Рішення

від 08.12.2006 по справі 17723-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17723-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2006Справа №2-28/17723-2006

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акант», м. Севастополь,

до відповідача – Чорноморського відокремленого торгівельно – виробничого підприємства, смт. Чорноморське,

про стягнення 6 400,26 грн.

                                                                                                     Суддя С.М. Альошина

                                                 П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Айтметдінова О.В. – юрисконсульт, довіреність № 3/5 від 28.11.2005 р. (довіреність у справі)

Від відповідача – не з'явився

Суть спору:  

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акант», м. Севастополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Чорноморського відокремленого торгівельно – виробничого підприємства, смт. Чорноморське, про стягнення заборгованості по оплаті продукції, збільшеної на індекс інфляції у розмірі 5 400,69 грн., пені в сумі 459,63 грн., 3 % річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань  в розмірі 539,94 грн., а всього 6 400,26 грн. заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог № 08/1-12-06 від 08.12.2006 р., в якому позивач уточнив розмір 3% річних та просив стягнути з Чорноморського відокремленого торгівельно – виробничого підприємства – основний борг у розмірі 4 996,03 грн., індекс інфляції в сумі 404,96 грн., пеню в розмірі 459,63 грн. та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 474,37 грн., а всього 6 334,69 грн.

        Крім того, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Акант» у судовому засіданні надав суду заяву про зміну майнових вимог, в якій просив, у зв'язку з допущеною опечаткою при підготовці позовної заяви та заяви про зменшення розміру позовних вимог, стягнути з відповідача основний борг у розмірі 4 996,03 грн., індекс інфляції в сумі 404,96 грн., пеню в розмірі 459,63 грн. та 3% річних у сумі  474,37 грн., а всього 6 334,99 грн.

Також, представник позивача надав суду письмове пояснення у справі від 08.12.2006 р., в якому просив, згідно довідки Головного управління статистики в АР Крим від 06.06.2006 року № 05.3-5/1791, офіційним найменуванням відповідача вважати – Чорноморське відокремлене торговельно – виробниче підприємство.

Відповідач явку свого представника у засідання суду двічі не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду від 30.10.2006 р. та від 20.11.2006 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа  розглядається за наявними в ній матеріалами.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд       

В С Т А Н О В И В :

          28 квітня 2004 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу                № 28/1-04, згідно з яким позивач у період з 29.04.2004 р. по 06.07.2004 р. відпустив відповідачеві товар на загальну суму 72 439,04 грн., що підтверджено накладними: № 29/3-4 від 29.04.2004 р., № 30/3-4 від 30.04.2004 р., № 13/3-5 від 13.05.2004 р., № 14/2-5 від 14.05.2004 р., № 26/1-5 від 26.05.2004 р., № 27/2-5 від від 27.05.2004 р., № 18/2-6 від 18.06.2004 р., № 21/1-6 від 21.06.2004 р., № 5/2-7 від 05.07.2004 р., № 6/1-7 від 06.07.2004 р.

Товар був одержаний представником відповідача Гнипа Васильом Павловичем за довіреностями, які наявні у матеріалах справи (арк. справи – 83-92).

Відповідно до п. 2.2. вищевказаного договору, покупець зобов'язазувався здійснити оплату продукції по факту відвантаження.  

За даними позивача, відповідач у порушення п. 2.2. договору оплату здійснював не у повному обсязі та несвоєчасно.

20 квітня 2005 р. між сторонами також був укладений договір купівлі-продажу             № 20/1-04-05, згідно з яким позивач у період з 20.04.2005 р. по 22.06.2005 р. відпустив відповідачеві товар на загальну суму 20 969,5  грн., що підтверджено накладними № 20/1-04 від 20.04.2005 р., № 27/1-04 від 27.04.2005 р., № 13/1-05 від 13.05.2005 р.,  № 17/1-05 від 17.05.2005 р., № 26/1-05 від 26.05.2005 р., № 1/2 – 06 від 01.06.2005 р.,  № 07/1-06 від 07.06.2005 р., № 13/1-06 від 13.06.2005 р., № 17/1-06 від 17.06.2005 р.,   № 22/1-06 від 22.06.2005 р.

Товар був одержаний представником відповідача Пісаренко Тетяною Констянтинівною за довіреностями, які наявні у матерілах справи (арк. спр. – 75-82).  

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору, покупець зобов'язувався провести оплату продукції протягом 3-х банківськіх днів з моменту отримання рахунку продавця, до отримання продукції зі складу продавця.  

Так, за даними позивача, розрахунок по договору № 20/1-04-05 від 20.04.2005 р. відповідачем не був здійснений у повному обсязі.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, у порушення вказаних статей та п. 2.2. договорів від 28.04.2004 р. та від 20.04.2005 р. відповідачем у встановлені договором строки не була здійснена повна оплата продукції, платежі здійснювались несвоєчасно.

Стаття 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується приймати майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, сплату відповідач здійснив частково, заборгованість, на день розгляду справи, становить 4 996,03 грн., що підтверджено актом звірки взаєморозрахунків (арк. спр. 108).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

        Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача  цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі,  що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного   банку   України,   що  діяла  у  період,  за який сплачується пеня.

        Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2. договорів № 28/1-04 від 28.04.2004 р. та № 20/1-04-05 від 20.04.2005 р. за прострочення платежу відповідачу нараховано пеню у розмірі діючої подвійної облікововї ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Так, згідно розрахунку позивача відповідачу нараховано пеню в розмірі                  459,63 грн. (арк.спр. 7).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За наданим позивачем розрахунком,  індекс інфляції становить 404,96 грн., а                   розмір 3 % річних від простроченої суми  по договору № 28/1-04 від 28.04.2004 р. складає  281,85 грн., а по договору № 20/1-04-05 від 20.04.2005 р. - 258,09 грн., всього відповідачу нараховано 3% річних в розмірі 539,94 грн.

Однак, позивачем були уточнені позовні вимоги, а саме, був уточнений розмір 3% річних і позивач просив стягнути з Чорноморського відокремленого торгівельно – виробничого підприємства, зокрема, - основний борг в розмірі 4 996,03 грн., індекс інфляції в сумі 404,96 грн., пеню в розмірі 459,63 грн. та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 474,37 грн.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково, а в частині стягнення 3% річних у сумі 65,57 грн. у позові повинно бути відмовлено.

       Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 6 334,99 грн., у тому числі основного боргу в розмірі 4 996,03 грн., індексу інфляції в сумі 404,96 грн., пені в розмірі 459,63 грн. та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 474,37 грн., документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався Чорноморським відокремленим торгівельно – виробничим підприємством, смт. Чорноморське.

        Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволенним вимогам  відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

         За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України,  у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

         Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане 29.12.2006 року.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                                  

ВИРІШИВ:

1).  Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Чорноморського відокремленого торгівельно – виробничого підприємства (96400, АР Крим, Чорноморський район, смт. Чорноморське,                       вул. Індустріальна, 5, р/р 26003301323915 у філії Кримського центрального відділення “Промінвестбанку” м. Сімферополь, МФО 324430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акант» (99043, м. Севастополь, вул. Драпушко, 16, кв. 3, р/р 26006946115171 в СФ АКБ Укрсоцбанк, МФО 324195, ЗКПО 32226641) 6 334,99 грн. заборгованості, у тому числі 4 996,03 грн. основного боргу, 404,96 грн. індексу інфляції, 459,63 грн. пені та  3% річних у сумі 474,37 грн., а також               100,96 грн. державного мита та  116,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3).  В частині стягнення 3 % річних у розмірі 65,57 грн.  у позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.