Постанова

від 20.02.2007 по справі 18770-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

18770-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.02.2007Справа №2-24/18770-2006А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Господарського суду Автономної Республіки Крим  Колосової Г.Г.,

секретаря судового засідання Капустіної І. М., розглянувши за участю представників:

від позивача – Агекян Л.Т., представник , дов.у справі.

від відповідача – Османов Е.Р.,гол.держ.подат.інспектор, дов.у справі.

у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовом – Дочірнього підприємства „Дитячий оздоровчий табір-пансіонат ім. А.В.Казакевича„ ТОВ НФК „Поліком” (Бахчисарайський район, с. Піщане, вул.Набережна, 6)

відповідача  – Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі (м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська,  3)

про спонукання до виконання дій.

Обставини справи:

Позивач  звернувся з адміністративним позовом до суду про спонукання ДПІ  в Бахчисарайському районі внести зміни у картках особового рахунку підприємства по ПДВ у сумі 21953грн., які  сплачені  через банк „Україна”, та  по пені в сумі 8492,59грн. та штрафних санкцій у сумі 59952,09грн.

     Свої вимоги позивач мотивує тим, що  податкові зобов'язання перед  бюджетом і цільовими фондами  були виконані вчасно й у повному обсязі, про що є  платіжні документи з відмітками  банку «Україна»  про зарахування з його рахунку  у бюджет вищевказаних грошових сум, на підставі чого ДПІ необґрунтовано нарахували пеню та штрафні санкції.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач просить у позові відмовити за мотивами, викладеними у судових засіданнях та відзиві на позов (а.с.68,69).

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 08.09.2005р. № 2875-ІУ) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.

Вказаних вимог від сторін не надходило.

Суд вважає можливим проведення судового процесу без здійснення фіксування судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд -  

                                                                    в с т а н о в и в:

Дочірнє підприємство „Дитячий оздоровчий табір-пансіонат ім. А.В.Казакевича„ ТОВ НФК „Поліком” (ДП ДОТ-пансіонат ім. А.В.Казакевича) зареєстровано як юридична особа рішенням виконкому Бахчисарайської райдержадміністрації  від 19.04.2000р. та взято на податковий облік в ДПІ у Бахчисарайському районі.

   Відповідно до діючого законодавства України ДП ДОТ-пансіонат ім. А.В.Казакевича є платником  податків у бюджети  й державні цільові фонди  й відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами й державними цільовими фондами» та у червні 2001р.  виконав свої зобов'язання.  

   14.06.2001р. платіжним дорученням № 178 та 21.06.2001р. платіжним дорученням № 370  на  загальну суму  21953грн. позивач сплатив податкові зобов'язання  ( а.с.6).

   Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані платежі зараховані банком “Україна”, але  до бюджету не поступили в зв'язку  з банкрутством банку, тому податковим органом у картці особового рахунку   позивача не відображені.

Як вказує ДПІ в запереченні  на позов, сплачена сума податкового боргу не відображена у картці особового рахунку  правомірно тому, що  п.п. 16.5.1 п.6.5 ст. 16  Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000р. не звільняє платника податку від обов'язку сплатити  суму податку, яка не була зарахована до бюджету з вини банку, який обслуговує платника.  

Згідно з довідкою   регіонального уповноваженого ліквідатора банку „Україна” в АРК № 11\2-04\555 від 12.11.2004р. ДПІ визнана кредитором та включена до реєстру кредиторів банку „Україна”   на суму податкового боргу ДП ДОТ-пансіонат ім. А.В.Казакевича  21953грн.

Крім того ДПІ  вважає, що позивач пропустив строк для звернення  з адміністративним позовом згідно із ст. 99 КАС України.

   Позовні вимоги є обґрунтованими й підлягають  задоволенню  частково з наступних підстав:

   Розрахунки підприємств за своїми обов'язками здійснюються через установи банків у порядку, установленому НБУ згідно законів України. Таким чином, для здійснення платежу  по податках і зборах (обов'язкових платежах) платник податків повинен вступити з банком у правовідносини по безготівкових розрахунках.

        В порядку п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи й переклад грошей в Україні» № 2346-ш від 05.04.2001р. при використанні розрахункового документа, ініціювання перекладу  вважається завершеним  з моменту прийняття банком платника  розрахункового  документа на виконання. При цьому, банки повинні забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

           Відповідно до п.п. 16.3.1 п. 16.3. ст. 16  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000р. у день прийняття банком, що обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату сум податкового боргу припиняється нарахування пені, тобто зобов'язання платника податків вважається виконаним.

      Відповідно до п.п 16.5. п. 16.5.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами» за порушення строків зарахування податків і зборів у бюджети й державні цільові фонди з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, а також  несе іншу відповідальність, встановлену  законом.

При цьому платник податків, зборів звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів у бюджети або державні цільові фонди, включаючи пеню або штрафні санкції.  

Відповідно до листа Державного комітету  України з питань регуляторної політики й підприємництва  № 2-532/3253 від 13.06.2002 року  суб'єкти підприємницької діяльності, які у встановлені законодавством України строки подали в банк платіжні документи для своєчасного й повного внесення  податку не повинні відповідати за несвоєчасне перерахування таких платежів у бюджет.

Суд дійшов висновку,  що у  ДПІ в Бахчисарайському районі  були відсутні підстави для винесення рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, вона повинна була внести зміни в особовий рахунок позивача.

Оскільки відповідно до п. 3.1 розділу 3 п.13.1 розділу 13 Інструкції  про порядок ведення  органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять  до бюджетів та до державних цільових фондів (із змінами та доповненнями), в особових рахунках платників податків, що відкриваються і ведуться органами ДПС, обліковуються, зокрема, сплачені суми платежів до бюджету та на їх підставі формуються податкові вимоги, тому  суд вважає, що відповідність даних карток особового рахунку позивача  дійсному стану її рахунків з бюджетом має для позивача законний інтерес, який підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача облікувати сплату ДП ДОТ-пансіонат ім. А.В.Казакевича  податкового боргу в червні 2001р.

Такої ж думки дотримується Вищий Адміністративний суд України  в Ухвалі від 27.07.2006р.

Згідно п. 2 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  у функції державних податкових інспекцій у районах, містах без районних поділів, районах у містах, міжрайонних й об'єднаних державних  податкових інспекцій входить забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення й своєчасність надходження цих платежів.

У відповідності зі ст. 13 зазначеного Закону посадові особи  органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції й законів України, інших нормативних актів, прав й охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою користуватися наданими їм правами.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність своїх дій, тому  в цей частині позов підлягає задоволенню.

Крім того, 27.09.2006р. ДПІ в Бахчисарайському районі, на підставі акту перевірки № 277\15-02  від 27.09.2006р., винесені  податкові повідомлення-рішення  № 004531530\0, № 0004511530\0 та № 0004521530\0 про  застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків погашення податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 125501,57грн., 62649,74грн.  та 80385,31грн. відповідно.

Податкові повідомлення –рішення отримані ДП ДОТ-пансіонат ім. А.В.Казакевича, однак  не оскаржені ним та не визнані у встановленому порядку недійсними.

Тому позовні вимоги щодо спонукання  ДПІ в Бахчисарайському районі  внести зміни у картку особового рахунку шляхом списання штрафних санкцій за несвоєчасну сплату недоїмки по ПДВ у сумі 59952,09грн. задоволенню не підлягають,  суд  у цієї частині позову відмовляє.

У зв'язку з викладеним позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

       Судові витрати,  понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь пропорційно задоволеним вимогам у розмірі  1грн. 70 коп. з Державного бюджету України на підставі ч. 3 ст. 94 КАС України.

       У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини  постанови.

           Постанова складена у повному обсязі  23.02.2007року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.ч.3 ст. 94, 98,п.1 ч. 1 ст. 157, 160-163 КАС України, суд  

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

           Зобов'язати ДПІ в Бахчисарайському районі  внести зміни у картку особового рахунку  Дочірнього підприємства „Дитячий оздоровчий табір-пансіонат ім. А.В.Казакевича„ ТОВ НФК „Поліком” (Бахчисарайський район, с. Піщане, вул.Набережна, 6, ЗКПО 30933492) по податку на додану вартість на суму  21953,00грн. та 8492,59грн. пені.

        Стягнути з Державного бюджету України  на користь Дочірнього підприємства „Дитячий оздоровчий табір-пансіонат ім.А.В.Казакевича„ ТОВ НФК „Поліком” (Бахчисарайський район, с. Піщане, вул.Набережна, 6, ЗКПО 30933492)  1грн.70 коп. судових витрат.

У решті позову відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України у Севастопольський апеляційний господарський суд.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.