Рішення

від 08.02.2007 по справі 19388-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

19388-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

08.02.2007Справа №2-22/19388-2006А

За позовом - ЗАТ «Селянська Промислова Артіль» (м.Сімферополь, вул.Бокуна 32)   

До відповідача   -  Державної виконавчої служби  у Київському районі  м.Сімферополь ( м.Сімферополь, б. Франко, 25)

Про   скасування постанови.

Суддя С.В.Яковлєв

                                                                              участю секретаря Дулімової В.І.

представники:

Від позивача – Мартьянова О.В. – пред-к, дов. від 01.09.2006 р.

Від відповідача  - не з'явився

Сутність спору: Позивач – ЗАТ «Селянська Промислова Артіль» -  звернувся  до суду з позовною заявою,  у якій просив визнати протиправною, недійсною та скасувати Постанову про відкриття  виконавчого провадження б/н від 17.11.2006 р.  по примусовому стягнення  з позивача на користь Державної виконавчої служби у Київському районі  м.Сімферополь ( далі відповідач) суми  у розмірі 20047,58 грн.  Вимоги мотивовані тим, що відповідач прийняв зазначену постанову без вчинення будь-яких примусових дії щодо виконання  рішення суду з порушенням  вимог Закону України “Про виконавче провадження”.

               Керуючись ст. 49 КАСУ, представник позивача, під час судового засідання, яке відбулось 17.01.2006 р. уточнив позовні вимоги,  просив визнати нечинною Постанову  відповідача б/н від 17.11.2006 р. по примусовому виконанню виконавчого документу Постанови ДВС Київського району  м.Сімферополя  про стягнення з першого на користь останнього суми у розмірі 20047,58 від 29.04.2006 р.

Представник відповідача , під час судового засідання, яке відбулось 11.01.2007 р., надав відзив на позов, в якому з позовними вимогами не погодився, вказавши, що позивач не  виконав рішення Господарського суду АРК по справі № 2-14/49075 у строк, визначений для його добровільного виконання, у зв'язку з чим відповідно до ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження “  29.04.2006 р. винесено Постанову про  стягнення виконавчого збору  у сумі 20047,58 грн. , яка не була оскаржена. Після  закінчення виконавчого провадження про примусове виконання рішення Господарського суду АРК по справі № 2-14/49075  11.08.2006 р. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. На підставі ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження “  Постанова про стягнення з відповідача виконавчого збору було виділено в окреме провадження № 12826 та винесено постанову  про відкриття виконавчого провадження по зазначеному документу. Відповідач  вважає, що зазначена постанова  прийнята з додержанням вимог Закону України “Про виконавче провадження” і немає підстав для визнання її незаконною та скасуванню.

Відповідач явку своїх представників у судові засідання двічі не забезпечив, про час та дні їх проведення був сповіщений належними чином.

За таких умов, приймаючи до уваги відсутність доказів неможливості участі представників відповідача у судових засіданнях з поважних причин, ненадання ним клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представників, суд , керуючись ст. 128 КАСУ, вважає можливим продовжити розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши представників учасників процесу , суд  

                                     ВСТАНОВИВ:

Господарський суд  АРК 04.04.2006 р.   по справі № 2-14/4907  видав наказ  про стягнення з позивача на користь ЗАТ “Агройл” (далі стягувач) 200475,76 грн.

Стягував 10.04.2006 р. згідно з  Законом України “Про виконавче провадження”  надіслав вказаний виконавчий  документ  на виконання відповідачу.

Державним виконавцем 18.04.2006 р.  було  відкрито виконавче провадження № 6200 з виконання наказу Господарського суду АРК від 04.04.2006 р. по справі № 2-14/4907. Позивачу було запропоновано виконати рішення суду протягом 7 днів з моменту одержання постанову (п.2). У п.4 Постанови відповідач повідомив  позивача,  що у разі невиконання ним   рішення у встановлений термін, воно має бути виконано  у примусовому порядку. За примусове виконання стягується з відповідача  виконавчий збір у розмірі 10% (20047,58 грн.).

Стягувач 11.08.2006 р. надіслав на адресу відповідача  заяву  про повернення  без виконання наказу Господарського суду АРК від 04.04.2006 р. по справі № 2-14/4907.

Відповідач 14.08.2006 р. виніс Постанову  про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду АРК від 04.04.2006 р. по справі № 2-14/4907.

Відповідач 17.11.2006 р. виніс Постанову про відкриття виконавчого провадження № 12826 по примусовому виконанню Постанови від 29.04.2006 р. про стягнення з позивача  виконавчого збору у розмірі 20047,58 грн.  

Ст.5 Закону України “Про виконавче провадження “ встановлює, що  державний виконавець зобов'язаний неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, здійснюючи необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на примусове виконання.

Державний виконавець  зобов'язаний у 3-дений строк з дня надходження  до нього виконавчого документа винести  постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій встановити строк для добровільного виконання рішення, який не  може перевищувати семи днів, та попередити боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору  і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій( ст. 24 Закону).

Ст. 30 Закону України “Про виконавче провадження “ визначає, що, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його  примусове виконання.

Згідно зі ст.46 Закону  у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного  органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10% від фактично стягнутої суми або вартості майна боржника, яке передано стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого  збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення  надсилається  боржнику . У випадку, коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір  не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору  виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку , встановленому цим законом.

Умови та порядок  виконання  рішень судів та інших органів, яки підлягають примусовому виконанню, викладені в Інструкції про проведення виконавчих дій ( далі Інструкція), яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.99 р. та зареєстрована в Мінюсті України 15.12.99 р. за № 865/4158. П. 4.1.3 зазначеної Інструкції встановлює, що  якщо боржник  у встановлений строк добровільно  не виконав рішення повністю або частково, то державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Порядок звернення стягнення на майно боржника встановлений у р. 5 Інструкції, п.5.1.1 якого передбачає, що звернення стягнення  на майно боржника полягає в його виявленні шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентарізації, нотаріату тощо, описі, арешті, вилученні та примусової реалізації.

Відповідно до п. 4.16.6 Інструкції  виділення  постанови  про стягнення виконавчого збору в окреме провадження  допускається  в разі винесення  постанови  про закінчення  виконавчого провалдення, щодо якого було винесено постанову  про стягнення виконавчого збору.

Звернення стягнення  на майно боржника – юридичної особи  здійснюється відповідно до порядку, передбаченому у р.6 Інструкції.

Порядок отримання державним виконавцем коштів, видача їх стягувачам встановлені у р. 11 Інструкції, п.11.1.6 визначає, що  державному виконавцю забороняється проводити  видачу та переказ стягнутих ним сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок державної виконавчої служби.

Пленум Верховного суду України у п.20 Постанови №14 від 26.12.2003 р. “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”  визначив, що  відповідно до ст.ст. 45,46 Закону України “Про виконавче провадження” витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав  рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Надані сторонами документи свідчать про те, що  стягувач надіслав заяву про повернення виконавчого документу , що було підставою для  закриття виконавчого провадження № 6200.

У матеріалах виконавчого провадження № 6200 відсутні докази  здійснення відповідачем будь-яких дій по примусовому стягненню з позивача  коштів в рамках виконання наказу Господарського суду АРК від 04.04.2006 р. по справі № 2-14/4907 . Відповідачем не надані докази того, що в наслідок проведення дій з примусового виконання зазначеного  наказу Господарського суду АРК з депозитного рахунку Державної виконавчої служби на рахунок  стягувача в порядку, передбаченому Інструкцією , були перераховані будь-які суми.

За таких обставин, стає зрозумілим, що не знайшов  підтвердження факт примусового виконання відповідачем рішення Господарського суду АРК по справі № 2-14/4907  у порядку,  передбаченому Законом України “Про виконавче провадження “ .

Надані відповідачем документи виконавчого провадження № 6200 не свідчать про те, що останній, діючи згідно зі ст. ст. 5,30 Закону України “Про виконавче провадження “ після спливу строку на добровольне виконання рішення Господарського суду АРК по справі № 2-14/4907 , встановленого у Постанові про відкриття виконавчого провадження від 18.04.2006 р.,  вчинив будь-яки дії щодо примусового виконання наказу Господарського суду АРК.

Суд також приймає до уваги те, що Постанова про відкриття виконавчого провадження  про примусове виконання  постанови від 29.04.2006 р. по  стягненню з позивача виконавчого збору у розмірі 20047,58  прийнята відповідачем після спливу тривалого строку після закриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Господарського суду АРК по справі № 2-14/4907, а відповідачем не надані будь-які обґрунтування зазначеного факту.  

     За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи не свідчать про примусове стягнення відповідачем з позивача будь якої суми під час виконання наказу ГС АРК по справі №  2-14/4907, керуючись ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 20 Постанови пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р., суд вважає, що винесена  17.11.2006 р. відповідачем  постанова  не відповідає   Закону України “Про виконавче провадження», у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню  .

       На  думку суду, відкриття виконавчого провадження та встановлення терміну для добровільного виконання не можуть служити підставою для того, щоб стягувати виконавчий збір .

      Суд  також вважає, що лише факт порушення позивачем терміну виконання вимог постанови від 18.04.2006 р. про добровільне виконання наказу Господарського суду АРК по справі №  2-14/49072 без здійснення відповідачем заходів з примусового виконання цього судового документу не може бути підставою для стягнення виконавчого збору. При цьому відповідач   не позбавлений права вимагати в  порядку , передбаченому Законом України “Про виконавче провадження” , повернення  учасниками виконавчого провадження витрат, понесених ним під час здійснення  виконавчих дії.

                    Під час судового засідання, яке відбулось 08.02.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 12.02.2007 р.

          Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

 П О С Т А Н О В И В :

1.           Позов задовольнити .

           2.    Визнати нечинною Постанову Державної виконавчої служби  у Київському районі  м.Сімферополь ( м.Сімферополь, б. Франко, 25) про відкриття виконавчого провадження № 12826 по примусовому виконанню Постанови від 29.04.2006 р. про стягнення з ЗАТ «Селянська Промислова Артіль»(м.Сімферополь, вул.Бокуна 32, ЗКПО 25143485)    виконавчого збору у розмірі 20047,58 грн.  

3.          Стягнути  з держбюджету на користь ЗАТ «Селянська Промислова Артіль»(м.Сімферополь, вул.Бокуна 32 ЗКПО 25143485, п/р 26000939 у КРД АППБ “Аваль” , м.Сімферополь, МФО 324021) 3,40 грн. – судового збору .

У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

        Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційну скаргу не подано, постанова набирає  законної сили  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

        Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.