Рішення

від 12.02.2007 по справі 25-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

25-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

12.02.2007Справа №2-15/25-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Суднопластик” (98318, АР Крим, м. Керч, вул.. Кірова, 54а, код ЄДРПОУ 31252450)

До відповідача ДП Керченський судноремонтний завод (98300, АР Крим,  м. Керч, вул.. Кірова, 22, код ЄДРПОУ 01124997)

Про стягнення 11775,52 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача –  Люсий В.Ю., довіреність №1 від 09.01.07р., у справі

Від відповідача – Скріпченков С.В., довіреність №02/2705 від 29.12.2006р., у справі

         Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю „Суднопластик” звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до ДП Керченський судноремонтний завод про стягнення заборгованості за договором № 5/06 від 01.08.2006р. у розмірі 11775,52 грн., у тому числі 10912,63 грн.  основного боргу, 306,20 грн. пені,  501,98 грн. інфляційних збитків, 54,71 грн. річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.08.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Суднопластик” та ДП Керченський судноремонтний завод був укладений договір № 5/06. Згідно з умовами договору позивач виконав свої зобов'язання за договором, виконав роботи по ремонту зовнішнього корпусу склопластикових рятувальних шлюпок  загальною вартістю 10912,63 грн. Проте, відповідач не виконав свої обов'язки за договором по оплаті виконаних робіт.

Представник відповідача проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що до дійсного часу не оформлений прийомо-здаточний акт, який свідчить про виконання робіт. При цьому представник відповідача факт виконання позивачем робіт за договором не заперечує.

У судовому засіданні представником відповідача представлені докази погашення основного зобов'язання на суму 10912,63 грн. (платіжне доручення №962 від 29.12.2006р.) (а.с. 33). Проти стягнення пені, інфляційних витрат та річних представник відповідача заперечує.

          Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

01.08.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Суднопластик” (Виконавець) та ДП Керченський судноремонтний завод (Замовник) був укладений договір на виконання робіт № 5/06 (а.с. 14-15).

Згідно з пунктом 1.1 вказаного Договору Замовник передає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по ремонту зовнішнього корпусу склопластикових рятувальних шлюпок кількістю 2 шт.

Строк дії вказаного договору встановлений пунктом 3.1 Договору та становить з моменту підписання договору та до виконання зобов'язання сторонами.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що датою закінчення робіт вважається строк, що вказаний в прийомо-здаточному акті.

Відповідно пункту 4.3 Договору остаточний розрахунок здійснюється протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами Акту на виконані роботи.

На виконання вимог вказаного Договору позивачем виконані роботи по ремонту зовнішнього корпусу склопластикових рятувальних шлюпок відповідно Договору на суму 10912,63 грн.,  про що свідчить Акт №18/06 від 07.09.2006р., підписаний обома сторонами (а.с. 13) та рахунок №31 від 07.09.2006р. на вказану суму (а.с. 12), додані до позовної заяви.

Цим самим спростовуються посилання позивача в обґрунтування своїх заперечень на відсутність прийомо-здаточного акту, передбаченого договором.

Відповідачем не була сплачена вартість виконаних робіт в обумовлений термін, чим самим порушені зобов'язання за договором, що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю „Суднопластик” з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку й нарахуванню штрафних санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Представник відповідача відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України представив докази оплати заборгованості за договором у розмірі 10912,63 грн., що підтверджується платіжним дорученням №962 від 29.12.2006р. (а.с. 33).

Вказана сума заборгованості була сплачена відповідачем 29.12.2006 р. після подання позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю „Суднопластик” (02.10.2006р.).

За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідачем зобов'язань по оплаті 10912,63 грн. заборгованості за договором, через що  провадження  у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10912,63  грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що  Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором у розмірі 501,98 грн. у період з 15.09.2006 р. по 14.11.2006 р. та 3% річних в розмірі 54,71 грн. за період з 15.09.2006 р. по 14.11.2006 р.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, прийомо-здаточний акт був складений сторонами 07.09.2006р. Відповідно до вимог Договору (пункт 4.3) розрахунок повинен бути проведений протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт. Таким чином, строк виконання зобовязання ДП Керченський судноремонтний завод по оплаті виконаних робіт скінчився 14 вересня 2006р. (оскільки 9 та 10 вересня – вихідні дні). Так, термін для нарахування штрафних санкцій становить 61 день. (з 15.09.2006р. по 14.11.2006р.(дата звернення до суду).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з ДП Керченський судноремонтний ремонт інфляційних витрат у розмірі 501,98 грн. у період з 15.09.2006 р. по 14.11.2006 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Отже, вимоги позивача про стягнення з ДП Керченський судноремонтний завод річних у розмірі 54,71 грн. у період з 15.09.2006 р. по 14.11.2006 р. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

          Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору сторони передбачили відповідальність Замовника за прострочення виконання зобо'язання за Договором із розрахунку подвійної облікової ставки  Національного Банку України за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Отже, загальна сума пені за прострочення виконання зобовязання відповідачем за період з 15.09.2006р. по 14.11.2006р. становить 306,20 грн., підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, 75, пунктом 1-1 статті 80, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з ДП Керченський судноремонтний завод (98300, м. Керч, вул.. Кірова, 22, код ЄДРПОУ 01124997, р/р №2600604004182 в КФ АБ „Експрес-Банк”, МФО 384674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Суднопластик” (98318, АРК, м. Керч, вул.. Кірова, 54а, код ЄДРПОУ 31252450, р/р №26005301392209 в Філії Відділення ПИБ в м. Керч, МФО 324548) 306,20 грн. пені,  501,98 грн. інфляційних витрат, 54,71 грн.  річних, 117,75 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині провадження у справі припинити.

4.          Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.