Рішення

від 01.02.2007 по справі 186-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

186-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

01.02.2007Справа №2-7/186-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Атан-Крим” (98100, м. Феодосія, вул. Галерейна, 22, код ЗКПО 32085677)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Олія” (98327, м. Керч, вул. Комарова, 82, код ЗКПО 32418016)

Про стягнення 3147,00 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Ключнік О. С., предст., дов. №2/АК від 01.01.2007 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю „Атан-Крим” звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Олія” про стягнення 3147,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по остаточній оплаті товару, поставленого Товариству з обмеженою відповідальністю „Агро-Олія” за договором №7 від 05.01.2004 р., через що заборгованість відповідача перед ТОВ „Атан-Крим” до часу подачі позову до суду складає 3147,00 грн. та в добровільному порядку не погашена.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

05.01.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Атан-Крим” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Олія” (Споживач) був укладений договір поставки №7, згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати товар, вказаний в додаткових угодах, у власність Покупця для використання його в підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього визначену додатковими угодами грошову суму.

Відповідно до п. 3.3 Договору Покупець сплачує поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, якщо інше не встановлено додатковими угодами.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного Договору ТОВ „Атан-Крим” було поставлено відповідачу товар на загальну суму 99713,80 грн. Проте, оплата за придбаний товар була здійснена відповідачем лише частково на суму 96566,80 грн. Таким чином, сума заборгованості ТОВ „Агро-Олія” перед позивачем складає 3147,00 грн. та до часу подачі позову до суду не була погашена.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння міна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач  не представив доказів оплати заборгованості за договором перед позивачем у розмірі 3147,00 грн., у той час як   відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по остаточній оплаті поставленого товару за договором №7 від 05.01.2004 р., через що  вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3147,00 грн. підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Олія” (98327, м. Керч, вул. Комарова, 82, код ЗКПО 32418016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атан-Крим” (98100, м. Феодосія, вул. Галерейна, 22, код ЗКПО 32085677) заборгованість у розмірі 3147,00 грн., 102 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.