Постанова

від 20.02.2007 по справі 17758-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17758-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.02.2007Справа №2-19/17758-2006А

За позовом – Підприємство «Роміком», м.Сімферополь АР Крим

До відповідача – Державної податкової інспекції в м.Сімферополь, м.Сімферополь АР Крим

Про спонукання до виконання певних дій

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Сидельова І.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Дикой Н.М., представник, довіреність № б/н від 15.08.2006 року

Від відповідача – Шиленко О.В., державний інспектор, довіреність № 18334/9/10 від 15.12.2005 року  

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом про спонукання відповідача до внесення змін до облікового рахунку та спонукання відповідача видати довідку про відсутність заборгованості.

Відповідач надав заперечення на адміністративний позов, просив у задоволенні позову відмовити.

Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).

Представникі сторін відмовилися від послуг перекладача.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представників сторін вони давали пояснення по справі на російській мові.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), п.2-1 Прикінцевих положень  Кодексу адміністративного судочинства України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.                                                               

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) перед початком слухання справи представникам сторін була вручена пам'ятка про права та обов'язки сторін.

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

Підприємство «Роміком» зареєстровано у якості юридичної особи 18.10.1999 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.15).

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до п.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України (від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи  зобов'язані діяти лише на підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи податкової служби є органами виконавчої влади.

Таким чином, органи податкової служби та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями) податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.           

Згідно із п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями) узгоджене або встановлене судом податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій при їх наявності), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня на суму такого податкового зобов'язання, є податковим боргом.

Згідно із ч.3, 4 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» (від 25.06.1991 року № 1251 із змінами та доповненнями) обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку.

Згідно із п.1.24 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» (від 05.04.2001 року № 2346 із змінами та доповненнями) переказ коштів – це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

Згідно із п.1.15 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» (від 05.04.2001 року № 2346 із змінами та доповненнями) ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування і подачі відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Згідно із п.22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» (від 05.04.2001 року № 2346 із змінами та доповненнями) ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Згідно із п.1.3 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» (від 05.04.2001 року № 2346 із змінами та доповненнями) дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.

Згідно із п.16.5.2 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями) днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

27.06.2001 року позивач перерахував до бюджету у погашення податкового боргу 9614,77 грн., що підтверджується платыжним дорученням № 197 (а.с.6).

ДПА України, враховуючи, що з вини АК АПБ “Україна” не були перераховані відповідно до платіжних доручень клієнтів банку до бюджету податкові платежі на значну суму, своїм Розпорядженням № 227-р від 24.07.2001 р. зобов'язала в строк до 03.08.2001 р. забезпечити відповідно до ст.89 Закону України “Про банки і банківську діяльність” пред'явлення підпорядкованими ДПІ ліквідатору кредиторських вимог до АК АПБ “Україна” в розмірі інвентаризованої заборгованості, нарахованої пені та іншої заборгованості установ АК АПБ “Україна” перед бюджетами.

Відповідно до листа ліквідатора банку «Україна» від 12.02.2007 року № 050/240/545 на платежі, здійснені позивачем, ДПІ м.Сімферополя заявило грошові вимоги, ці вимоги включені до реєстру кредиторів банку «Україна». З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що відповідач мав намір двічі отримати кошти від позивача, а саме: через процедуру банкрутства та безпосередньо від позивача.

Таким чином, вимоги позивача про спонукання Державної податкової інспекції в м.Сімферополь внести зміни до облікового рахунку підприємства «Роміком» шляхом відображення у обліковому рахунку відомостей про сплату 9614,77 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно підлягають задоволенню вимоги про спонукання Державної податкової інспекції в м.Сімферополь видати підприємству «Роміком» довідку про відсутність заборгованості.

На підставі викладеного та керуючись ст.17,  18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

На підставі викладеного та керуючись ст.17,  18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

·          Адміністративний позов задовольнити.

·          Спонукати Державну податкову інспекцію в м.Сімферополь (95053, м.Сімферополь, вул.Мате Залки, 1/9) внести зміни до облікового рахунку підприємства «Роміком» (95034, м.Сімферополь, б.Франко, 6 Б, кв.40, код ЄДРПОУ 30613015) шляхом відображення у обліковому рахунку відомостей про сплату 9614,77 грн.

·          Спонукати Державну податкову інспекцію в м.Сімферополь (95053, м.Сімферополь, вул.Мате Залки, 1/9) видати підприємству «Роміком» (95034, м.Сімферополь, б.Франко, 6 Б, кв.40, код ЄДРПОУ 30613015) довідку про відсутність заборгованості.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова проголошена у судовому засіданні 20.02.2007 року у 11 год. 30 хв.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.