Постанова

від 29.01.2007 по справі 17573-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17573-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.01.2007Справа №2-15/17573-2006А

За позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (95017, м. Сімферополь, пр. Кірова, 51-52/10а)

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Ніва” (96220, Роздольненський район, с. Руч'ї, вул.. Титова, 1-А)

про стягнення 9410,00 грн.

                                                                                                   Суддя І.А.Іщенко.

                                                                                  При секретарі Козлової Г.В.

представники:

Від позивача – Ковалевська Є. В., представник, довіреність  №04-5/3 від 10.01.2007 р.

Від відповідача –  не з'явився.  

Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду АР Крим з позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Ніва” про стягнення 9410,00 грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Ніва” було зобов'язано забезпечити в 2005 році працевлаштування 7 інвалідів, у той час як фактично в 2005 р. на підприємстві працювало 5 інвалідів, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити штраф у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, що дорівнює 9410,00 грн.

          Представник відповідача на позовних вимогах заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов.Посилається на те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць не супроводжується його обов'язком підбирати та працевлаштовувати інвалідів на ці робочі місця, а покладання на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Ніва” відповідальності за бездіяльність органів з працевлаштування інвалідів є неправомірним..

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд   

ВСТАНОВИВ:

Фонд України соціального захисту інвалідів діє відповідно затверджених на підставі   Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями),  установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів, затвердженого Постановою КМУ № 1767 від 28.12.01 р., та Положення про Фонд України соціальної захищеності інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів, затвердженого Постановою КМУ № 1767 від 28.12.01 р., та Положення про Фонд України соціальної захищеності інвалідів, затвердженого Постановою КМУ № 92 від 18.07.91 р.

Згідно Положення про Фонд України соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою КМУ № 92 від 18.07.91 р. Фонд і його відділення в АР Крим, областях, місцях Києві та Севастополі є юридичними особами.         

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Стаття 19 Закону  України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (ч.1) встановлює для підприємств, установ, організацій всіх форм власності нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% загальної чисельності тих, що працюють, а якщо працює від 15 до 25 чоловік в кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачене законом.

Згідно статті 20 Закону України від 21.03.1991 р. № 875 “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”(далі-Закон) та пунктів 3 ”Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів”, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1767, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Статею 20 Закону визначено, що сплату штрафних санкцій підприємтсва (об єднання), установи і організації проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обовязкових платежів).

В разі відсутності  коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об єднення), установи і організації в порядку, передбаченому законом.  

Згідно даних звіту за формою № 10-П1 “Звіт про зайняість та працевлаштування  інвалідів за 2005 рік”, затвердженої наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 338, відповідач повинен був забеспечити  у 2005 році працевлаштування інвалідів на сім рабочих місц, фактично у 2005 році працювало 5 інвалідів (а.с.4)

Середньорічна заробітна плата штатного працівника (визначена відповідно з Інструкцією  затвердженої наказом Мінстерства праці і соціальної політики України від 29.12.04 р. № 338 на підставі звіту підприємства на одного працівника  у 2005 р. складала 4705, 00 грн.  (а.с. 4)

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій статті 20 Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону.

Несвоєчасна сплата підприємствами штрафних санкцій порушує інтереси інвалідів і держави.

Згідно з листа Раздольненського центру занятості від 26.09.06 р. відповідачем у період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р.  було заявлено 4 вакансії для працевлаштування інвалідів. З числа інвалідів, що звернулися відносно питання працевлаштування 11.05.2005 р. працевлаштований 1 інвалід - Корчинський І.Ф.  (а.с. 8)

Згідно з листа Управління праці та соціального захисту населення Раздольненської райдержадміністрації № 3735 від 27.09.06 р., відповідачем у період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. було заявлено 4 вакансії для працевлаштування інвалідів. З числа інвалідів, що звернулися відносно питання працевлаштування, 11.05.2005 р. працевлаштований 1 інвалід – Корчинський І.Ф. (а.с.10)

Судом були направлені запити до  Управління праці та соціального захисту населення Роздольненської районної державної адміністрації та до Роздольненськй районного центру зайнятості щодо надання відповідачем  у 2005 році щомісячні звіти за формою № 3-ПН „Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) і потреби в працівниках”, якщо так, то представити належним чином засвідчені копії вищезгаданих звітів, також з проханням надати відомості,  чи сприяли вищезазначені установи працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з таким бажанням, з урахуванням рекомендацій МСЕК і чи прямувалися інваліди для працевлаштування до відповідача, якщо не прямували, то з яких причин.(а.с.52-53)

Відповідно до пункту 1 Положення «Про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого  Постановою Кабінету Міністрів України № 314  від 03.05.1995 р., робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої  площі  на  підприємстві  (об'єднанні),  в  установі та організації незалежно від форм власності  та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда. Згідно з пунктом 3 Положення робоче  місце  інваліда  вважається  створеним,  якщо воно відповідає  встановленим  вимогам  робочого  місця  для  інвалідів відповідної    нозології,    атестоване    спеціальною    комісією підприємства     за    участю    представників    МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці,   громадських   організацій   інвалідів,  і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розробляють  заходи  щодо  створення  робочих місць  для  інвалідів,  включають  їх  до  колективного  договору, інформують центри зайнятості,  місцеві органи соціального  захисту населення  та  відділення  Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування)  робочих  місць  для  працевлаштування інвалідів (пункт 5 Положення).

Відповідач не надав суду доказів вжиття всіх залежних від нього заходів зі створення робочих місць для інвілідів, працевлвштування яких не відбулося незалежно від нього, та доказів сплати ним штрафних санкцій , у той час як відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, штраф у розмірі 9410,00 грн. є узгодженим та безперечним,  добровільно заборгованість відповідачем не сплачена. У зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.  

За таких обставинах позовні вимоги Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів  є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

 Приймаючи до уваги викладене, керуючись частиною 1 статті 71, статями 122, 158 – 164, 167,  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :  

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Ніва” (96220, Роздольненський район, с. Руч'ї, вул.. Титова, 1-А, ЄДРПОУ 32989086, МФО 324021, р/р 260019457 КРД АППБ „Аваль” м. Сімферополь)  на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (АР Крим, 95017, м. Сімферополь, пр.Кирова,51-52/10а, Одержувач - Держбюджет Роздольненського району 50070000, Банк одержувача - Управління Держказначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 24041475, р/р 31217230600230) 9410,00 грн. штрафних санкцій.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.