Постанова

від 19.12.2006 по справі 16976-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16976-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.12.2006Справа №2-21/16976-2006А

Господарським судом Автономної республіки Крим у складі

Головуючого – судді                                                                      Чонговою С.І.

при секретарі судового засідання                                                 Ботнар О.І.

розглянута адміністративна справа № 2-21/16976-2006А

За позовом Кримського республіканського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь,

до відповідача Комунального підприємства "Житлово - комунальне господарство "Мартьян", смт. Нікіта,

про стягнення 4647,00 грн.

У судовому засіданні приймали участь представники:

Позивач Бахарева Н.Ю., провідний фахівець, д/п № 04-4/27 від 18.12.2006 р., Свинобоєва О.С., провідний фахівець, д/п № 04-4/15 від 21.04.2006 р.

Відповідач Пар'єв М.І., начальник, д/п № 02-6/1381 від 15.12.2006 р.

        Сутність спору: Кримське республіканське відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь, звернулося до Господарського Суду АРК із позовом до Комунального підприємства "Житлово - комунальне господарство "Мартьян", смт. Нікіта, у якому просить стягнути суму штрафних санкцій у розмірі 4647,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного збору.

          У судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги повністю підтримав.

        Представник відповідача у судове засідання з'явився, позовні вимоги визнає у повному об'ємі.

Провадження по справі здійснювалось відповідно до вимог Кодексу адмі ністративного судочинства України.

Сторони відмовилися від послуг перекладача.

Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 8.09.2005 р. N 2875-ІУ) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.

Сторони у засіданні суду заявили про відмову у фіксуванні судового про цесу технічними засобами.

Відповідно до вимог статті 130 Кодексу Адміністративного судочинства України перед початком слухання справи сторонам були вручені пам'ятки про права та обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2005 рік відповідач не виконав  встановлений  норматив по працевлаштуванню  інвалідів і не створив одне робоче місце для інваліда. Відповідач повинен був самостійно сплатити штрафні санкції у розмірі 4647,00 грн. за 1 робоче місце призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами.

Відповідно до п. п. 1, 2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26.09.02р. Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, що діє в складі Мінпраці й  підпорядковується  йому.

Фонд у своїй діяльності  керується Конституцією й законами України, актами  Президента України й Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці та  вищезгаданим Положенням.

Відповідно до п. 3  Положення одним  з завдань Фонду є здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності й господарювання нормативів робочих місць для забезпечення  працевлаштування інвалідів.

Згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні» для  підприємств (об'єднань),  установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4%  від загальної чисельності тих, що працюють, а якщо  працює від 8 до 15 осіб - в кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачене  законом.

          Відповідно до п. 1, 3, 5, 14 Положення «Про робочі місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого  Постановою Кабінету Міністрів України № 314  Робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої  площі  на  підприємстві  (об'єднанні),  в  установі та організації незалежно від форм власності  та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда. Робоче  місце  інваліда  вважається  створеним,  якщо воно відповідає  встановленим  вимогам  робочого  місця  для  інвалідів відповідної    нозології,    атестоване    спеціальною    комісією підприємства     за    участю    представників    МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці,   громадських   організацій   інвалідів,  і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розробляють  заходи  щодо  створення  робочих місць  для  інвалідів,  включають  їх  до  колективного  договору, інформують центри зайнятості,  місцеві органи соціального  захисту населення  та  відділення  Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування  )  робочих  місць  для  працевлаштування інвалідів. Підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до  1  лютого  року,  що настає за  звітним,  подають відділенням Фонду  соціального  захисту  інвалідів  відомості  про середню  річну  заробітну плату на підприємстві,  середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв,  цехи та  дільниці,  де  доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу  зайнятості  та  місцеві органи соціального  захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів    умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; інваліда.

          Таким чином, підприємству необхідно не тільки атестувати робоче місце спеціальною комісією, але і працевлаштувати інваліда, інакше місце вважається нествореним.

          Як вбачається з матеріалів справи відповідачу встановлений норматив працевлаштування інвалідів на 2005 р. в кількості однієї особи. Фактично на підприємстві відповідача в 2005 р. не були працевлаштовані інваліди, що підтверджується звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів на 2005 р.  

Відповідачем не виконаний норматив, оскільки робоче місце для інвалідів створено не було.  

Згідно ст. 20 Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні» підприємства (об'єднання), установи, організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 цього Закону, щорічно  сплачують відповідним відділенням  Фонду України соціального захисту інвалідів  штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (у об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

          Відповідачем не створені умови для можливості працевлаштування інвалідів, отже, вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно  ч. 3, 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні» сплату штрафних санкцій  підприємства (об'єднання), установи, організації здійснюють згідно закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і  зборів (обов'язкових платежів).  У разі відсутності засобів штрафні санкції можуть бути стягнуті шляхом звернення стягнення на майно підприємства(об'єднання), установи, організації в установленому порядку.

Чинним законодавством не  передбачено звільнення від сплати штрафних санкцій у разі наявності або відсутності прибутку відповідних суб'єктів  господарювання, тому  відповідач зобов'язаний перерахувати  суму несплачених  штрафних санкцій  у розмірі 4647,00 грн. А посилання в законі на податок на прибуток тільки вказує джерело виплати цих  коштів.  

Також суд звертає увагу на те, що здійснювати функції контролю за своєчасним і повним отриманням коштів до бюджету неможливо без застосування і стягнення Фондом   штрафних санкцій підприємств (об'єднань), установ, організацій, які не забезпечують встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, якщо ними добровільно не сплачуються у відповідне відділення Фонду штрафні санкції за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (Практика Верховного Суду України, справа №4292/1-36  Ухвала від 05.01.2003р.).

Крім того, зі змісту статей 19 й 20  Закону вбачається, що штраф має компенсаційну форму за невиконання нормативу, оскільки в згідно з ч.6 ст. 20 Закону суми штрафних санкцій використаються Фондом для фінансування соціальних витрат на професійне навчання непрацюючих інвалідів, видачу підприємствам цільових кредитів на створення робочих місць для інвалідів, надання фінансової допомоги  на здійснення мер по соціальній, трудовій, фізкультурно-оздоровчій і професійній реабілітації інвалідів і т.п., і у суб'єкта підприємницької діяльності є альтернативний обов'язок  або  виконання нормативу шляхом працевлаштування інвалідів або оплата штрафних санкцій.

          Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

          Відповідно до вимог статті 94 Кодексу Адміністративного судочинства України витрати з оплати державного збору підлягають віднесенню на відповідача.

 У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову оформлено та підписано відповідно до вимог Кодексу Адміністративного судочинства України 25 грудня 2006 р.

           На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 17, 18, 70, 71, 76, 86, 150, 158, 160, 161, 162, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово - комунальне господарство "Мартьян", смт. Нікіта (м. Ялта, смт. Нікіта; ЗКПО 33385920, МФО 384715, р/р 26000301441969 у Ф АКБ „Національний кредит” м. Ялта, інші розрахункові рахунки не відомі) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (АР Крим, 97017, м. Сімферополь, пр.Кирова,51-52/10а, Реквізити: Одержувач: Держбюджет м. Сімферополя; 50070000 Банк одержувача: Управління Госказначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 24043468, р/р 31218230600024 Призначення платежу:ЄДРПОУ платника  50070000; 0,1; 4% за не зайняті інвалідами робочі місця) суму штрафних  санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4647,00 грн.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово - комунальне господарство "Мартьян", смт. Нікіта (м. Ялта, смт. Нікіта; ЗКПО 33385920, МФО 384715, р/р 26000301441969 у Ф АКБ „Національний кредит” м. Ялта, інші розрахункові рахунки не відомі) в до ход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31118095600002, отримувач: державний бюджет, м. Сімферополь, у банку одержувача: Управлін ня Державного казначейства в АР Крим, МФО 824026, код ЗКПО 22301854, код платежу 22090200) 3,40 грн. витрат по сплаті державного мита.

Постанова суду може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 185-187 Кодексу Адміністративного судочинства України про тягом 10 днів з дня її проголошення або з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.