Рішення

від 23.01.2007 по справі 16789-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16789-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.01.2007Справа №2-7/16789-2006

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлок ЛТД» (99007, м. Севастополь, вул. Куликове поле, 3)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» (96143, Джанкойський район, с. Маслово, вул. Шкільна, 1)

Про стягнення 50351, 67 грн.

Суддя ГС АРК      Дворний І.І.

                                        представники:

Від позивача – Власов А.С. – предств., дов. №2   від 10.01.07р.

Від відповідача  - Бабич Л. І., предст., дов. від 15.05.2006 р.

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Орлок ЛТД» звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» про стягнення 50351,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті придбаного за договором купівлі-продажу №454-2005 від 25.08.2005 р. товару на суму 45450,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з ТОВ «Обрій» 3367,00 грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 1484,67 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги частково у сумі 30450,00 грн. Так, відповідач зазначив, що за придбаний товар ним було сплачено 15000,00 грн.  платіжним дорученням №389 від 03.11.2005 р. Крім того, ТОВ „Обрій” у зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства просить відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення сум штрафних санкцій, а також надати відстрочку виконання рішення.

         У судовому засіданні представник ТОВ „Орлок ЛТД” надав суду заяву, в якій просить замінити позивача у справі – Товариство з обмеженою відповідальністю „Орлок ЛТД” – на Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг Юг” у зв'язку зі зміною назви. На підтвердження тверджень позивач надав Статут підприємства, Свідоцтво про державну реєстрацію та довідку статистики про включення до ЄДРПОУ.

          Слухання справи відкладалось у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

25 серпня 2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Орлок ЛТД» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Обрій» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 454-2005, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступні засоби захисту рослин:

- «Тебузан» за ціною 202,00 грн. за 1 літр кількістю 225,00 літрів на загальну суму 45450,00 грн.;

Відповідно до п. 2.1 Договору Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість товару у строк до 26 серпня 2005 року.  Оплата вартості товару у розмірі 100% від суми, зазначеної в договорі, здійснюється впродовж трьох банківських днів з моменту фактичної поставки товару. (п. 2. 2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання за договором та передав ТОВ «Обрій» засоби захисту рослин на загальну суму 45450,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №ОР-р0577 від 26.08.2005 р. та довіреністю, виданою відповідачем Тимошенко Олександру Олександровичу на отримання від ТОВ «Орлок ЛТД» товарно-матеріальних цінностей за відповідною видатковою накладеною.

Отже, сума заборгованості ТОВ «Обрій»  перед ТОВ «Орлок ЛТД» за договором № 454-2005 складає 45450,00 грн., до часу подачі позову до суду добровільно не погашена, через що позивач просить суд стягнути заборгованість у примусовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння міна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач  не представив суду доказів оплати заборгованості за договором перед позивачем у розмірі 45450,00 грн., у той час як   відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого йому товару за договором №454-2005 від 25.08.2005 р, через що  вимоги позивача в цій частині  підлягають задоволенню.

Надане відповідачем платіжне доручення №389 від 03.11.2005 р. про оплату заборгованості у розмірі 15000,00 грн. не може бути прийнято судом до уваги, оскільки в графі „призначення платежу” зазначено, що вказана сума грошових коштів сплачена за придбані засоби захисту рослин відповідно до рахунку №ОР-55 від 01.07.2005 р., у той час як поставка товару за договором №454-2005 від 25.08.2005 р. була здійснена 26.08.2005 р. (видаткова накладна №ОР-р0577 від 26.08.2005 р.). Крім того, розмір заборгованості відповідача перед ТОВ „Орлок” ЛТД у сумі 45450,00 грн. підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків від 01.12.2006 р., підписаним обома сторонами.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Проте, позивачем допущені певні помилки при розрахунку суми інфляційних витрат та 3% річних.

Так, як вже було зазначено раніше, п. 2.2 Договору передбачено, що Оплата вартості товару у розмірі 100% від суми, зазначеної в договорі, здійснюється впродовж трьох банківських днів з моменту фактичної поставки товару.

Визначення терміну „банківський день” міститься в п. 1.19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р. (зі змінами та доповненнями): операційний (банківський) день — частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ.

Враховуючи те, що згідно з видатковою накладною №ОР-р0577 поставка товару була здійснена 26.08.2005 р., розрахунок 3% річних повинен здійснюватися з 31.08.2005 р. Таким чином стягненню з відповідача підлягають річні у наступному розмірі:

З 31.08.2005 р. по 30.09.2006 р. – 1479,30 грн. (45450,00 грн. х 3% : 365 дн. х 396 дн.).

Крім того, при розрахунку суми інфляційних витрат позивачем була індексована заборгованість у розмірі 45500,00 грн., у той час як відповідно до видаткової накладної №ОР-р0577 відповідачем був отриманий товар на суму 45450,00 грн. Отже, сума інфляційних витрат позивача підлягає наступному коригуванню:

45450,00 грн. х 107,4% (загальний індекс інфляції за період з вересня 2005 року по серпень 2006 р.) – 45450,00 грн. = 3363,30 грн.

Посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан не може бути розцінено судом як підстава для звільнення від майнової відповідальності, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

         Ст. 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі вибуття однієї з сторін у спірному  або  встановленому рішенням    господарського    суду правовідношенні    внаслідок реорганізації   підприємства   чи  організації  господарський  суд здійснює  заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в  рішенні  або  ухвалі.  Усі  дії,  вчинені  в  процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво   можливе   на  будь-якій  стадії  судового процесу.

          За  таких обставин,  суд вважає за можливе замінити позивача у справі – Товариство з обмеженою відповідальністю „Орлок ЛТД” – на Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг Юг” у зв'язку зі зміною назви.

З приводу заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення суд вважає за необхідне повідомити наступне.

Зі змісту ст. 112 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відстрочка або розстрочка виконання рішення можливе у виняткових випадках, залежно від обставин справи при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Отже, для задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення у суда повинні бути достатньо обгрунтовані припущення щодо існування певних обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Відповідач обгрунтовує своє клопотання, зокрема, відсутністю грошових коштів, фінансовим станом підприємства. Проте, жодних доказів, які б підтверджували вказані обставини, відповідачем суду не надані. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення суду може бути здійснено, в тому числі і шляхом звернення стягнення на майно боржника-юридичної особи, а тому наявність кредиторської заборгованості та відсутність грошових коштів на рахунках боржника не можуть бути обставинами, що свідчать про неможливість виконання рішення.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 25, 82-84  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Замінити позивача у справі – Товариство з обмеженою відповідальністю „Орлок ЛТД” – на Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг Юг” у зв'язку зі зміною назви підприємства.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» (96143, Джанкойський район, с. Маслово, вул. Шкільна, 1, код ЗКПО 32066228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг Юг” (99008, м. Севастополь, вул. Велика Морська, 41, к. 23, код ЗКПО 22237783) суму заборгованості у розмірі 45450,00 грн., 3363,30 грн. інфляційних витрат, 3% річних у розмірі 1479,30 грн., 502, 93 грн. державного мита та 117,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.