Постанова

від 20.03.2007 по справі 16960-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16960-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.03.2007Справа №2-29/16960-2006А

За позовом – Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі (м.Бахчисарай, вул.Сімферопольська,5а).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна» (Бахчисарайський район, с.Красний Мак, вул..Кірова,16).

Про стягнення 127 234,37 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Божко О.М. – представник, довіреність від 13.07.2006р. №94/05-5.

Від відповідача – не з'явився.

Сутність спору: УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – ТОВ «Агрофірми «Україна» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 127 234,37 грн.

Позовні вимоги засновані на положеннях Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, а також на ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідач до судового засідання не з'явився. Про причини нез'явлення суд не повідомив. Про день та час судового засідання був повідомлений належним чином – повісткою – викликом.

Однак згідно раніше наданих заперечень на позовну заяву та доповнень до них, проти позову заперечує та вважає вимоги позивача необгрунтованими та не підлягаючими задоволенню. В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що посилання позивача на норми ст..ст.20, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не обгрунтоване, оскільки дані норми регулюють порядок обчислення та сплати страхових внесків, а також відповідальність в разі несвоєчасної сплати страхових внесків. Тоді як предметом спору є відшкодування витрат ( а не страхових внесків) на виплату і доставку пенсій, що на теперішній час регулюється ч.2 ст.15 Закону і до прийняття відповідних законів зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Зазначений порядок, на думку відповідача, регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Також відповідач посилається на порушення відносно нього провадження у справі про банкрутство та посилається на те, що вимоги, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство повинні бути заявлені протягом місяця з дня опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а вимоги, що не заявлені або заявлені з порушенням строку, не розглядаються та вважаються погашеними. Крім того, відповідач посилається на п.п.6.9 Інструкції «про порядок нарахування і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування», яким передбачено, що неспалчені або несвоєчасно сплачені суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» а преамбулою цього Закону передбачено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідач також посилається, що позивач не довів суду, що сума витрат, що підлягає відшкодуванню, є узгодженою з ним.

Відповідач зазначає, що він весь час є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а відповідно до Інструкції «Про порядок нарахування і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування – платники фіксованого сільськогосподарського податку не покривають витрати пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій.       

Суд з'ясував, що сторони не бажають врегулювати спір мирним шляхом, а тому ухвалою ГС АРК від 27.11.2006р. суд закінчив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Після з'ясування усіх обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов до судових дебатів, після закінчення яких віддалявся до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Після повернення з нарадчої кімнати суд оголосив постанову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна» зареєстроване в Управлінні ПФУ в Бахчисарайському районі як платник на обов'язкове державне пенсійне страхування (реєстраційний номер 16100006).

Однак всупереч вимогам чинного законодавства відповідачем у встановлені терміни кошти на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» не перераховувались, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у загальній сумі 127 234,37грн.

Розглянувши матеріали справи та докази позивача, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню. При цьому суд виходив з наступного.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали

або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами  праці  за  списком  N 1 та  на  інших  роботах  із  шкідливими  і важкими умовами праці за списком  N 2 виробництв,  робіт,  професій,  посад і показників, затверджених  Кабінетом  Міністрів  України, та за результатами атестації робочих місць,  на посадах,  що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за  вислугу років, які відповідно  до законодавства,  що діяло раніше,  мали право  на  пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється  згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

          Відповідно до п. 6.1 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення  пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Листами від 09.03.2006р., 02.08.05р.,27.07.05р., 13.12.05р.. 21.03.06р. позивач направляв на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за певні проміжки часу, зокрема за 12 місяців 2005р., за 12 місяців 2006р., які були отримані відповідачем, що підтверджуються відповідними поштовими повідомленнями з підписом Леськова про їх отримання (а.с.8-21).

Таким чином відповідач неодноразово повідомлявся про наявну заборгованість за виплату і доставку пільгових пенсій та отримував відповідні розрахунки останньої, тому суд не приймає довод відповідача, що сума стягуємих коштів є неузгодженою.

Крім того, відповідно до ст..71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, проте відповідач не довів суду, що дана сума стягуємих коштів є неузгодженою.

Щодо посилань відповідача на те, що  оскільки предметом спору є відшкодування витрат ( а не страхових внесків) на виплату і доставку пенсій, що на теперішній час регулюється ч.2 ст.15 Закону і до прийняття відповідних законів зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, то зазначений порядок, на думку відповідача, регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення»  

Так ч.1 абзацу 2 п.2 Розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2004р. встановлює, що особам,  зазначеним в абзаці першому цього пункту,  пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку  та наявності трудового стажу,  передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Абзац 3 п.2 Розділу 15 цього Закону визначає, що при цьому  зберігається  порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У відповідності до даної норми, порядок на виплату та доставку пільгових пенсій регулюється ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у якій зазначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату труда, вносять до ПФУ оплату, яка покриває витрати на виплату пенсій у відповідності до п.п. «б» - «и» даної статті до досягнення робітниками пенсійного віку.

Крім того, відповідно до п.6.9 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 Не  сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату  та  доставку  пільгових  пенсій,  зазначених  в абзаці   другому   пункту   6.1   цієї  Інструкції,  стягуються  з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно  до  норм  Закону України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників податків перед  бюджетами  та  державними  цільовими  фондами".

Більш того, відповідно до п.1 ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей  Закон регулює відносини,  що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного  пенсійного  страхування. Дія  інших  нормативно-правових  актів  може  поширюватися  на  ці відносини  лише  у  випадках,  передбачених  цим  Законом,  або  в частині, що не суперечить цьому Закону.

Також відповідач в обгрунтування своїх заперечень посилається на п.3 ч.2 Розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.04р., згідно до якого: виплата пенсій особам,  які були безпосередньо зайняті повний робочий  день  на  підземних  роботах  (включаючи  особовий  склад гірничорятувальних  частин) з видобутку вугілля,  сланцю,  руди та інших корисних  копалин,  на  будівництві  шахт  та  рудників,  за списком   робіт   і  професій,  затвердженим  Кабінетом  Міністрів України, та  особам,  пенсії  яким  призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне  забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року  за  рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок  коштів  Державного  бюджету  України  до  досягнення пенсійного  віку,  передбаченого  статтею 26 цього Закону.

Проте даний вид пенсії за віком на пільгових умовах призначається за Списком №1 та №2, затвердженим Кабінетом Міністрів України. У відповідності до ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» даний вид пенсії передбачений п. «а» та п.»б». Позивачем же були призначені пенсії у відповідності до пунктів «в», «г», «д», «е», «з», що підтверджується наданими копіями документі з пенсійних справ (а.с. 70-1).31

Таким чином дія п.3 ч.2 Розділу 15 Закону України №1058 у даному випадку застосуванню не підлягає.

Щодо посилання відповідача на те, що він знаходиться в процедурі банкрутства та позивач повинен був заявити відповідні грошові вимоги, то суд встановив, що ухвалою ГС АРК від 18.08.2005р. провадження у справі за заявою ТОВ «Енергокомплект» про визнання банкрутом ТОВ Агрофірми «Україна» було припинено у зв'язку із затвердженням мирової угоди, та відповідні посилання відповідача судом не приймаються.

Також відповідач посилається на те, що він є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а тому відповідно до Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” він звільнений від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, проте відповідач не зазначив пункт даної Інструкції, яким передбачено, що він звільняється від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а також п.6.1 даної Інструкції передбачає, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На підставі викладеного суд задовольняє позовні вимоги позивача.

Керуючись ст. 158-161, п.4 ч.2 ст. 162, 163 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна» (Бахчисарайський район, с.Красний Мак, вул..Кірова,16, п/р 2600332676801, 26006302324062 в КБ «Приватбанк», МФО 384436, код ЄДРПОУ 03759808) на користь Управління пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК (м.Бахчисарай, вул..Сімферолпольська,5а, МФО 324805, код ЄДРПОУ 22300435) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 127 234,37 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.