Рішення

від 27.11.2007 по справі 2-1986/2007

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2 -1986/2007

Справа № 2

-1986/2007

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада

2007 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого -

судді Ільченко Н.А.

при

секретарі                       Шнуровенко

В.А.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики ;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1

звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. про стягнення боргу за договором

позики,   вимагаючи стягнути з

відповідача на його користь позику в сумі 25 250,  00 грн. з урахуванням 3% річних від

простроченої суми позики за 20 місяців прострочення в сумі 1262,  00грн.,  

що разом складає 26 512, 

00грн.,   вказуючи в обгрунтування

позову,   що 20.06.2002р. він позичив

ОСОБА_2 гроші в сумі 5 000,  00 доларів

США,   що за курсом НБУ станом на

01.02.2006р. складає 25 250, 

00грн.,   а відповідач

зобов'язався повернути цю позику в період з 20.06.2003р. по 20.06.2004р.,   що підтверджується складеною ними розпискою.

Але дотепер відповідач не повернув позику.

В судовому

засіданні представник позивача - ОСОБА_3. підтримана позов,   підтвердила викладені обставини і наполягала

на задоволені позову ОСОБА_1. на підставі  

ст.    ст.   161, 

162,  214,  374 ЦК

України (1963р.) та   ст.    ст. 

625,  1046,  1049, 

1050 ЦК України

(2003р.).

Відповідач

про дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином,   про що свідчить зворотне поштове

повідомленні про одержання ним судової повістки,   причину своєї неявки суду не повідомив.

Заява відповідача про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.

Зі згоди

представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи,   що відповідає положенням   ст. 

224 ЦПК України.

Судом

установлені такій факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно   ст. 

374 ЦК України

(1963р.) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність

другій стороні (позичальникові) грошові кошти,  

а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму

грошових коштів. Договір позики вважається укладеним з моменту передання

грошей.

Судом

установлено,   що 20 червня 2002 року

ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 5 000, 

00 доларів США,   а ОСОБА_2

зобов'язався повернути ОСОБА_1 таку ж суму грошей в період з 20 червня 2003

року по 20 червня 2004 року.

Вказані

обставини повністю підтверджуються письмовим доказом,   а саме - складеною та підписаною сторонами

письмовою розпискою від 20.06.2002р.

Але дотепер

відповідач не повернув позивачеві позику.

Статтею

161 ЦК України

(1963р.) та статтею 526 ЦК

України (2003р) визначено,   що

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно   ст. 

162 ЦК України

(1963р.) та   ст.  525 ЦК

України (2003р.) одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Крім

того,   згідно   ст. 

212 ЦК України

(1963р.) та ч.1   ст.  625 ЦК

України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість

виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею

214 ЦК України

(1963р.) та ч.2  ст. 625 ЦК України (2003р.)

визначено,  що боржник,  який прострочив виконання грошового

зобов'язання,  на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу,  а

також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Виходячи

з викладеного,  суд вважає,  що відповідач ОСОБА_2,  який своєчасно не повернув позивачеві суму

позики за укладеним між ними договором позики від 20.06.2002р.,  зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно

до  ст. 214 ЦІК України (1963р.) та ч.2  ст. 625 ЦК

України (2003р.),  а саме - з

урахуванням 3% річних від простроченої суми позики за весь час

прострочення,  але позивач вимагає

нарахування 3% річних від неповерненої йому відповідачем суми позики за 20

місяців ( 1 рік 8 місяців ),  тобто

починаючи з 20.06.2004р. і по 20.02.2006р., 

а статтею 11 ЦПК України визначено, 

що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи

юридичних осіб,  поданим відповідно до

цього Кодексу,  в межах заявлених ними

вимог.

Крім

того,  вирішуючи дану справу,  суд ураховує вимоги закону відносно

того,  що грошове зобов'язання має бути

виконане у гривнях,  а якщо у

зобов'язання визначено грошовий еквівалент у іноземній валюті,  сума, 

що підлягає сплаті у гривнях, 

визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Станом

на 27.11.2007р. НБУ встановлений офіційний курс гривні до долару США у розмірі 505,

00 грн. за 100 доларів США,  отже на день розгляду судом даної справи сума позики за

укладеним між сторонами договором позики від 20.06.2002р. складає 25 250, 00

грн. ($5000, 00 х 5, 05 грн. = 25 250, 00 грн.),  а три проценти річних від цієї суми за 20

місяців складають 1 262, 50 грн.

Таким

чином,  сума,  яка підлягає стягненню з відповідача на

користь позивача за укладеним між ними договором позики від 20.06.2002р.,  складає 26 512, 50 грн. (25 250, 00 грн. + 1

262, 50 грн. = 26 512, 50 грн.).

Задовольняючи

позов ОСОБА_1.,  суд також стягує з

відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені

судові витрати,  пов'язані зі сплатою

судового збору і витрат на ІТЗ розгляду справи.

На

підставі викладеного і керуючись 

ст.  ст. 11,  88, 

209,  212,  214-215, 

224-226 ЦПК України,   ст.  ст. 161, 

162,  169,  212, 

214,  374 ЦК України

(1963р.),   ст.   ст.  525,  526, 

533,  625,  1046, 

1049, 1050 ЦК України

(2003р.),  суд,  -

ВИРІШИВ:

Задовольнити

позов ОСОБА_1.

Стягнути з

ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :

1)  борг у розмірі 26 512 ( двадцять шість тисяч

п'ятсот дванадцять ) грн. 50 коп.3а

укладеним

між ними договором позики від 20 червня 2002 року ;

2)  та судові витрати в сумі 295 (двісті

дев'яносто п'ять) грн. 12 коп.,

а всього

- 26 807 (двадцять шість тисяч вісімсот сім ) грн. 62 коп.;

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської

області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-денний строк

з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після

цього протягом 20 днів апеляційної скарги , 

з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.

Заочне

рішення може бути переглянуте судом,  що

його ухвалив,  за письмовою заявою

відповідача,  поданою протягом 10 днів з

дня отримання його копії.