Рішення

від 12.10.2009 по справі 11/983

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/983

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2009 р.Справа № 11/983

За позовом  Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький   

до вищого навчального закладу  „Відкритий  міжнародний університет розвитку людини „Україна”  в особі Хмельницького інституту  соціальних технологій  м. Хмельницький

за участю  третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача   - українсько-польського  товариства з обмеженою відповідальністю  „Теплоефект”   м. Хмельницький

про стягнення 56448,83 грн. заборгованості по розрахунках за спожиту теплову енергію

                   Суддя   Радченя Д.І.

Представники сторін:

Від позивача:             Сойко  О.Й. за довіреністю  від № 13/19 від 08.01.2009 року

Від відповідача:     Польовик А.М.  проректор експлуатації  та розвитку  МТБ  Хмельницького інституту соціальних технологій,  

                                    Галко  О.М.  представник за довіреністю  від 22.06.2009 року № 1/17-16

Від третьої особи:    Чапайда   В.Л.   директор  ТОВ „Теплоефект”  м. Хмельницький

Суть спору:

          Позивач - Хмельницьке міське комунальне підприємство “Хмельницьктеплокомуненерго” звернувся до суду з позовом до  вищого навчального закладу  „Відкритий  міжнародний університет розвитку людини „Україна”  в особі Хмельницького інституту  соціальних технологій  м. Хмельницький  про стягнення  56448, 83 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію  відповідно до укладених договорів на постачання теплової енергії.

          В судових засіданнях  повноважний представник позивача заявлений позов  підтримує, мотивуючи тим, що  вимоги  є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на  обставини, викладені в акті перевірки, яка була проведена  14 січня 2009 року за результатами якої  виявлено,  що частина приміщення ( бібліотека пл. 417,8 кв. м.), яке належить відповідачу,  приєднане до централізованої системи опалення  окремо від лічильника. Про наведений факт на думку позивача, відповідач зобов'язаний був повідомити позивача при укладенні договору  (п. 3.2.3 .). В зв'язку з виявленням   додаткової площі, яка  не була охоплена   приладом обліку, позивач нарахував до сплати відповідачу в  межах позовної давності  56465,55 грн. плати за спожиту  теплову енергією із розрахунку за 417,8 кв.м.  згідно  тарифів, встановлених виконавчим комітетом Хмельницької міської ради у відповідні опалювальні періоди.

          В додатковому поясненні до позову позивач звертає увагу суду  на те, що  між приміщенням головного корпусу та приміщенням бібліотеки розташоване  житловий будинок.  Приміщення бібліотеки має окрему від основного корпусу систему опалення  з окремим елеваторним вузлом.  Обґрунтовуючи свої позовні вимоги  позивач посилається на протокол обстеження, де судом  під час проведення огляду з'ясовано саме такі обставини. Вважає дії відповідача такими, що сприяли  замовчуванню про  фактичну площу опалення, Позивач звертає увагу суду на те, що після  виявлення представниками позивача приміщення бібліотеки, яке  не було і не є охоплене обліком  по лічильнику, відповідач звернувся про його відключення приміщення від системи центрального опалення стверджуючи про неякісні послуги, хоча таких заяв  до виявленого порушення від відповідача не надходило, а отже наведене підтверджує факт надання саме  якісних послуг.

          Відповідач у письмовому відзиві на позов та його повноважні представники в  судовому засіданні  заперечують проти  заявленого позову,  вважає вимоги позивача надуманими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Більш детальні заперечення та обґрунтування  викладені у письмовому відзиві на позов та додаткових поясненням   по суті заявленого позову. Зокрема відповідач  звертає увагу суду на те, що за його клопотанням  саме позивачем було видано технічні умови  на встановлення  лічильника  на  все приміщення, яке належить відповідачу де згідно технічного паспорта загальна площа складає 1782,7 кв.м., і саме позивач повинен був при видачі технічних умов  провести обстеження  приміщення яке опалюється, і в разі виявлення  його підключень на окремі вузли  постачання тепла,  надати  згоду  на установку два і більше лічильників та  в подальшому прийняти  в експлуатацію зазначені лічильники.  Теплопостачальною організацією цього  не було  зроблено. Хоча при встановленні лічильника в подальшому при  внесенні змін до укладеного договору в частині зміни порядку обліку була зазначена загальна площа, яка відповідає  умовах технічного паспорту на дане приміщення.

          Повноважний  представник залученої до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача   УП ТОВ „Теплоефект”  в судовому засіданні та письмовому поясненні   від 23.09.2009 року № 45  пояснив суду, що   виготовлення проектної документації на встановлення лічильника  базувалось виключно на  наданих замовником - технічних вимог (№ 42-2005 року) на встановлення вузла обліку споживання тепла.  Зазначає, що облік тепла є  комерційним обліком і передбачає відносини між  споживачем теплової енергії та теплопостачальною організацією. Тому згідно існуючих „Тимчасових правил обліку відпускання і споживання  теплової енергії”     було встановлено  прилад обліку тепла на вводі трубопроводів в приміщення замовника. Дана будівля є власністю споживача  теплової енергії, яку він сам обслуговує.

          Заслухавши пояснення повноважних представників сторін та залучених осіб, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності суд прийшов до висновку, про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

          Приймаючи до уваги, що права та обов'язки, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, продовжують існувати після набрання ним чинності, суд застосовує норми нового Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що  передбачені  актами цивільного законодавства, а також з дій  осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують  цивільні права та обов'язки, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори  та інші право чини.

          З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу від 14 січня 2003 року, укладеного між державним підприємством  МО „Західвійськбуд”  м.Львів та  Хмельницькою філією  відкритого  міжнародного університету розвитку людини  „Україна”,  відповідач набув права власності на  будівлю  контори управління 452 УНР та вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 1782, 7 кв.м.. яке розташоване за адресою м. Хмельницький,  вул. Толбухіна, 2, що підтверджується  вищезазначеним договором, актом прийому передачі від 17.01.2003 року,  реєстраційним посвідченням  та  технічним паспортом на дану будівлю.

          22 вересня 2005 року відповідач звернувся до позивача з  письмовим клопотанням  (лист № 118/д від 212.09.2005 року) про видачу технічних умов  на встановлення  лічильника на опалення приміщення навчального корпусу № 1 по вул. Толбухіна, 2 в м. Хмельницькому. На обґрунтування поданої заяви  відповідачем було передано позивачу   технічний паспорт  на дане приміщення відповідно до якого загальна проща  будівлі, на яку належить надати технічні умови на встановлення лічильника складає 1782,7 кв.м.

          Після виданих технічних вимог на замовлення відповідача  УП ТОВ „Теплоефект”  було виготовлено „Робочий проект” вузла обліку теплової енергії.

          25 листопада 2005 року першим заступником  директора підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” позивача  було затверджено акт  прийняття  в  експлуатацію теплового  вузла обліку, яким дозволено відповідачу з 11 листопада 2005 року  експлуатацію приладів обліку теплової енергії, яка постачається на опалення приміщення  відповідача  за адресою  вул. Толбухіна,  2 в м. Хмельницькому.

          Надалі позивачем та відповідачем  внесено зміни до укладеного договору (додаток № 1 до договору № 1858/555 від 25.02.2008 року) відповідно до яких загальна опалювальна площа приміщення по вул. Толбухіна, 2 не змінилась і складає 1782.7 кв. , і розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться  згідно даних лічильника на підставі виставлених  теплопостачальною організацією рахунків.

          Отже своїми діями,  надавши згоду   на установку  приладу обліку тепла, затвердивши акт введення в експлуатацію цього приладу (лічильника)  та шляхом внесення змін до укладеного договору позивач  підтвердив, що загальна площа опалювального приміщення   по вул. Толбухіна, 2 не змінилась і складає 1782.7 кв..

          Надалі відповідно до умов укладеного договору позивач виставляв відповідачу до оплати   рахунки, згідно яких за основу брались вихідні дані згідно показників лічильника, які останнім  приймались до оплати.

Розбіжностей  чи  інших зауважень щодо їх невідповідності кількості спожитої теплової енергії між сторонами не виникало.

          В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог  цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов та  вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Як на  правову підставу заявленого позову позивач посилається на умови укладених договорів  та акт обстеження  системи централізованого опалення  приміщення бібліотеки Хмельницького університету  14 січня 2009 року відповідно до якого встановлено, що приміщення бібліотеки по вул.Толбухіна, 2 в м. Хмельницькому приєднано до системи централізованого опалення  окремо від лічильника, тому  відповідачу  нараховано до сплати  заборгованість за спожиту теплову енергію  за останні три роки перед зверненням  згідно тарифів  в сумі 56448,83 грн.

          Позивач  обґрунтовуючи свої вимог посилається  на п. 3.2.3 договорів відповідно до яких відповідач зобов'язаний був  повідомляти про всі об'єкти тепло споживання, які підключені  до  теплових мереж споживача та на ст. 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги„  від 22.06.2004 року № 1875-ІV, пунктів 5.1, 5.6 вказаних договорів плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно, відповідно до умов договору.

          Проте, як вбачається  зі змісту позовної заяви та доданих на її обґрунтування доказів за адресою м.Хмельницький  вул.Толбухіна, 2  розташоване будівля  відповідача загальною площею 1782,7 кв.м.

          Так,  відповідно до подано заяви відповідача позивачем  було надано згоду на  встановлення лічильника обліку тепла на дане приміщення.  Після введення в експлуатацію  вузла обліку тепла  було внесено  зміни до договору, згідно яких  опалювальна площа не змінилась, змінився лише  порядок обліку спожитого тепла –по лічильнику  на підставі виставлених рахунків.  Матеріали справи та пояснення повноважних представників сторін свідчать, що окремо рахунки на частину приміщення яка,  як виявилось не була охоплена лічильником, не виставлялись до оплати,  тобто не було вимоги про оплату спожитої теплової енергії., а отже і  не було  порушень умов укладених  договорів,  на які позивач посилається як на підставу заявленого   позову.

          Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Відповідно до ст.. 545 ГПК України  позовна заява має містити виклад позовних вимог та законодавство на підставі якого заявлено позов.

          Позивачем не  доведено належними та допустимими доказами  щодо неналежного виконання  зобов'язання  - умов укладених договорів зі сторони відповідача, а тому відсутня правова підстава для задоволення цього позову про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію відповідно до умов укладених договорів № 442/5555 від 01.11.2001 року, № 1858/555 від 25.02.2008 року та № 2099/555 від 09.01.2009 року з внесеними змінами та доповненнями.

                    Частиною першою ст.1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.           Окрім того, шкода в розумінні ст.1166 Цивільного кодексу України полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода –у знеціненні майнової сфери потерпілого, що в свою чергу тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника.

          Юридичною підставою такої відповідальності є закон, а фактичною –склад цивільного правопорушення, відповідальність  за яке настає при наявності таких умов як протиправна поведінка особи, шкідливий результат такої поведінки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою, винна особи, яка заподіяла шкоду.

                    Позивачем в установленому порядку не доведено належними та допустимими доказами заподіяння позивачеві шкоди (збитків) неправомірними діями відповідача, не доведений наявний склад цивільного правопорушення, при наявності якого настає  цивільна відповідальність  у вигляді відшкодування шкоди.

                    Проте позивач не позбавлений права звернутись до особи (осіб, в т.ч. до фізичних) з позовом про  відшкодування завданої  шкоди (збитків) в  порядку передбаченому чинним законодавством України.

                    Судові витрати слід покласти на позивача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

                    Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 33-34, 38, 44, 49, 82, 84  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

В и р і ш и в :

                    В задоволені позову міського комунального підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький до вищого навчального закладу  „Відкритий  міжнародний університет розвитку людини „Україна”  в особі Хмельницького інституту  соціальних технологій ї  м. Хмельницький за участю  третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача   - українсько-польського  товариства з обмеженою відповідальністю  „Теплоефект”   м. Хмельницький про  стягнення 56448,83 грн. заборгованості по розрахунках за спожиту теплову енергію відмовити.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя