

За позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра», м. Київ, вул. Артема, буд. 15 (пошт. адреса: м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, буд. 198).

До відповідача Підприємства «Кримський міст – Південь», м. Сімферополь, вул. Салгірна, буд. 26.

Про стягнення 5642,31 грн.

Зустрічний позов Підприємства «Кримський міст – Південь», м. Сімферополь, вул. Салгірна, буд. 26.

До відповідача Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра», м. Київ, вул. Артема, буд. 15.

Про стягнення збитків та неодержаної вигоди в сумі 12807,82 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Піддубник, за дов. від 02.10.2006 р. у справі.

Від відповідача – Кіт, за дов. від 20.11.2006 р. у справі.

З участю представника загальнобудівного тресту «Цивілбуд» Саледінова, за дов. від 10.01.2007 р. № 1.

Суть спору: позивач – ВАТ КБ «Надра» – звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача – Підприємства «Кримський міст – Південь» 5642,31 грн., в тому числі 5500,0 грн. неповерненої суми, 60,49 грн. індексу інфляції, 81,82 грн. річних.

Слід зазначити, що в позові назва відповідача зазначена як Підприємство «Кримський мост – Юг», однак як  вбачається з довідки Головного управління статистики в АР Крим № 05.3-06-06/1591 назва відповідача на українській мові - Підприємство «Кримський міст – Південь» (ЄДРПОУ 25151415) (а.с. 20).

Свої вимоги позивач пояснює тим, що 05.07.2005 р. на підставі рахунку № 54 від 04.07.2005 р. відповідачеві була перерахована сума 5500,00 грн. як аванс на установку банкомату в м. Феодосія на центральному ринку. Договір про цьому між сторонами не укладався. У зв'язку з тим, що відпала необхідність виконання робот, 04.04.2006 р. позивач листом просив повернути йому суму авансу. Однак відповідач суму авансу не повернув до теперішнього часу, тому позивач просить стягнути її з урахуванням індексу інфляції та річних в судовому порядку.

У відзивах (а.с. 24, 60) відповідач проти позову заперечує і вважає, що між сторонами склалися договірні відносини, сторони уклали договір підряду, на підтвердження чого позивачем був перерахований авансовий платіж в сумі 5500,0 грн. Пропозицію повернути суму авансового платежу відповідач розцінює як розірвання договору, а це суперечить діючому законодавству, оскільки за загальними правилами розірвання договору здійснюється за взаємною згодою сторін. Крім того, звертає увагу на те, що роботи не були виконані з вини позивача, тому в позові просить відмовити.

24.11.2006 р. відповідач звернувся до господарського суду із зустрічним позовом про стягнення з ВАТ КБ «Надра» реальних збитків та неодержаної вигоди в сумі 12807,82 грн., які складаються з реальних збитків в сумі 10318,0 грн., суми 3 % - 398,69 грн., інфляційні витрати 1076,13 грн. та неодержана вигода 1015,0 грн.

Свої вимоги по зустрічний позовній заяві Підприємство «Кримський міст – південь» пояснює тим, що для виконання робот по встановленню банкомату відповідача - ВАТ КБ «Надра» ним був укладений договір субпідряду з трестом «Цивілбуд». Роботи були виконані, акт про надання послуг сторонами підписаний, за виконані роботи позивач перерахував тресту «Цивілбуд» 10318,0 грн. З вини позивача роботи по встановленню банкомату не виконані, тому позивач - Підприємство «Кримський міст – Південь» вважає суму 10318,0 грн своїми фактичними збитками. На суму збитків позивач нарахував річні та індекс інфляції, а також просить стягнути суму неодержаної вигоди – прибуток, якій міг би одержати в результаті виконання договору підряду по встановленню банкомату.

Відповідач по зустрічному позову – ВАТ КБ «Надра» у відзиві (а.с. 65) зустрічний позов не визнає з підстав необґрунтованості вимог.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників сторін, суд –

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Як передбачає ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

На підставі рахунку № 54 від 04.07.2005 р. (а.с. 6) позивач – ВАТ КБ «Надра» - меморіальним ордером № 24 від 05.07.2005 р. (а.с. 7) перерахував відповідачеві - Підприємству «Кримський міст – Південь» аванс на установку банкомату за адресою вул. Назукіна в м. Феодосія на центральному ринку в сумі 5500,0 грн.

Оскільки відпала потреба у встановленні банкомату, листом від 04.04.2006 р. № 484 (а.с. 8) позивач просив повернути суму авансу. Лист був одержаний Г.В. Ларіоновим 05.04.2006 р. нарочним.

Відповідно до ст. 173, 175 Господарського кодексу України господарським (майново-господарським) визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. (ст. ст. 216, 218 ГК України).

Оскільки відповідач ніяких послуг позивачу не надав, він повинен повернути позивачеві одержану суму авансу. На день звернення позивача з позовом до суду, відповідач суму авансу так і не повернув, чим порушив права позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення неповерненої суми в розмірі 5500,0 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач пред'явив вимоги про стягнення 60,49 грн. індексу інфляції, 81,82 грн. річних.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не  встановлений договором або законом.

Як вбачається з приведеної норми, річні та індекс інфляції підлягають стягненню за невиконання грошового зобов'язання.

Суд вважає, що після надсилання відповідачеві листа від 04.04.2006 р. № 484 з проханням про повернення суми авансу, зобов'язання між сторонами стали носити грошовий характер.

Позивач просить стягнути 60,49 грн. індексу інфляції за період з квітня по серпень 2006 р., річні в сумі 81,82 грн. за період з 05.04. по 02.10.2006 р. (181 дня), які обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, приведеним розрахунком (а.с. 16) та підлягають задоволенню.

Суд не може погодитися з твердженням відповідача - Підприємством «Кримський міст – Південь», що між ним та банком «Надра» був укладений договір підряду в усній формі.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умовами, визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Позивач - банк «Надра» - проти укладення договору між сторонами заперечує, тому не можна сказати, що сторони досягли згоди щодо його укладення.

Між сторонами відбувся правочин на підставі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Що стосується вимог Підприємства «Кримський міст – Південь» по зустрічній позовній заяві, вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом зустрічного позову є стягнення з банку «Надра» реальних збитків та неодержаної вигоди в сумі 12807,82 грн., які складаються з реальних збитків в сумі 10318,0 грн., суми 3 % - 398,69 грн., інфляційні витрати 1076,13 грн. та неодержаної вигоди в сумі 1015,0 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 224 Господарського кодексу України та ст. 22 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Згідно з абз. 4 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

З приписів вище приведених статей вбачається, що для застосування деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Позивач посилається на те, що Підприємством «Кримський міст – Південь» (замовник) та Загальнобудівельним трестом «Цивілбуд» (субпідрядник) 10.07.2005 р. укладений договір субпідряду № 178 на здійснення робот та послуг, які пов'язані з організацією робот по встановленню банкомату банка «Надра» в м. Феодосія в приміщенні «Ігросервіс» на ЦР: надання вантажного транспорту з водієм, чотирьох спеціалістів монтажників з проживанням та харчуванням в м. Феодосія (п. 1 договору). (а.с. 31).

Вартість виконаних робот по договору становить 10318,0 грн., в тому числі ПДВ – 1719,67 грн. (п. 2 договору).

В матеріали справи позивачем - Підприємством «Кримський міст – Південь» представлений акт про надання послуг № 423 від 04.08.2005 р. (а.с. 32), в якому зазначено, що роботи по наданню послуг, згідно з договором від 10.07.2005 р. виконані в повному обсязі та задовольняють вимоги замовника. Вартість робот становить 10308,0 грн., яка оплачена тресту квитанціями № 248 від 09.08.2005 р. та 245 від 08.08.2005 р.

Зазначену суму позивач просить стягнути як реальні збитки.

Однак з пояснень сторін слідує, що банкомат банком «Надра» взагалі не надавався, тому становиться незрозумілим, які саме роботи виконувалися по договору від 10.07.2005 р. та прийняті по акту виконаних робот, а в самому акті вид робот не визначений.

Що стосується вимоги позивача по зустрічному позову щодо стягнення неодержаної вигоди в сумі 1015,0 грн., то на підставі ст. 623 Цивільного кодексу України, при визначенні упущеної вигоди (неодержаних доходів) враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки тічні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином. Нічим не підтверджені розрахунки позивача, приведені в розрахунку договірної ціни (а.с. 35 – 36) до уваги братися не можуть.

Відповідно до п. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказуються кредитором.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З приведених підстав, суд вважає, що позивач по зустрічному позову не довів протиправної поведінки відповідача – банку «Надра», причинного зв'язку між його протиправною поведінкою і шкодою; не довів вини відповідача та розмір заподіяного збитку.

Крім того, позивачем по зустрічному позову на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено про стягнення 3 % річних в сумі 398,69 грн. та інфляційних витрат в сумі  1076,13 грн., які також не підлягають задоволенню, оскільки розраховані від суми збитків, які не є за своєю правовою природою грошовим зобов'язанням.

З приведених підстав, суд вважає, що в задоволенні зустрічного позову Підприємства «Кримський міст – Південь» слід відмовити.

Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по первісному та зустрічному позову підлягають віднесенню на Підприємство «Кримський міст – Південь» відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.02.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 14.03.2007 р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Позов Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» задовольнити.

2.          Стягнути з  Підприємства «Кримський міст – Південь», м. Сімферополь, вул. Салгірна, буд. 26 (р/р 260061175 в КРУ АППБ «Аваль» в м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 25151415) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра», м. Київ, вул. Артема, буд. 15 (пошт. адреса: м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, буд. 198) (р/р 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській обл., МФО 321024, ЄДРПОУ 20025456) 5500,0 грн. неповерненої суми, 60,49 грн. індексу інфляції, 81,82 грн. річних, 102,0 грн. державного мита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          В задоволенні зустрічного позову Підприємства «Кримський міст – Південь» відмовити

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим          підпис          Ю.Ю. Ловягіна

З оригіналом згідно

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                    Ю.Ю. Ловягіна

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.