Постанова

від 15.02.2007 по справі 18851-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

18851-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.02.2007Справа №2-27/18851-2006А

За позовом – Товариство з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія “Кримський тютюн”, м.Сімферополь, вул. Тарвіцького, 9, кв. 6.

До відповідачів – 1. Придунайська митниця, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Суворова, 10.    

2.          Ізмаїльська митниця, Одеська область, м. Ізмаїл, просп. Суворова, 10.

Третя особа -   Багатопрофільне приватне підприємство “Трімекс”, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 12, кв. 11.  

За участю прокуратури АР Крим.

Про  визнання бездіяльності незаконною, визнання недійсною довідки та визнання дій протиправними.       

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Топоріщевої Т. П.

представники:

Від позивача –   Колосова С. І., паспорт ЕС 022649.

Від відповідачів – 1. не з'явився.

                                2. Кирилюк О. В., дор. у справі.

Третя особа – не з'явився.   

Від прокурора – Горна Є. В., посв.

Сутність спору:          

Позивач   – товариство з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія “Кримський тютюн” звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про   визнання бездіяльності Придунайської митниці, щодо розмитнення тютюнової сировини ферментної для переробки “Lebanese Oriental Tobako” типу Орієнталь сонячної сушки необезжиленої  з невідділеною середньою жилкою: сорту: TOMBAK – 98; Сорту: TOMBAK – 02; Сорту: BF – L2 – 04 незаконою.    Також просить забовязати відділ контролю митної вартості та номенклатури Придунайської митниця, визнати митну вартість товару: тютюнової сировини ферментованої для переробки “Lebanese Oriental Tobako” типу Орієнталь сонячної сушки необезжиленої  з невідділеною середньою жилкою: сорту: TOMBAK – 98, в кількості 200 тон по ціні 200 доларів США за тону; Сорту: TOMBAK – 02 в кількості 100 тон по ціні 200 доларів США за тону ; Сорту: BF – L2 – 04 в кількості 45,689 тон по ціні 200 доларів за тону, всього на суму 69137,80 доларів США.     Також просить забовязати Придунайську митницю провести митне оформлення належної товариству з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія “Кримський тютюн” тютюнової сировини ферментованої для переробки “Lebanese Oriental Tobako” типу Орієнталь сонячної сушки необезжиленої  з невідділеною середньою жилкою: сорту: TOMBAK – 98, в кількості 200 тон по ціні 200 доларів США за тону; Сорту: TOMBAK – 02 в кількості 100 тон по ціні 200 доларів США за тону ; Сорту: BF – L2 – 04 в кількості 45,689 тон по ціні 200 доларів за тону.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що данні, що містяться в  цінової базі ЦБД ДМСУ не можуть використовуватися органами митної служби як нормативний акт, оскільки відомості, що знаходяться в базі даних офіційно не опубліковані. Тому не можуть мати ознаки обов'язкових ( імперативних ) норм. З цієї причини розмитнення товару проведено не було. Було складено протокол про порушення правил митного оформлення вантажу. На належний позивачу вантаж було накладено арешт. Була порушена кримінальна справа про факту спроби незаконного переміщення через митний кордон України вантажу. Ця справа була пізніше закрита прокуратурою як незаконно порушена. Ніяких ознак злочину виявлено не було. Всі ці факти підтверджуються постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.10.2006 р. Не зважаючи на це розмитнення вантажу проведено не було.   

На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Позивач у доповненнях до позовної заяви просить суд притягнути як другого відповідача Ізмаїльську митницю. В зв'язку з вказаним, позивач змінив позовні вимоги та просить суд  визнати бездіяльність Придунайської митниці та Ізмаїльської митниці , щодо розмитнення тютюнової сировини ( вантажна митна декларація №506000002/5/200409 від 14.09.2005 р. та вантажна митна декларація №50600002/6/200124 від 11.04.2006 р. )  ферментної для переробки “Lebanese Oriental Tobako” типу Орієнталь сонячної сушки необезжиленої  з невідділеною середньою жилкою: сорту: TOMBAK – 98; Сорту: TOMBAK – 02; Сорту: BF – L2 – 04 незаконою.    Також просить забовязати відділ контролю митної вартості та номенклатури Ізмаїльської митниці, визнати митну вартість товару: тютюнової сировини ферментованої для переробки “Lebanese Oriental Tobako” типу Орієнталь сонячної сушки необезжиленої  з невідділеною середньою жилкою: сорту: TOMBAK – 98, в кількості 200 тон по ціні 200 доларів США за тону; Сорту: TOMBAK – 02 в кількості 100 тон по ціні 200 доларів США за тону ; Сорту: BF – L2 – 04 в кількості 45,689 тон по ціні 200 доларів за тону, всього на суму 69137,80 доларів США.     Також просить забовязати Ізмаїльську митницю провести митне оформлення тютюнової сировини ферментованої для переробки “Lebanese Oriental Tobako” типу Орієнталь сонячної сушки необезжиленої  з невідділеною середньою жилкою: сорту: TOMBAK – 98, в кількості 200 тон по ціні 200 доларів США за тону; Сорту: TOMBAK – 02 в кількості 100 тон по ціні 200 доларів США за тону ; Сорту: BF – L2 – 04 в кількості 45,689 тон по ціні 200 доларів за тону, яка надійшла на адресу товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія “Кримський тютюн” від Йорданської компанії Madina Al Salam Trade Est за контрактом №30/06/1, згідно вантажної митної декларації №506000002/6/200124 від 11.04.2006 р. та наданих до неї документів.

Для встановлення правонаступників Придунайської митниці судом було направлено запити до Ізмаїльської митниці і до Державної митної служби України, відповідно до яких на вказаних осіб було покладено забовязання представити копії постанов Державної митної служби України №504 від 09.06.2005 р. та №953 від 07.10.2005 р. та інформувати суд про підстави ліквідації Придунайської митниці та створення Ізмаїльської митниці.

Також судом було ухвалено 12.12.2006 р. притягнути до участі у справі багатопрофільне приватне підприємство “Трімекс”, оскільки вказана юридична особа, є декларантом позивача по справі.   

Придунайська митниця у запереченнях на позов повідомила про те, що відповідно до ч. 1 ст. 265 Митного кодексу України митним органам надається право самостійно визначити митну вартість товарів, використовуючі наявні в нього відомості, в тому числі цінову інформацію щодо ідентичних та подібних ( аналогічних )  товарів. Таким чином, перший відповідач вважає, що використання Придунайською митницею цінової інформації, яка міститься в базі даних Державної митної служби України є законнимі вказані дії повністю відповідають ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 265 Митного кодексу України. При перевірці Придунайською митницею заявленої митної вартості по наданим ВМД було виявлено, що відомості,  які містяться в копії експортної ліванської декларації суттєво різняться з відомостями, вказаними в інвойсах, а саме відомості щодо відправника та одержувача, умов постачання, вартості вантажу. Крім того, згідно отриманої інформації з цінової бази Державної митної служби України,  мінімальна вартість  тютюну походженням з Лівану становить 2470 доларів США за тону, що значно перевищує заявлену митну вартість ( 200 доларів США за тону ). Таким чином, Придунайська митниця вважає, що надані позивачем до митного оформлення відомості щодо митної вартості не базуються на достовірній, документально підтвердженій інформації. До Придунайської митниці надано документи, що містять суперечливі відомості.  Також вказав, що Придунайська митниця на даний час існує як юридична особа і з ЄДРПОУ не виключено, хоча відповідно до наказу Державної митної служби від 09.06.2005 р. №504 станом на теперішній час проводиться ліквідація ( реорганізація ) Придунайської митниці, при чому правонаступники у Придунайської митниці відсутні, відповідно до цього, з 17.10.2005 р. Придунайська митниця припинила свою діяльність як митний орган, отже Придунайська митниця не здійснює митне оформлення товарів, і тому задоволення вимог позивача про забовязання Придунайської митниці визнати зазначену позивачем митну вартість товарів та провести їх митне оформлення є неможливим.

На підставі викладеного, просить у позові відмовити.

На підставі викладеного, суд, за згодою позивача по справі, 21.12.2006 р. ухвалив  притягнути до участі у справі як другого відповідача  -  Ізмаїльську митницю.

Другий відповідач у запереченнях на позов повідомив про те, що відповідно до відмітки державного реєстратора на свідоцтві серії А00 №271932 про державну реєстрацію юридичної особи – Придунайська митниця, державну реєстрацію припинення юридичної особи – Придунайська митниця проведено 15.01.2007 р. ( номер запису – 15531110002000422 ), і отже згідно вищевказаних норм законодавства України юридична особа – Придунайська митниця є такою, що припинилася з 15.01.2007 р. Згідно до п.3 Наказу державної митної служби України від 09.06.2005 р. №504 створена Ізмаїльська митниця, яка не є правонаступником Придунайської митниці.   Ізмаїльська митниця створена з 14.09.2005 р. та з 17.10.2005 р. розпочала свою діяльність як митний орган ( в тому числі здійснення контролю за правильностю митної оцінки товарів та приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів ). В зв'язку з  тим, що Ізмаїльська митниця не правонаступником Придунайської митниці, та Ізмаїльська митниця не приймала будь – яких рішень щодо стосовно визначення митної вартості тютюнової сировини, то вимоги позивача про забовязання відділу контролю митної вартості та номенклатури Ізмаїльської митниці визнати митну вартість вищевказаного товару в сумі 69137,80 доларів США задоволенню не підлягають. Також другий відповідач  вказав, що митне оформлення товару не було проведено, оскільки товаросупровідні документи містять неправдиві відомості, що було визнано Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області. Крім того, другому відповідачу стало відомо про той факт, що між декларантом -  БПП “Трімекс” і позивачем по справі призупинились будь – які договірні відносини та БПП “Трімекс” не має ніяких повноважень розпоряджатися вантажем тютюну.

На підставі викладеного просить у позові відмовити.

Також другий відповідач клопотанням від 16.01.2007 р. просить закрите провадження по справі, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 157 КАСУ. Вказане обгрунтовує тим, що  Придунайська митниця припинилася як юридична особа з 15.01.2007 р. та не має правонаступників.

     18.02.2007 р. прокуратура АР Крим  повідомила про вступ до розгляду по даній справі.  Вказане обґрунтовує тим, що при розгляді даного спору суттєво зачипаються економічні інтереси держави, ускладнюється забезпечення реалізації державної політики в сфері податкової і митної діяльності.  

Відповідно до ст. 60 КАСУ прокурор   здійснює   в   суді   представництво  інтересів громадянина або держави в порядку,  встановленому цим Кодексом  та іншими  законами,  і  може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.  

19.01.2007 р. суд ухвалив прийняти вступ прокуратури АР Крим  до участі по даній справі.

Позивач у доповненнях  до позовної заяви повідомив про те, що відповідачами при визначенні митної вартості не зазначено який саме метод  було застосовано при визначенні митної вартості, що свідчить про порушення митницею прав позивача на інформацію, виконання якої забезпечило б розмитнення товару. Постановою КМУ №1375 передбачена можливість перевірки достовірність відомостей,  зазначених в декларації митної  вартості, так вартість може бути встановлена шляхом проведення митними органами на підприємствах перевірок щодо відповідності документів на товари і транспортні засоби, поданих для підтвердження митної вартості товарів, даних бухгалтерського обліку та іншої документації підприємства. На підставі викладеного, доповнив позовні вимоги та просить визнати недійсною довідку №02 від 14.09.2005 р. та противоправними дії щодо визначення вказаної в ний вартості товару.

Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила. В поясненнях по справі повідомила про те, що під час оформлення вантажу позивача відділом контролю митної вартості та номенклатури Придунайської митниці було запропоновано іншу ціну для розмитнення тютюну, яка суттєво різнилася з інаойсовою. В зв'язку з чим декларанту було видана довідка №2 від 14.09.2005 р. про визначення митної вартості ( здійснення митної оцінки ). У подальшому питання стосовно розмитнення тютюну ніяк не вирішувалося, вантаж залишився на зберіганні в порту. 14.11.2006 р. декларантом БПП “Трімекс”  Марусік В. І. була вдруге подана ВМД для декларування  вантажу тютюну вже до Ізмаїльської митниці, яка не дійшла до кінця митного оформлення. Третя особа вважає, що вимоги митного органу стосовно пред'явлення документів. а саме інвойсі. Які стосуються первинної угоди між “MADINA AL SALAM TRADE EST”, Іорданія і “REGIE CO – INTERESSE LIBANAISE DES TABACS ET TOMBACS” є незаконними бо не відображають характеру саме той угоди по контракту №30/06/1. який був поданий для розмитнення. Адміністративну справу відносно декларанта – Марусік В. І. було припинено в зв'язку з пропуском строків притягнення до адміністративної відповідальності.  Після винесення вказаного рішення третя особа звернулася до митниці про роз'яснення    щодо подальшого розмитнення вантажу в зв'язку з тим, що ВМД. Яка подавалася 11.04.2006 р. не була анульована, хоча ВМД повинна була оформлена згідно обраного режиму або анульована митним органом в зв'язку з наявністю недоліків. На вказане митницею було запропоновано надіслати листа на ім'я начальника митниці з проханням ануляції ВМД, а подати нову ВМД третя особа могла би тільки після винесення позитивного рішення стосовно ануляції та підписання цього листа. Третя особа вказала, що на теперішній час декларацію не анульовано, тютюн перебувє на ППК №1, а рішення по даному вантажу залишається відкритим.   

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників позивача, другого відповідача  і прокурора, суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

30.06.2005 р. між компанією “MADINA AL SALAM TRADE EST”, Іорданія ( продавець ) і товариством з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія “Кримський тютюн”  ( покупець ) укладено  контракт № 30/06/1.  

Відповідно до п. 1 вказаного контракту продавець продає, а покупець покупає тютюнову сировину  ферментної для промислової переробки “Lebanese Oriental Tobako 1999” типу Орієнталь сонячної сушки необезжиленої  з невідділеною середньою жилкою, виробництво Ліван в кількості 1000 тон відповідно сертифікатам якості, наданих покупцем.  

Відповідно до п. 2. вказаного контракту  ціна товару складає 200,00 доларів США за тону. Загальна вартість контракт складає 200000 доларів США.

Відповідно до п. 3 вказаного контракту умови поставки даного товару СРТ порт Ізмаїл відповідно “ІНКОТЕРМС – 2000”.

Відповідно до додаткової угоди №2 до вказаного контракту від 04.07.2005 р. предмет контракту було викладено в наступній редакції: “продавець продає, а покупець покупає тютюнову сировину  ферментної для промислової переробки “Lebanese Oriental Tobako” типу Орієнталь сонячної сушки необезжиленої  з невідділеною середньою жилкою, виробництво Ліван в кількості 350 тон відповідно сертифікатам якості, наданих покупцем. Кількість кожної партії і сорт сировини будуть визначені відповідно до специфікацій, які є невідємною частиною даного контракту. Якість товару підтверджується сертифікатами якості, наданими продавцем.”

Інші умови контракту залишаються без змін.  

Вказаний товар прибув до Ізмаїльського порту 15.07.2005 р.. що підтверджується накладними з відбитками штампу Придунайської митниці.

З метою декларування вантажів між багато профільними приватним підприємством “Трімекс” ( виконавець ) і позивачем по справі ( замовник ) було укладено договір №1 на брокерське і експедиторське обслуговування від 01.07.2005 р.

Відповідно до п. п. 2.1.2 і 2.1.3 виконавець забовязаний надавати замовнику перелік документів, які необхідні для митного оформлення вантажу. За дорученням замовника підготувати і оформити інші документи, необхідні для митного оформлення вантажу.

У виконання вимог вказаного договору, тютюнова сировина у кількості 345,689 тон нетто поступила для розмитнення у режимі ІМ – 40.  

Позивач у відповідності до умов контракту № 30/06/1 від 30.06.2005 р.   через декларанта – БПП “Трімекс” подав декларацію митної вартості №506000002/5/200409 від 14.09.2005 р.  за формою ДМВ – 1,  визначивши митну вартість товару у розмірі 69137,80  дол. США, тобто по сортам: TOMBAK – 98, в кількості 200 тон по ціні 200 доларів США за тону; Сорту: TOMBAK – 02 в кількості 100 тон по ціні 200 доларів США за тону ; Сорту: BF – L2 – 04 в кількості 45,689 тон по ціні 200 доларів за тону

Придунайська митниця розглянувши вказану декларацію, копію контракту № 30/06/1 від 30.06.2005 р.   та пакет необхідних документів, враховуючі данні цінової бази ЦБД ДМСУ на подібні товари відділом контролю митної вартості та номенклатури було винесено довідку №02 від 14.09.2005 р. “Про визначення митної вартості товарів ( здійснення митної оцінки), відповідно до якої Придунайською митницею було визначено митну вартість на вказаний товар  у розмірі 853851,83 грн.

В зв'язку з вказаним, розмитнення тютюнової сировини належним чином проведено не було.

З цього приводу суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ст.. 259 Митного кодексу України митною вартістю  товарів,  які  переміщуються  через   митний кордон України,  є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за  ці  товари,  обчислена  відповідно  до  положень  цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 262 Митного кодекс України митна вартість товарів  і  метод  її  визначення  заявляються (декларуються)  митному  органу  декларантом  під  час переміщення товарів через митний  кордон  України  шляхом  подання  декларації митної вартості.   Порядок та  умови  декларування митної вартості товарів,  які переміщуються  через   митний   кордон   України,   встановлюються Кабінетом  Міністрів  України,  а  порядок  заповнення  декларацій митної вартості -  спеціально  уповноваженим  центральним  органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійсню є митне оформення товарів.

Постановою КМУ від 28.08.2003 р. №1375 було затверджено “Порядок       декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України”.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку митна вартість товарів обчислюється відповідно до  Митного кодексу України  на момент перетинання товарами митного кордону України і  заявляється  (декларується)  митному  органу  з урахуванням вимог цього Порядку.

Заявлена  декларантом митна вартість товарів та подані ним відомості щодо її визначення повинні грунтуватися на  достовірній, документально підтвердженій інформації та подаватися у кількісному виразі.

Відповідно до п. 14 Порядку  декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 р. №1375 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів,  що  переміщуються  підприємствами  через  митний  кордон

України, декларант подає:

     - угоду (договір,  контракт),  на  підставі  якої  здійснюється поставка товарів, і додатки до неї;

     -  рахунок-фактуру (інвойс)   і  банківські  платіжні  документи (якщо рахунок сплачено) або рахунок-проформу для  умовно-вартісних угод   (договорів,  контрактів),  а  також  інші  платіжні  та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару;

     -     угоду (договір,  контракт) про  перевезення,  транспортні  та страхові документи;

     -    рахунок про  сплату  наданих транспортно-експедиційних послуг або  офіційно   завірену   керівником   і   головним   бухгалтером підприємства   калькуляцію транспортних   витрат  у  разі,  коли транспортні витрати не були включені до рахунка-фактури (інвойсу);

     -     пакувальні листи;

  -  ліцензію на ввезення (вивезення)  товарів,  імпорт  (експорт) яких підлягає ліцензуванню;

сертифікат про походження товару,  сертифікат якості, безпеки тощо.

Вказані документи були в повному обсязі надані Придунайської митниці. Вказаний факт підтверджується гр. 14 наданої до митного оформлення вантажної митної декларації №506000002/5/200409 від 14.09.2005 р.  

Судом встановлено, що загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення передбачені статтями 266 - 275 Митного кодексу, статтею 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф".

Статтями 259 - 265 Митного кодексу встановлено права та обов'язки декларанта та митниці при визначенні митної вартості товару.

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених в частині 1 статті 266 Митного кодексу.

Виходячи  із зазначеної норми, методами визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України є:

метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);

метод оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

метод оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

метод оцінки на основі віднімання вартості (метод 4);

метод оцінки на основі додавання вартості (метод 5);

резервний метод (метод 6).

Проте, відповідно до частин 2 - 4 статті 266 Митного кодексу основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються  і  лише у   випадку, якщо основний метод при визначенні митної вартості товару не можна використати, застосовується послідовно кожний із зазначених методів.

Відповідно до п. 15 Порядку №1375 для підтвердження заявленої декларантом  митної  вартості товарів  у  разі потреби на вимогу митного органу можуть додатково подаватися такі документи: 1.   установчі документи підприємства, що переміщує товари;

2. угода з третіми особами,  що пов'язана з угодою  (контрактом) поставки товарів, митна вартість яких визначається;  3.   рахунки про  здійснення  платежів  третім  особам  на користь продавця; 4.   рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг, пов'язаних з   виконанням  умов  угоди  щодо  товарів,  митна  вартість  яких визначається; 5.     відповідна бухгалтерська документація; 6.    ліцензійні чи авторські угоди; 7. замовлення на поставку товарів; 8.   каталоги, специфікації,      прейскуранти       (прайс-листи) фірми-виробника; 9.   калькуляція фірми-виробника  на товари,  митна вартість  яких визначається;   інші документи,  що можуть бути використані для підтвердження відомостей, заявлених у декларації митної вартості.

Але ніяких вимог Придунайської митниці щодо подачі документів для підтвердження заявленої митної вартості позивачу по справі не направлялося.

Відповідно до п. 2.1 наказу Державної митної служби України №828 від 02.12.2003 р. “Про затвердження Порядку заповнення декларації митної вартості” передбачений порядок заповнення графи ДМВ – 1 митним органом. Так Митним органом заповнюється графа ДМВ “для відміток митного органу”. В основному аркуші №1, крім реєстраційного номеру ДМВ, повинно бути зазначено рішення посадової особи, яка перевірила данні, наведені в ДМВ. Прийняте за результатами контролю по правильностю визначення митної вартості.

У разі якщо декларантом надано відомості не в повному обсязі або митний орган має зауваження щодо цих відомостей і у встановленому порядку необхідно здійсними додаткову перевірку даних, зазначених в ДМВ, та їх уточнення, то посадова особа митного органу,  що здійснила перевірку даних, зазначених у ДМВ і її оформлення, на аркуші №1 ДМВ робить запис: “необхідно подання додаткових документів. що підтверджують митну вартість ( відповідно до п. 14, 15 Порядку №1375 ) або вказує на факт здійснення митної оцінки з застосуванням якогось з методів.

Але як вбачається з  відміток митного органу на декларації митної вартості форми ДМВ –1 до ВМД  №506000002/5/200409 від 14.09.2005 р. крім запису “здійснено митну оцінку” ніяких записів не має.

До того ж довідка Придунайської митниці №02 від 14.09.2005 р. про визначення митної вартості не містить відомостей про те, який саме метод визначення митної вартості було застосовано, що також свідчить про порушення Придунайською митницею прав позивача на інформацію, яка, якщо було би відома позивачу, забезпечила би скоріше розмитнення тютюнової сировини, яку імпортував позивача по справі.

Факт закупки,  вартості закупленої вартості товару, а також рівень цін  на тютюнову сировину що реалізується Державною ліванською компанією, що контролює експорт ліванського тютюну “REGIE CO – INTERESSE LIBANAISE DES TABACS ET TOMBACS” підтверджується листом №471 від 29.08.2005 р. і №472 від 29.08.2005 р., а також копією ліванської експортної декларації №5229/2005 від 04.07.2005 р.. зхвірені консульським відділом посольства України  в республіці Ліван.

До того ж, Ізмаїльською митницею відповідно до акту про зняття проб і зразків товарів від 12.04.2006 р. були відібрані зразки ввозимого позивачем тютюну для проведення дослідження в асоціації “СОВАТ”, як центральним органом при митному управлінні лабораторних досліджень і експортної роботи і в Державному інформайційно – аналітичному центрі моніторингу зовнішніх товарних ринків.

В асоціації “СОВАТ” 26.04.2006 р. було створено нараду працівників митної служби України, асоціацій і експертів тютюнових компаній України з питання об'єктивності визначення вартості тютюнової сировини, що ввозиться на митну територію України, на якому була проведена товаровідча експертиза тютюнової сировини, що ввозилася на територію України позивачем. По результатам наради і проведеної експертизи було прийнято звернення до голови Державної митної служби України, відповідно до якого експертами підтверджувалися сортність та вартість тютюнової сировини, що ввозилася позивачем на територію України відповідно даним, вказаним в ВМД №506000002/6/200124.     

Таким чином, суд дійшов висновку, що бездіяльность Придунайської митниці, щодо розмитнення тютюнової сировини ферментної для переробки “Lebanese Oriental Tobako” типу Орієнталь сонячної сушки необезжиленої  з невідділеною середньою жилкою: сорту: TOMBAK – 98; Сорту: TOMBAK – 02; Сорту: BF – L2 – 04 незаконою та довідка №02 від 14.09.2005 р. винесена Придунайською митницею неправомірно.        

Однак судом встановлено, що відповідно до п. 1 наказу Державної митної служби України від 09.06.2005 р. №504 та п. 1 наказу Державної митної служби України від 07.10.2005 р. №953 ліквідовано Придунайську митницю з 17.10.2005 р. Ідентифікацій номер вказаного митного органу було скасовано.

Відповідно до п. 3 Наказу Державної митної служби України від 09.06.2005 р. №504 було створено Ізмаїльську митницю, яка не є правонаступником Придунайської митниці.

Відповідно до відмітки державного реєстратора на свідоцтві серії А00 №271932 про державну реєстрацію юридичної особи – Придунайська митниця, державну реєстрацію припинення юридичної особи – Придунайська митниця проведено 15.01.2007 р. ( номер запису – 15531110002000422 ).

Таким чином, на момент розгляду справи перший відповідач як юридична особа вже не існує.   

Відповідно до  п. 5 ч. 1 ст. 157 КАСУ суд закриває провадження у справі у разі  смерті  або  оголошення  в  установленому законом порядку померлою особи,  яка була стороною у справі,  якщо  спірні правовідносини  не  допускають  правонаступництва,  або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.   

При таких обставинах  суд дійшов висновку закрити провадження по справі у відношенні першого відповідача -  Придунайської митниці.

Судом встановлено, що 11.04.2006 р. до Ізраїльської митниці декларантом позивача – БПП “Трімекс” Марусік В. І. було подано для проведення митного оформлення за контрактом №30/06/1 від 30.06.2005 р. тієї ж самої партії тютюнової сировини ферментної для переробки “Lebanese Oriental Tobako” типу Орієнталь сонячної сушки необезжиленої  з невідділеною середньою жилкою: сорту: TOMBAK – 98; Сорту: TOMBAK – 02; Сорту: BF – L2 – 04  було подано ВМД №506000002/6/200124.

До митного оформлення декларантом було подано весь необхідний пакет документів, в тому  числі були надані інвойси №104/05  від 28.06.2005 р. і №103/05 від 28.06.2005 р.

Ізмаїльською митницею було встановлено, що відправником вантажу відповідно до ВМД №506000002/6/200124 виступає MADINA AL SALAM TRADE EST”, Йорданія, а отримувачем позивач по справі. Однак в ході перевірки з Державною митною службою України було отримано ксерокопії товаросупровідних документів ( лист ГТСУ №20/03140 від 28.04.2006 р.,  на підставі яких було встановлено, що ліванської митниці для оформлення експертної поставки вантажу було надано інвойси 3103/5, №104/5 від 28.06.2005 р.,  що містять інші відомості,  ніж ті, що містяться в наданих Ізраїльської митниці інвойсах, а саме в частині умов поставки, отримувача і відправника.

Таким чином, другий відповідач дійшов висновку,  що декларантом позивача Марусік В. І. до митного оформлення ВМД  №506000002/6/200124 від 11.04.2006 р. були подані документи, що  містять неправдиві відомості.

Про вказане другим відповідачем було складено протокол про порушення митних правил №0164/50600/2006 від 03.05.2006 р.  

31.07.2006 р. постановою начальнику спец підрозділу по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Управління СБУ в Одеської області було порушено кримінальну справу за фактом спроби незаконного переміщення через митний кордон України вантажу “тютюн – сировина ферментована для промпереробки” приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу України документів, які містять неправдиві відомості,  за ознаками злочину, передбаченого ст.. 15 ч. 1 та ст.. 201 ч. 1 КК України.

Постановою прокурора Одеської області від 28.08.2006 р. вищевказану кримінальну справу було закрито на підставі ст.. 100 КПК України, оскільки кримінальну справу було порушено незаконно. Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи листом від 31.08.2006 р. прокуратури Одеської області.    

Другим відповідачем по справі було направлено подання до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у відношенні декларанта – гр.. Марусік В. І.

Постановою  Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.10.2006 р. адміністративна справа у відношенні гр.. Марусік В. І. припинена з причини пропуску строків притягнення до адміністративної відповідальності. Забов”язано Ізмаїльську митницю  повернути позивачу по справі предмети правопорушення і документи, вилучені по протоколу №0164/50600/2006 від 03.05.2006 р.  Також забовязано товариство з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія “Кримський тютюн” відшкодувати витрати, понесені митницею за зберігання тютюну.                                                                                                                                                                        

Треба зауважити, що Йорданською фірмою «Маdina Al Salam Trade EST », через свого представника пана Галеб Джаафара, та державною Ліванською компанією REGIE CO-INTERESSEE LIBANAISE DES TABACS ET TOMBACS було проведено від свого імені завантаження на судно UNITI XII, а також  оформлення ордерної поставки до України з повідомленням експедитора  МЧП «Трімекс»,  згідно ордерних коносаментів Bill of lading B/L №1  Bill of lading B/L №2 і Bill of lading B/L №3.

        У зв'язку з цим в копії ліванської експортної декларації № 5229/2005 від 04.07.2005г. завіреною  консульським відділом посольства України в республіці Ліван в графі  №20  вказана  умова постачання FOB порту Бейрут,  де проводилося завантаження вказаного товару. У графі №8 копії ліванської експортної декларації № 5229/2005 від 04.07.2005г. «одержувачем вантажу» значиться експедитор «Трімекс» Ізмаїл Україна і  «Галеб Джаафар»,  тобто компанія яку необхідно повідомити про прибуття вантажу. Згідно розпорядження відправника, тобто компанії «Маdina Al Salam Trade EST» - МЧП «Трімекс»,  як експедитор Агропромислової компанії «Кримський тютюн»,  отримав  у позивача оригінальні коносаменти, а також документи необхідні для митного оформлення вантажу (ліванської тютюнової сировини типа Орієнталь необробленого з невідокремленою середньою жилкою сортів Тоmbас-98, Тоmbас-02 і ВF/L2-2004 загальною вагою     345 689кг.)

Серед документів, необхідних для проведення митного оформлення, знаходилися комерційні інвойси №103/05 28.06.2005 р. і №104/05 від 28.06.2005 р.,  видані відповідним чином від імені компанії MADINA AL SALAM TRADE EST” з вимогами сплатити товар позивача за контрактом. За  умовами контракту позивач фактично є власником вантажу – тютюнової сировини.   

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:      1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією  та законами України;      2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано;    3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;  6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що  бездіяльність Ізмаїльської митниці є необґрунтованою та незаконною, тобто  з без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

До того ж у запереченнях на позов другий відповідач не послався не на жодну норму чинного законодавства України.    

          В частині зобов'язання митного органу проводити митне оформлення по цінах, вказаних у контрактах, позов задоволенню не підлягає, оскільки оформлення імпорту товарів проводиться по кожній партії товару відокремлено з виконанням вимог, встановлених Митним  кодексом України із застосуванням сукупності відповідних норм, встановлених законодавчими та нормативними актами. Крім того, рішення суду не може бути спрямоване на вирішення спорів, виникнення яких можливо у майбутньому, оскільки  суд  вирішує спір про  конкретні стосунки, які  вже існують.  

          В частині позовних вимог щодо визнання нечинною довідки №02 від 14.09.2005 р. суд вважає за необхідне провадження по справі закрити, оскільки вказана вимога була заявлена у відношенні першого відповідача -  Придунайської митниці, яка на момент розгляду даної  справи припинена як юридична особа.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 157 КАСУ суд закриває провадження у справі  у  разі  смерті  або  оголошення  в  установленому законом порядку померлою особи,  яка була стороною у справі,  якщо  спірні правовідносини  не  допускають  правонаступництва,  або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.   

          При таких обставинах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обгрунтовані, та підлягають задоволенню частково.

Вступна і резолютивна частини постанови проголошено 15.02.2007 р.

Постанову у повному обсязі складено 19.03.2007 р.

На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          В частині позовних вимог до Придунайської митниці провадження по справі закрити.

3.          Визнати бездіяльність Ізраїльської митниці, (Одеська область, м. Ізмаїл, просп. Суворова, 10 ) щодо розмитнення тютюнової сировини ( вантажна митниа декларація №50600002/6\200124  від 11.04.2006 р. )  ферментованої для переробки “Lebanese Oriental Tobako” типу Орієнталь сонячної сушки необезжиленої  з невідділеною середньою жилкою: сорту: TOMBAK – 98; Сорту: TOMBAK – 02; Сорту: BF – L2 – 04 незаконною.

4.           Забов”язати Ізмаїльську митницю, ( Одеська область, м. Ізмаїл, просп. Суворова, 10 )  провести митне оформлення тютюнової сировини ферментованої для переробки “Lebanese Oriental Tobako” типу Орієнталь сонячної сушки необезжиленої  з невідділеною середньою жилкою: сорту: TOMBAK – 98, в кількості 200 тон по ціні 200 доларів США за тону; Сорту: TOMBAK – 02 в кількості 100 тон по ціні 200 доларів США за тону ; Сорту: BF – L2 – 04 в кількості 45,689 тон по ціні 200 доларів за тону, яка надійшла на адресу товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія “Кримський тютюн” від Йорданської компанії Madina Al Salam Trade Est за контрактом №30/06/1, згідно вантажної митної декларації №506000002/6/200124 від 11.04.2006 р. та наданих до неї документів.

5.          Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія “Кримський тютюн”, м. Сімферополь, вул. Тарвіцького, 9, кв. 6, ( ЗКПО 32481769, банківські реквізити не відомі )    1,70 грн. судового збору.   

           6.     В інший частині позову відмовити.

            Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.