Постанова

від 02.02.2007 по справі 18561-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

18561-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.02.2007Справа №2-27/18561-2006А

За позовом – Комунальне підприємство “Будинок торгівлі 2000”, м. Ялта, вул. Блюхера, 22а.    

До відповідача –   Управління ПФУ в м. Ялта, м. Ялта, вул. Садова, 4.  

Про визнання нечинними рішення.    

                                                                                                             Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Топоріщевої Т. П.

представники:

Від позивача –   Лазарєв С. О., дор. у справі.   

Від відповідача – не з'явився.   

Сутність спору:          

Позивач  – комунальне підприємство “Будинок торгівлі 2000”  звернувся з позовом  до відповідача про визнання нечинним рішення №303 ( вих. 8631/04-05 ) від 08.11.2006 р. про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в персоніфікованому обліку на суму 44000,12 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що акт перевірки на підставі якого було винесено спірне рішення, не можно розглядати як доказ яких – небудь порушень з  боку позивача. Також позивач вважає, що фінансові санкції повинні бути  застосовані відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181. Також вказав, що розрахунки ним подавалися своєчасно і своєчасно сплачувалися страхові внески.  

На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Відповідач у запереченнях на позов повідомив про те, що акт про виявлене порушення складений 25.10.2006 р. Лист про виявлене порушення та один примірник акту і запрошення з'явитися в ПФУ м. Ялта позивач отримав 26.10.2006 р. Однак ніхто від позивача не з'явився.  В результаті проведення перевірки було встановлено, що звіт по персоніфікованому обліку за 2004 р. був фактично наданий 09.03.2006 р. Підтверджено факт порушення строків надання відомостей до системи персоніфікованого обліку за період з 31.03.2005 р. по 09.03.2006 р.  Фінансові санкції застосована у відповідності до п. 5 ч. 9 ст. 105 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

На підставі викладеного, просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

Згідно преамбулі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ №1058 від 09.07.03 р. вказаний Закон, розроблений згідно Конституції України і Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і сплату пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, які формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених вказаним Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду і фінансування за рахунок його коштів витрат на сплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових сплат  застрахованим особам, членам їх сімей і іншим особам, передбаченим вказаним Законом.

Зміна умов і норм    загальнообов'язкового державного пенсійного  страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до вказаного Закону.

Статтею  1 вказаного Закону визначено, що страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування і збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно законодавства, яке було чинним раніше; кошти сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  згідно з чинним Законом. А  страхувальники – це роботодавці та інші особи, які згідно з чинним Законом сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі ст. 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ №1058 від 09.07.03 р. законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вказаного Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення , відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України ( далі закони про пенсійне забезпечення  ), а також інших законів та нормативно – правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини в сфері пенсійного забезпечення в України.

Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно – правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або, в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема,  визначаються платники страхових внесків, їх права і обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.  

Виключно вказаним Законом визначаються, зокрема  , платники страхових внесків, їх права і обов'язки, а також порядок нарахування, обчислення і сплати страхових внесків, стягнення заборгованності по цім внескам. ( п. 2 ст. 5 Закону ).

Комунальне підприємство “Будинок торгівлі 2000” зареєстроване в Управлінні ПФУ в м. Ялта як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування під реєстраційним номером №020199.

Відповідно до акту б/н від 25.10.2006 р., складеному відповідачем по справі, в діях позивача по справі  було виявлено порушення  вимог п.п. 4  п. 2  ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» -  не своєчасне надання відомостей до системи персоніфікованого обліку за 2004 р., фактично звіт за 2004 р. було подано 09.03.2006 р.

На підставі вказаного акту, відповідачем по справі було винесено рішення №303 від 08.11.2006 р.,  відповідно до якого на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасне надання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, визначені законодавством. У відношенні позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 44268,12 грн.

При таких обставинах справи, позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі, виходячи з  наступних підстав.

Згідно ст.. 23 Закону №1058 спори, що виникають із правовідносин по даному Закону, вирішуються органами ПФУ в судовому порядку.

             Виконавчими  органами   правління   Пенсійного   фонду   є виконавча дирекція Пенсійного фонду та підвідомчі їй територіальні органи. Виконавча дирекція  Пенсійного  фонду  є  постійно  діючим виконавчим  органом,  організовує  та  забезпечує виконання рішень правління, діє від імені Пенсійного фонду в межах та в порядку, що визначаються  його  статутом  та Положенням про виконавчу дирекцію Пенсійного фонду, і підзвітна правлінню Пенсійного фонду.      Територіальними органами виконавчої дирекції Пенсійного фонду є  головні  управління  Пенсійного  фонду  в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах,  містах,  районах у містах. Головні управління та управління Пенсійного фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси,  печатку  із  зображенням  Державного  Герба України та своїм найменуванням. ( ч. 1 ст. 63 Закону №1058 ).

             Територіальні органи  створюються   і   діють   на   підставі Положення про територіальні органи Пенсійного фонду, затвердженого правлінням Пенсійного фонду.

Відповідно до ст.. 21   Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»    органи Пенсійного фонду ведуть  облік  усіх  застрахованих осіб  та  персоніфікований  облік  надходження  страхових внесків, створюють  і  забезпечують   функціонування   єдиного   державного автоматизованого   банку   відомостей   про   застрахованих  осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на  накопичувальних пенсійних рахунках.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, які надходять від роботодавців.

Відповідно до п. п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»   за   неподання,   несвоєчасне   подання,   подання  не  за

встановленою  формою  або  подання  недостовірних  відомостей,  що використовуються  в  системі  персоніфікованого  обліку  та  іншої звітності,  передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного  фонду  накладається  штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків,  які були  сплачені  або  підлягали  сплаті  за відповідний  звітний період,  за кожний повний або неповний місяць затримки  подання  відомостей,  звітності,  але  не  менше  десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.   

25.10.2006 р. головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку Головного управління ПФУ в АР Крим Васильовою О. С. була проведена перевірка стану роботи по персоніфікованому обліку відомостей в управлінні ПФУ в м. Ялта за період з 01.10.2004 р. по 01.10.2006 р.

В ході вказаної перевірки було встановлено,  що відповідачем  не повною мірою використовується залучення до відповідальності страхувальників  за допущенні порушення, а саме не застосувалися фінансові санкції до позивача.

На підставі цього, відповідачем було винесено спірне рішення про застосування фінансових санкцій.

Таким чином, в порушення вимог ч. 3 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ №1058 від 09.07.03 р. відповідачем не встановлена сума недоїмки, з цього слідує, що штрафні санкції застосовані і нараховано неправомірно.

До того ж, відповідно до  п. п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»   за   неподання,   несвоєчасне   подання,   подання  не  за встановленою  формою  або  подання  недостовірних  відомостей,  що використовуються  в  системі  персоніфікованого  обліку  та  іншої звітності,  передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного  фонду  накладається  штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків,  які були  сплачені  або  підлягали  сплаті  за відповідний  звітний період,  за кожний повний або неповний місяць затримки  подання  відомостей,  звітності,  але  не  менше  десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом було встановлено, що позивачем  було не подано звіт  за 2004 р., а відповідач застосував штрафні санкції в процентному відношенні до страхових внесків, що були сплачені позивачем за 2005 р., а не за 2004 р., як того вимагає  закон.  

           Закон України   “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ №1058 від 09.07.03 р. містить в собі вимогу про проведення документальних перевірок, за результатами яких складаються акти, в свою чергу вони являються підставою для притягнення до відповідальності страхувальників, яки допустили  порушення вимог Закону.

При цьому, спірне рішення не місить відомостей про суму недоїмки по страховим внескам в ПФУ, за який період вона виникла, а містить тільки відомості про  застосування штрафних санкцій.

Фактично мала місце тільки одна перевірка і проведена вона була не у відношенні позивача по справі, а у відношенні  управління ПФУ в м. Ялта.  

Згідно зі ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи забовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцієй і Законами України.

Також треба вказати, що оплата страхових  внесків здійснюється на підставі розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Судом встановлено, що вказані розрахунки позивачем надавалися своєчасно ( щомісячно ), а страхові внески позивачем також сплачувалися своєчасно.

  Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного рішення належним чином не довів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що  позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.  

Вступна і резолютивна частини постанови оголошено 02.02.2007 р.

Постанову у повному обсязі складено  15.02.2007 р.

            На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Визнати нечинним  рішення №303 ( вих. 8631/04-05 ) від 08.11.2006 р. управління ПФУ в м. Ялта  про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в персоніфікованому обліку на суму 44000,12 грн.

2.            Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 в банку отримувача: Управління Державного казначейства України в АР Крим, отримуач: держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854 )   на користь  комунального підприємства “Будинок торгівлі 2000”, м. Ялта, вул. Блюхера, 22а, ( ЄДРПОУ 30993284, р/р 26008515416431 в ЯФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324270 ) 8,50 гривень держмита.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу.  

           У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.