Рішення

від 19.12.2006 по справі 18171-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

18171-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.12.2006Справа №2-7/18171-2006

За позовом Кооперативу «Унікум», м. Сімферополь

До відповідача Виконавчого комітету Центрального району м. Сімферополя

Про визнання договору дійсним та визнання права власності

Суддя І.І. Дворний

п р е д с т а в н и к и :

Від позивача – Васін В.С. паспорт ЕЕ №162738 від 24.12.99 р.

Від відповідача – Котельна Т.А. – зав. юр. відділу, дов. № 2746/02.1-18 від 26.10.06 р.

Суть спору: Кооператив «Унікум» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про визнання права власності на об'єкт нерухомості – квартиру № 2 в домі № 68/2 по вул. Футболістів/Пошивальників в м. Сімферополі.

Позовні вимоги мотивовано, з посиланням на ст. ст. 328, 331, 392 ЦК України, тим, що Рішенням  виконавчого комітету Центральної районної ради народних депутатів м. Сімферополя  (далі - Відповідач) від 22 листопада 1994 року №373/1   кооперативу «Унікум» (далі - Позивач)  надані під відновлення квартири №1 і №2 по вулиці Футболістів, 68 в м. Сімферополі з виплатою залишкової вартості. Залишкову вартість квартири сплачено у встановленому розмірі, і відновлення будівлі здійснено за власні кошти.

В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги і просить, також, визнати дійсним договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості, розташованого за адресою м. Сімферополь, вул. Футболістів/Пошивальників, буд. 68/2, кв. 2 укладений між кооперативом «Унікум» та виконкомом Центральної районної ради м. Сімферополя.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що відповідно до положення «Про систему виділення неприродних для постійного проживання житлових приміщень підприємствам міста для приведення їх у стан придатний  для проживання» затвердженого рішенням Сімферопольської міської ради від 07.04.1988 № 239 позивач зобов'язаний розподілити поновлену квартиру працівнику кооперативу відповідно черговості на підставі рішення загальних зборів членів кооперативу.

Слухання справи відкладалось у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради  №242/10 від 13 травня 1983 року квартири №1 і №2, що розташовані по вулиці Футболістів,  будинок 68 в м. Сімферополі списані з балансу житлового фонду.

Рішенням  виконавчого комітету Центральної районної ради народних депутатів м. Сімферополя від 22.11.1994 року №373/1 кооперативу «Унікум» надані під відновлення квартири №1 і №2 по вулиці Футболістів, 68 в м. Сімферополі з виплатою залишкової вартості.

На виконання даного рішення оціночною комісією розраховано залишкову вартість житлового будинку №68 по вул. Футболістів у м. Сімферополі, яка становить 74 620 195, 50 крб.,  і залишкова вартість відновлюваних квартир №№ 1, 2 по вул. Футболістів, 68, у м. Сімферополі,  яка становить 53 грн.15 коп.

Позивач  виплатив залишкову вартість квартир в сумі 53 грн. 15 коп., що підтверджується листом комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району м. Сімферополя» від 21 вересня 2006 року №2615 і не оспорюються  відповідачем.

Таким чином, між Позивачем і Відповідачем  виникли правовідносини по платній передачі нерухомого майна у власність квартир №№1,2 по вул. Футболістів, 68  в м. Сімферополі, оскільки, досягнувши угоди про предмет і ціну  майна, що передається,  сторони повністю виконали  зобов'язання за договором: відповідач  передав квартири і прийняв оплату за договором, позивач прийняв нерухоме майно і сплатив за нього визначену сторонами грошову суму.

Протягом 2003-2006 р. р. позивач здійснював технічну реконструкцію  і відновлення квартир.

Так, на підставі договору № 2/4-с від 02.04.2003 року, укладеного Позивачем і  ДП ЖКХ ВАТ «Кримстрой», згідно акту приймання підрядних виконаних робіт в квітні 2003 року виконані  будівельні роботи на суму 514 грн. Тоді ж, в квітні 2003 року на підставі договору, укладеного з ПКП «Престо-техмонтаж», виконані будівельні роботи на суму 9626,40 грн. Згідно акту приймання виконаних робіт  в червні 2003 року виконані  будівельні роботи ПКП «Престо-техмонтаж»  на суму  5736 грн., в серпні 2003 року – на суму 8743, 20 грн., в грудні 2003  року - на суму 17994 грн., в лютому 2004 року - на суму -11684,40 грн., в лютому 2005 року  фірма „Капитель Плюс” виконані  будівельні роботи  на суму 19772,40 грн., в червні 2005 року  (виконавець БМЕУ-6)– на суму 2764,80 грн. У липні 2005 року, ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» виконані відновлювальні роботи на суму 29 755,20 грн., що підтверджується  актом приймання виконаних підрядних робіт.

Крім того,  Позивачем проведений ремонт електричної системи нерухомості, на що 25 липня 2005 року укладено договір №25/05 з  приватним підприємцем Шойму Н.И., акт виконаних робіт на суму 850 грн.; придбана шафа обліку електричної енергії вартістю 491,40 грн., електролічильник ЦЕ 6803 В1Т380В5-50А, автоматичний вимикач на суму  501,01 грн. і отримані технічні умови на підключення об'єкту на суму 232,24 грн.;згідно договору №1591-100475 від 23,06,05. та акту виконаних робіт від 21.07.05. проведена технічна інвентаризація об'єкта на суму 273,5 грн.

Згідно з довідкою про балансову вартість балансова вартість об'єкту за станом на 01.10.2006 роки складає 108 938 грн. 55 коп.

Стаття 2 Закону України "Про власність" визначає  право  власності  як  врегульовані законом відносини щодо володіння,  користування  та  розпорядження  майном. Відповідно до положень ст.  49 Закону України "Про власність" володіння майном вважається правомірним,  якщо інше  не буде встановлене судом.

Актом державної приймальної комісії про приймання до експлуатації закінчених будівництвом приватних житлових будівель садибного типу, дачних і садових будинків і господарських будівель на території АРК від 21.08.06 прийнято до експлуатації спірний об'єкт. Усі докази того, що об'єкт створено за кошти кооперативу «Унікум» надано позивачем до матеріалів справи.

При зверненні в  Бюро реєстрації і технічної інвентаризації з питання реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна позивачем була отримана відповідь про неможливість реєстрації №1981р/10 від 28 вересня 2006 року, у зв'язку з чим виникла необхідність звернення до суду.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право  власності  на нову річ,  яка виготовлена (створена) особою,  набувається нею,  якщо інше не встановлено договором  або законом. Особа, яка  виготовила  (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки,  будівлі,  споруди  тощо)  виникає  з  моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено  прийняття  нерухомого майна  до  експлуатації,  право  власності  виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.

Відповідач проти заявлених вимог про визнання право власності заперечував, посилаючись на те, що відповідно до положення «Про систему виділення неприродних для постійного проживання житлових приміщень підприємствам міста для приведення їх у стан придатний  для проживання», затвердженого рішенням Сімферопольської міської ради від 07.04.1988 № 239 позивач зобов'язаний розподілити поновлену квартиру працівнику кооперативу відповідно черговості на підставі рішення загальних зборів членів кооперативу. Однак ці заперечення, а також посилання відповідача на те, що квартира № 2 належить фонду місцевих ради,  суд не може прийняти до уваги, оскільки спірний об'єкт виключено з житлового фонду рішенням виконкому Сімферопольської міської ради № 242/10 від 13.05.1983 р, яке ніким не скасовано і не визнано недійсним. Вартість списаних будівель сплачено позивачем у встановленому порядку, рішення загальних зборів членів кооперативу відповідно черговості про розподіл квартири не приймалось

У даному випадку, відповідно до положень ст. ст. 3, 20, 23, 24 Закону України «Про власність» суб'єктом права власності на спірне майно є саме Кооператив «Унікум».

Отже, позовні вимоги у частині визнання права власності підлягають задоволенню.

Крім того, згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», п. п. 1.4, 1.5. п. 1 Тимчасового положення  про порядок  реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України  N 7/5 від 07.02.2002 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445) речові права на нерухоме майно,  їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому Законом. Правочини щодо нерухомого  майна  вчиняються,  якщо  право власності на це майно зареєстровано відповідно до Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про власність» право  власності  в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Всі   форми  власності  є рівноправними. Україна створює рівні умови для розвитку всіх форм власності та їх захисту.

У частині вимог про визнання дійсним договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості, розташованого за адресою м. Сімферополь, вул. Футболістів/Пошивальників буд. 68/2 кв. 2 укладений між кооперативом «Унікум» та виконкомом Центральної районної ради м. Сімферополя, позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України встановлено, що суд може визнати такий договір дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення. У  цьому  разі  наступне  нотаріальне  посвідчення   договору   не вимагається.

Цивільним законодавством, що діяло на момент спірних правовідносин не передбачалось дотримання нотаріальної форми для правочинів з відчуження майна між юридичними особами, і крім того, суду не надано доказів того, що одна з сторін такого правочину мала намір здійснити його нотаріальне посвідчення.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні, що відбулось 19.12.2006 р., були проголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 09.01.2007 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Виробничим кооперативом «Унікум» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Житкова, буд. 76, к.4 ЄДРПОУ 16324070) право власності на об'єкт нерухомості – квартиру № 1 та квартиру № 2 в домі № 68/2 по вул.. Футболістів/Пошивальників в м. Сімферополі.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.