19083-2006А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 414
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.02.2007Справа №2-8/19083-2006А
Суддя Господарського суду АР Крим Чумаченко С.А. за участю секретаря судового засідання Яриловой О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
За позовом – Колективне підприємство “УкрБілСвіт”, м. Сімферополь
До відповідача – Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради,
м. Сімферополь
Третя особа – ТОВ “Кармен – Крим”, м. Сімферополь
Про визнання протиправним та недійсним рішення.
Головуючий суддя Чумаченко С.А.
Секретар Ярилова О.С.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Кашифов Т.Н., пред-к за дов. від 05.02.2007 року.
Від відповідача – не з'явився
Третя особа - Кашифов Т.Н., пред-к за дов від 05.02.2007 рору.
Сутність спору: позивач, колективне підприємство “УкрБілСвіт” звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради, просить визнати протиправним та недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради №1710 від 22.09.2006 року “Про внесення пропозицій сесії Сімферопольської міської Ради 5-го скликання, про зміну п.2.45 рішення 18-ї сесії міської Ради ХХIV скликання від 18.02.2004 року №256 та про відміну рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради №1251 від 25.07.2003 року”
Представник відповідача представив відзив на позовну заяву, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 05.02.2007 року заявлено клопотання відповідно до якого ТОВ “Кармен – Крим” просить залучити його до справи в якості третьої особи на боці позивача.
Відповідач представив суду заяву, відповідно до якої просить розглянути справу без участі його представника.
Справа слуханням відкладалась в порядку ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
22.09.2006 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради прийнято рішення за №1710 “Про внесення пропозицій сесії Сімферопольської міської Ради V скликання про відміну п.2.45 рішення 18-ї сесії міської Ради XXIV скликання від 18.02.2004 року №256 та про відміну Рішення виконавчого комітету міської Ради від 25.07.2003 року №1251” яким пунктом 1.1. вирішено пункт 2.45 рішення 18-ї сесії міської ради XXIV скликання від 18.02.2004 року №256 “Про надання колективному підприємству “УкрБілСвіт” та товариству з обмеженою відповідальністю “Кармен – Крим” земельної ділянки 0,14 га по вул. Лермонтова, 11-17 для будівництва багатоповерхового жилого дому зі вбудовано – пристроєними приміщеннями в короткострокову оренду строком на три роки” – відмінити, пунктом 2 вирішено, рішення виконавчого комітету міської Ради від 25.07.2003 року №1251 “Про внесення пропозицій сесії Сімферопольської міської Ради XXIV скликання по узгодженню КП “УкБілСвіт” та ТОВ “Кармен – Крим” місцерозташування та розмірів земельної ділянки для будівництва багатоповерхового жилого дому зі вбудовано – пристроєними приміщеннями торгово – виставочного комплексу по вул. Лермонтова, 11-17” – відмінити.
Позивач вважає, що прийняття даного рішення порушує його права на тих підставах, що приймаючи оспорюване рішення виконавчий комітет Сімферопольської міської Ради необґрунтовано та невмотивовано відмінив своє рішення, яким реалізовувалось гарантоване Земельним Кодексом України та Законом України “Про оренду землі”, право позивача на безперешкодне користування земельною ділянкою у продовж періоду оренди.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню за наступними підставами.
12.12.2001 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим зареєстровано юридичну особу колективне підприємство “УКРБІЛСВІТ”, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 18821200000003829.
Відповідно до Акту вибору та обстеження земельної ділянки для будівництва багатоповерхового жилого дому по вул. Лермонтова, 17, замовника КП “УкрБілСвіт”, комісією виконкому Сімферопольської міської Ради, назначеною розпорядженням міськвиконкому №365-Р від 25.05.1998 р. провела вибір земельної ділянки для будівництва багатоповерхового жилого дому по вул. Лермонтовська, 17 та встановила, що дана ділянка відповідає санітарним та протипожежним нормам. Комісія вирішила доцільним розміщення об'єкту на вибраній ділянці.
Висновком від 30.07.2003 року за №468 був узгоджений акт вибору та обстеження земельної ділянки для будівництва торгового комплексу по
вул. Лермонтова, 17 в м. Сімферополі для ТОВ “Кармен” (з пайовою участю КП “УкрБілСвіт”).
Згідно ескізних передпроектних пророботок по розміщенню торгового центру по вул. Лермонтова в м. Сімферополь Інститутом “КримНІІ проект” затверджена можливість розміщення об'єкта будівництва та наявність даного об'єкту в проекті застройки мікрорайону. Підтвердженням є вищевказані передпроктні пророботки, відповідно до яких в розд.3 передбачено 2 черги будівництва 9-поверхового житлового дому зі встроєними підприємствами торгівлі та побутового обслуговування.
25.07.2003 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради прийнято рішення за №1251 “Про внесення пропозиції сесії Сімферопольської міської Ради XXIV скликання по узгодженню КП “УкрБілСвіт” та ТОВ “КАРМЕН – КРИМ” місцерозташування та розмірів земельної ділянки для будівництва багатоповерхового жилого дому зі вбудовано – пристроєними приміщеннями торгово – виставочного комплексу по вул. Лермонтова, 11-17.”,
Пунктом 1 даного рішення, вирішено внести пропозицію сесії Сімферопольської міської Ради XXIV скликання по узгодженню колективному підприємству “УкрБілСвіт” та товариству з обмеженою відповідальністю “КАРМЕН – КРИМ” місцерозташування та розмірів земельної ділянки площею 0,14 га для будівництва багатоповерхового жилого дому зі вбудовано – пристроєними приміщеннями торгово – виставочного комплексу по вул. Лермонтова, 11-17.
Пунктом 2 вищевказаного рішення дозволено колективному підприємству “УкрБілСвіт” та ТОВ “КАРМЕН – КРИМ” виконати проект відводу земельної ділянки.
Згідно п.2. Проекту землеустрою по відводу земельної ділянки ТОВ “Кармен – крим” та колективному підприємству “УкрБілСвіт” для будівництва багатоповерхового жилого дому з вбудовано – пристроєними приміщеннями торгово – виставочного комплексу, проект землеустрою по відводу земельної ділянки товариства з обмеженою відповідальністю “Кармен – крим” та колективному підприємству “УкрБілСвіт”, для будівництва багатоповерхового жилого дому з вбудовано – пристроєними приміщеннями торгово – виставочного комплексу по
вул. Лермонтова, 11-17 в Київському районі м. Сімферополя розроблений колективним підприємством “Візавір” відповідно дозволу виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради від 25.07.2003 р. №1251.
15.10.2003 року Комітет по управлінню Земельними ресурсами надав висновок за №1293/10-1-07 “Про можливість надання ТОВ “Кармен – Крим” та колективному підприємству “УкрБілСвіт” земельної ділянки площею 0,1430 га по вул. Лермонтова, 11-17, для будівництва багатоповерхового жилого дому з вбудовано – пристроєними приміщеннями торгово – виставочного комплексу в короткострокову оренду на два роки” комітет по управлінню земельними ресурсами міської Ради вважає можливим представити даний проект відводу земельної ділянки на виконавчий комітет міської Ради, для розгляду, прийняття відповідного рішення та узгодження його сесією міської Ради.
10.12.2003 року Висновком про можливість відводу земельної ділянки №6183, Республіканський комітет по охороні культурної спадщини не заперечує проти відводу земельної ділянки площею 0,1430 га по вул. Лермонтова, 11-17 в
м. Сімферополь для будівництва жилого дому зі вбудовано – пристроєними приміщеннями торгово – виставочного комплексу.
Судом встановлено, що колективному підприємству “УкрБілСвіт” були надані всі потрібні дозволи та висновки для розробки проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва багатоповерхового жилого дому з вбудовано – пристроєними приміщеннями торгово – виставочного комплексу, також, в подальшому позивачу були надані висновки та згоди на закріплення земельної ділянки для будівництва багатоповерхового жилого дому з вбудовано – пристроєними приміщеннями торгово – виставочного комплексу, що підтверджується висновком №60 від 15.07.2003 року наданим Кримською республіканською санепідместанцією, та висновком №5176 управління містобудування та архітектури.
18.02.2004 року Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради 18-ї сесії XXIV скликання “Про надання, передачу громадянам України, юридичним та фізичним особам (суб'єктам підприємницької діяльності) земельних ділянок у приватну власність, постійне користування, оренду в м. Сімферополі.” було вирішено, зокрема, пунктом 2.45. Колективному підприємству “УкрБілСвіт” та товариству з обмеженою відповідальністю “Кармен – Крим” земельну ділянку площею 0,14 га по вул. Лермонтова, 11-17 для будівництва багатоповерхового жилого дому з вбудовано – пристроєними приміщеннями в короткострокову оренду строком на три роки.
Як вказувалося вище, 22.09.2006 року було прийняте рішення за №1710 “Про внесення пропозицій сесії Сімферопольської міської Ради V скликання про відміну п.2.45 рішення 18-ї сесії міської Ради XXIV скликання від 18.02.2004 року №256 та про відміну Рішення виконавчого комітету міської Ради від 25.07.2003 року №1251”.
Суд вважає, що при наданні земельної ділянки, вказані вимоги законодавства України повністю дотримані, що підтверджується висновками органів державної виконавчої влади та контролюючих органів по проекту землеустрою та проекту будівництва об'єкта, на підставі чого суд робить висновок, що відповідачем протиправно та необґрунтовано прийняте рішення за №1710 від 22.09.2006 чим відмінив свої ж рішення №256 від 18.02.2004 року та №1251 від 25.07.2003 року.
Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону України “Про планування та забудову територій”, у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.
Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відноситься розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок в користування із земель комунальної власності; рішення інших питань у сфері земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до п. В, ч.1, ст.186 Земельного кодексу України відповідними органами місцевого самоврядування затверджуються проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки;
Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що знаходяться в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із земель запасу під забудову проводиться за проектами відводу в порядку, встановленому статтями 118,123, 124 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст.123 Земельного кодексу України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.
Також відповідно до ч.6 ст.123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України за №02-5/35 від 26.01.2000 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів. Зокрема, при оскарженні рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції (наприклад, про відмову в передачі у власність чи в продаж земельної ділянки або розміщенні об'єкта), суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов'язує їх, залежно від характеру спору, виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, посадові особи органів місцевого самоврядування зобов'язанні діяти тільки на підставі та в межах компетенції.
У відповідності до ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в України” до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, не віднесені питання прийняття рішень якими можна було б відміняти свої власні рішення.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
-з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
-обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване
це рішення(дія);
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ч. ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так за загальним правилом, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до ст. 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до ст. 158 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.
Як було зазначено вище, в судовому засіданні заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи на боці позивача товариства з обмеженою відповідальністю “Кармен – Крим”, та просить розглянути справу в даному судовому засіданні з винесенням постанови, суд вважає необхідним задовольнити клопотання.
Відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу Адміністративного Судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
В судовому засіданні 05.02.2007 оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Повний текст постанови підписано 08.02.2007.
Враховуючи вищевикладене, керуючись 158, 159, 161, 162, 163, ст.ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Залучити до справи ТОВ “Кармен – Крим” в якості третьої особи на боці позивача.
2. Позов задовольнити в повному обсязі.
3. Визнати протиправним та недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради №1710 від 22.09.2006 року “Про внесення пропозицій сесії Сімферопольської міської Ради V скликання, про відміну п.2.45 рішення 18-ї сесії міської ради ХХIV скликання від 18.02.2004 року №256 та про відміну рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради №1251 від 25.07.2003 року”.
4. Відшкодувати колективному підприємству “УкрБілСвіт” (95013, АР Крим,
м. Сімферополь, вул. Севастопольська, д. 59), (ЗКПО 31816900, р/р 26009410043001 в КРУ “Приватбанк” МФО 384436) з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку ДУ ДКУ в АРК м. Сімферополь,
МФО 824026, ЗКПО 34740405) 3,40 грн. державного мита.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2007 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 505149 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Чумаченко С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні