Постанова

від 08.02.2007 по справі 406-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

406-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.02.2007Справа №2-22/406-2007А

За позовом ТОВ “Слав'янська єдність” (м.Євпаторія, вул.9-го Травня, 49Д)

 До відповідача ДПІ у м.Євпаторія  ( м.Євпаторія, вул. Д.Ульянова, 2/40).

Про визнання недійсною податкової вимоги.

                                                                                         Суддя Яковлєв С.В.

                                                                     За участю секретаря Дулімової В.І.

Представники:

від позивача -  Корольков О.М.  – пре-дк, дов. від 15.10.2007 р.

Від відповідача -  Безверхова Ю.А. – пред-к, дов. №2026/10/10-0.

Сутність спору: ТОВ “Слав'янська єдність”    ( далі позивач)  звернулось  до господарського суду АРК з позовом про визнання недійсною Першу податкову вимогу  ДПІ у м.Євпаторія  (далі відповідач) № 1/396 від 03.10.2006 р.  про те, що на 03.10.2006 р.  сума його податкового боргу по узгодженим  податковим зобов'язанням складає  14190,47 грн. в тому числі  сума податкового боргу за основним платіжнім ПДВ за вітчизняні товари у розмірі 14190,47 грн., на всі активи позивача розповсюджується право податкової застави , визнати недійсною  повідомлення відповідача  про залік пені № 101050023889739 від 18.09.2006 р.  та дії останнього , згідно з якими  здійснено розподіл  сплаченої позивачем  18.09.2006 р.   платіжним дорученням № 230  суми податкового боргу  у розмірі 330002,00 грн., із яких 14028,59 грн.  спрямовано  на погашення податкового боргу , а 161, 88 грн.  - на погашення пені, спонукати відповідача  внести зміни  в картку особового рахунку, виключивши  заборгованість за платежами по ПДВ за вітчизняні товари у сумі 14190,47 грн. Вимоги мотивовані тим, що відповідач незаконно вважає, що позивач має заборгованість по ПДВ, неправомірно здійснюючи розподіл коштів, яки перераховуються останнім за поточними податковими зобов'язаннями, в наслідок чого у нього виникає  необґрунтований податковий борг.

        Під час судового засідання, яке відбулось 01.02.2007 р., позивач уточнив позовні вимоги, просив  визнати нечинними Першу податкову вимогу  відповідача  № 1/396 від 03.10.2006 р та другу  податкову вимоги № 2/449 від 10.11.2006 р., визнати протиправними дії посадових осіб  відповідача  по винесенню повідомлення № 101050023889739 від 18.09.2006 р.  та проведення дій по заліку пені  та розподілу сплаченої ним 18.09.2006 р. суми 330002 грн. платіжним дорученням № 230, із якої  14028,59 грн.  спрямовано  на погашення податкового боргу, а 161,88 грн. – на погашення пені, спонукати  відповідача  внести зміни в картку особистого рахунку , виключив заборгованість по ПДВ по вітчизняним товарам у сумі 14190,47 грн.  

       Відповідач під час судового засідання, яке відбулось 16.01.2007 р., надав відзив на позов  ( вих № 314/10/10-0 від 11.01.2007 р.) , в якому з позовними вимогами не погодився , вказавши, що відсутні правові підстави для задоволення позову.         

       Розглянувши   матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                          в с т а н о в и в:

    Позивач , виконуючи вимоги Закону України  “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , надав Декларацію по ПДВ за серпень 2006 р., відповідно до якої  сума ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати  в бюджет за підсумками  вказаного звітного періоду, була визначена у розмірі  33002 грн. Вказана декларація отримана відповідачем 18.09.2006 р.

    Платіжним дорученням № 230 від 18.09.2006 р. позивач перерахував  до держбюджету м. Євпаторія 33002 грн. У графі “Призначення платежу” зазначеного платіжного документу  було визначено : “ПДВ за серпень 2006 р.” На платіжному дорученні № 230 є відмітка обслуговуючого банку  про проведення платежу 18.09.2006 р.

         Відповідач 21.09.2006 р. надіслав на адресу позивача повідомлення № 101050023889739 від 18.09.2006 р., яким сповістив останнього  про розподіл  сплаченої 18.09.2006 р.  згідно з платіжним дорученням № 230 суми податкового боргу у розмірі 33002 грн. на погашення  податкового боргу у розмірі  14028,59 грн.  та 161.88 грн. – на погашення пені.

          Позивач отримав Першу податкову вимогу  від 03.10.2006 р. № 1/396 ,  якою відповідач повідомив його про  те, що станом на 03.10.2006 р.  сума його податкового боргу  за узгодженим податковим зобов'язанням по ПДВ склала 14190,47 грн. Зазначеним документом позивач був попереджений, що відповідно до ст.6,8,10,11,16 та 17 Закону України  “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ,  починаючи  з 03.10.2006 р., на його активи  розповсюджується  право податкової застави.

           Відповідач надіслав на адресу позивача Другу податкову вимогу  від 10.11.2006 р. №2/449 , в якої вказав, що  сума його податкового боргу  за погодженими податковими  зобов'язаннями  станом на 10.11.2006 р.  становить за основним платежем 14202,96 грн. та 91,70 грн. за пенею. Зазначена податкова вимога отримана позивачем  21,11.2006 р.

           Відповідно до ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування  зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           Ст. 67 Конституції України  визначає, що кожен  зобов'язаний сплачувати  податки і збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

                         Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов'язань  юридичних або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів ( обов ‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою)  є податкове  зобов'язання ( з урахуванням  штрафних санкцій  за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене  у встановлений строк, а також пеня , нарахована  на суму такого податкового зобов'язання.

                         Порядок  подання  податкових декларацій та визначення суми податкових зобов'язань визначений у ст. 4 вказаного закону, п.п. 4.1.4 якої встановлює, що податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

                           У п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що  платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму  податкового зобов'язання, зазначену  у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4п.4.1.ст.4 Закону для подання декларації  платника податків.

                            Згідно з п.7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг погашається  попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення

                         Відповідно до п. 8.1.ст. 8 вказаного закону  з метою  захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає , зокрема, у разі несплати  у строки, встановленій цим Законом, суми податкового зобов'язання , самостійно визначеної платником податків у податковій декларації  з дня, наступного за останнім  днем зазначеного строку.

                             Згідно з п.п. 1.6  ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов'язання  це загальна сума  податку , одержана ( нарахована) платнику  податку у звітному (податковому)  періоді.

                             Відповідачем надана копія рішення №1047 від 30.11.2004 р., відповідно до якого ним був списаний на підставі п.16.5 ст. 16 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг позивача по ПДВ , який виник у зв'язку з ліквідацією банку «Україна».

                              Крім того відповідачем надана картка особового рахунку позивача по ПДВ, на якої не визначена заборгованість останнього станом на 01.09.2006 р.

                                За таких обставин, приймаючи до уваги рішення відповідача № 1047 від 30.11.2004р. , ненадання ним доказів виникнення у позивача заборгованості на час перерахування останнім  33002 грн.  платіжним дорученням № 230 від 18.09.2006 р. , суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні будь-яки підстави  здійснити відповідно до п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” розподіл перерахованих позивачем коштів. Суд не може погодись з твердженнями відповідача про облік на особистому рахунку позивача податкового боргу у сумі 14188,34 грн. , перерахованих йому  Державним казначейством під час  виконання рішення Господарського суду АРК по справі № 2-23/11588-2003.

                               В силу викладеного , суд вважає, що в порядку передбаченому ст. 72 КАСУ, відповідачем не надані докази наявності у позивача на 18.09.2006 р. податкового боргу (недоїмки) в розумінні ст.1 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , у зв'язку чим дії його посадових осіб   по винесенню повідомлення № 101050023889739 від 18.09.2006 р.  та проведення заліку пені  та розподілу сплаченої позивачем  платіжним дорученням  №230   суми ПДВ у розмірі  330002 грн. не відповідають вимогам Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. За таких обставин підлягають задоволенню вимоги про визнанню вказаних дій протиправними та спонуканню відповідача внести зміни в картку особистого рахунку , виключив заборгованість по ПДВ по вітчизняним товарам у сумі 14190,47 грн

                            Як вказано вище,  позивачем надіслана на адресу відповідача податкова декларація       по ПДВ за серпень 2006 р. , в якою ним узгоджена сума податкового зобов'язання по ПДВ за вказаний період у розмірі 3002 грн.  Зазначена сума сплачена позивачем 18.09.2006 р., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями відповідача. В силу викладеного суд вважає, що знайшов підтвердження факт виконання позивачем положень  п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо своєчасної сплати суми  податкового зобов'язання, узгодженої ним під час подання вказаної податкової декларації.

                             За таких обставин у відповідача були відсутні правові підстави надсилати позивачу  першу податкову вимогу  № 1/396 від 03.10.2006 р та другу  податкову вимоги № 2/449 від 10.11.2006 р., в зв'язку з чим підлягають задоволенню позовні вимоги по визнанню їх нечинними.

                         В силу викладеного стає зрозумілим, що у відповідача відсутні підстави рахування на особовому рахунку позивача заборгованості по ПДВ  у сумі  14190,47 грн., тому підлягають задоволенню вимоги по спонуканню внести зміни в картку особистого рахунку останнього , виключив з нього заборгованість по ПДВ у зазначеній сумі

                Під час судового засідання, яке відбулось 08.02.207 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 13.02.2007р.

                Керуючись ст. 94, 98, 160-163  Кодексу  адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити

2.          Визнати нечинними  Першу податкову вимогу  відповідача  № 1/396 від 03.10.2006 р та другу  податкову вимоги № 2/449 від 10.11.2006 р., винесені ДПІ у м.Євпаторія  ( м.Євпаторія. вул.. Д.Ульянова, 2/40).

3.          Визнати протиправними дії посадових осіб  ДПІ у м.Євпаторія  ( м.Євпаторія.  вул.. Д.Ульянова, 2/40) по винесенню повідомлення № 101050023889739 від 18.09.2006 р. , по заліку пені  та розподілу сплаченої ТОВ “Слав'янська єдність” (м.Євпаторія, вул.9-го Травня, 49Д,ЗКПО 31187612) 18.09.2006 р. суми 330002 грн. платіжним дорученням № 230, із якої  14028,59 грн. було спрямовано  на погашення податкового боргу, а 161,88 грн. – на погашення пені.

4.           Зобов'язати   ДПІ у м.Євпаторія  ( м.Євпаторія. вул.. Д.Ульянова, 2/40, ЗКПО 311187612) внести зміни в картку особистого рахунку ТОВ “Слав'янська єдність” (м.Євпаторія, вул.9-го Травня, 49Д), виключив заборгованість по ПДВ по вітчизняним товарам у сумі 14190,47 грн.

               5.  Стягнути із Державного бюджету України на користь ТОВ “Слав'янська єдність” (м.Євпаторія, вул.9-го Травня, 49Д, ЗКПО 31187612, п/р 26006133821881 у ФВАТ “МКБ” МФО 384685) 3,40 грн. судового збору, 2900 грн. витрат на надання юридичної допомоги.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня ії проголошення ( у разі складання постанови у повному обсязі  відповідно  до ст. 160 КАСУ – з дня складання у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.