Рішення

від 20.04.2012 по справі 2-309/12

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/2603/836/12

Справа №2-309/12

РІШЕННЯ

Іменем України

20 квітня 2012 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

при секретарях Самойлової М.М., Корнюшкіній Н.М.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

- за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства В«УкрСиббанкВ» про визнання кредитного договору про надання споживчого кредиту та заставу майна від 21.11.2006 року недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ В«УкрСиббанкВ» звернулось з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за договором кредиту, посилаючись на те, що згідно кредитного договору про надання споживчого кредиту та заставу майна від 21.11.2006 року відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 28.249 дол. США на строк по 21.11.2013 року. Для забезпечення виконання умов договору позивачем, відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №62700 від 21.11.2006 року. Враховуючи, що умови зазначеного кредитного договору належним чином не виконуються, вони змушені звертатись до суду з вказаним позовом.

В ході розгляду справи, судом було замінено сторону у справі, а саме позивача ПАТ В«УкрСиббанкВ» його процесуальним правонаступником ПАТ В«Дельта БанкВ» , на підставі укладеного 08.12.2011 року між ПАТ В«УкрСиббанкВ» та ПАТ В«Дельта БанкВ» договору купівлі-продажу прав за кредитами.

В судовому засіданні представники ПАТ В«Дельта БанкВ» збільшили розмір позовних вимог та просили суд стягнути з відповідачів на користь ПАТ В«Дельта БанкВ» , як правонаступника на підставі укладеного 08.12.2011 року між ПАТ В«УкрСиббанкВ» та ПАТ В«Дельта БанкВ» договору купівлі-продажу прав за кредитами, заборгованість, яка станом на 27.02.2012 р. складає 236 555,92 грн., яка складається з суми заборгованості за кредитом в розмірі 167 675,20 грн. та суми заборгованості за відсотками у розмірі 68 880,72 грн. згідно довідки від 27.02.2012 року.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, посилаючись на той факт, що при укладенні кредитного договору з боку ПАТ В«УкрСиббанкВ» було порушено вимоги чинного законодавства, заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Деснянським районним судом м. Києва справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ В«УкрСиббанкВ» про визнання кредитного договору про надання споживчого кредиту та заставу майна від 21.11.2006 року недійсним.

Згідно ухвали суду від 16 березня 2012 р. було об'єднано в одне провадження позовні вимоги Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ В«УкрСиббанкВ» про визнання кредитного договору про надання споживчого кредиту та заставу майна від 21.11.2006 року недійсним.

В ході розгляду справи судом по суті, у судове засідання від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просив суд визнати договір про надання споживчого кредиту та заставу майна, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ В«УкрСиббанкВ» удаваним правочином, застосувати наслідки удаваного правочину та визнати договір про надання споживчого кредиту та заставу майна таким, що укладений в національній валюті України - гривні, застосувати наслідки удаваного правочину та затвердити в якості додатку новий графік платежів, з розрахунку, що кредит був наданий в українській гривні, застосувати наслідки удаваного правочину та визнати, що станом на 20.04.2012 року ОСОБА_1 сплатив ПАТ В«УкрСиббанкВ» по вказаному договору 7.254, 96 дол. США, що банком конвертувалось в гривні України.

Ухвалою від 20.04.2012 року було відмовлено представнику відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у прийнятті до спільного провадження у цивільній справі уточнених позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ В«УкрСиббанкВ» про визнання договору про надання споживчого кредиту та заставу майна, укладений між ним та ПАТ В«УкрСиббанкВ» удаваним правочином, застосування наслідків удаваного правочину та визнання договір про надання споживчого кредиту та заставу майна таким, що укладений в національній валюті України - гривні, застосування наслідків удаваного правочину та затвердження в якості додатку новий графік платежів, з розрахунку, що кредит був наданий в українській гривні, застосування наслідків удаваного правочину та визнання, що станом на 20.04.2012 року ОСОБА_1 сплатив ПАТ В«УкрСиббанкВ» по вказаному договору 7.254, 96 дол. США, що банком конвертувалось в гривні України.

Представник ПАТ В«УкрСиббанкВ» - ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі, зазначив суду, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, мети, суми і строку кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види (способи ) забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, внаслідок чого ОСОБА_1 особисто підписав зазначені документи, що вбачається з заяви-анкети на отримання кредиту та протоколу попереднього погодження по кредитній заявці. Крім того, представник зазначив суду, що на підставі банківської ліцензії №75 від 24.12.2001 року АКІБ В«УкрСиббанкВ» мав право на здійснення банківських операцій, визначених ч.1, п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України В«Про банки та банківську діяльністьВ» , серед яких передбачено право здійснювати операції з валютними цінностями, а відповідно до Дозволу від 09.11.2002 року № 75-2 з додатком, в якому наведено перелік операцій, які мав право здійснювати АКІБ В«УкрСиббанкВ» з валютними цінностями, зокрема надано право В«Залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку УкраїниВ» , а відтак права ОСОБА_1 з боку ПАТ В«УкрСиббанкВ» жодним чином порушені не були.

Згідно вимог ч.5 ст.74 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлює заочне рішення).

Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з'явилась. Суд повідомляв відповідача про розгляд справи за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку та перебування про що свідчать копії листів, відповіді адресного бюро поштові повідомлення та повернута на адресу суду за закінченням терміну зберігання поштова кореспонденція (а.с.56, 57, 63, 65, 66, 71, 73, 74, 81, 82).

За таких обставин, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача ОСОБА_2 на підставі наявних у ній даних та доказів, відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ В«Дельта БанкВ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обгрунтованими у повному обсязі та підлягаючими задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ В«УкрСиббанкВ» про визнання кредитного договору про надання споживчого кредиту та заставу майна від 21.11.2006 року недійсним є необгрунтованими у повному обсязі та не підлягають задоволенню судом виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору про надання споживчого кредиту та заставу майна від 21.11.2006 року відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 28.249 дол. США на строк по 21.11.2013 року, згідно з графіком погашення кредиту та сплати за користування кредитом 11,5 процентів річних, не пізніше 21 числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. (а.с.6-15, 16-18).

Для забезпечення повернення кредиту за кредитним договором було укладено договір поруки № 62700 від 21 листопада 2006 року між ПАТ В«УкрСиббанкВ» , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.19-20).

ОСОБА_1 зобов'язався щомісячно не пізніше 21 числа погашати борг по кредиту та сплачувати відсотки за користування ним у завчасно визначених розмірах.

Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Сторонам роз'яснювалось, що відповідно до вимог ст.ст.27, 31 ЦПК України, позивач, відповідач, третя особа для підтвердження своїх вимог та заперечень, зобов'язані надати суду всі наявні докази, або повідомити про них суд до початку розгляду справи судом по суті.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.1050 ч.2 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів...

Згідно вимог ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається... Зі ст. 526 ЦК України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства...

Згідно вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовВ»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків...

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно довідки розрахунку, заборгованість відповідачів перед позивачем станом на 27.02.2012 р. складає 236 555,92 грн., яка складається з суми заборгованості за кредитом в розмірі 167 675,20 грн. та суми заборгованості за відсотками у розмірі 68 880,72 грн. згідно довідки від 27.02.2012 року (а.с. 115).

Твердження відповідача ОСОБА_1, що ним не були отримані кошти за вказаним кредитним договором і рахунок, на який вказані кошти були переведені не має до нього жодного відношення, оцінюється судом критично з тих підстав, що вказане твердження не знайшло свого обгрунтування в суді та спростовується витягом по руху коштів на рахунку відповідача ОСОБА_1, наданого суду ПАТ В«УкрСиббанкВ» (а.с.170).

За таких обставин позов ПАТ В«Дельта БанкВ» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.3 Закону України В«Про захист прав споживачівВ» від 12.05.1991 р. із наступними змінами та доповненнями споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання послуг (робіт, товарів) для задоволення своїх побутових потреб мають право на: державний захист своїх прав; гарантований рівень споживання, належну якість послуг (робіт, товарів), інших видів обслуговування, відшкодування збитків, завданих послугами (роботами, товарами) неналежної якості, а також майнової та моральної шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей послугами (роботами, товарами) у випадках передбачених законодавством; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав…

Слід мати на увазі, що відповідно до ст.11 Закону України В«Про захист прав споживачівВ» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

У наведеному Законі чітко прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. При цьому в разі ненадання зазначеної інформації, суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену ст.ст.15 і 23 цього Закону.

Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один із оригіналів якого передається споживачеві. Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі.

Як вбачається з наданих ПАТ В«УкрСиббанкВ» копій договору про надання споживчого кредиту та заставу майна, сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, мети, суми і строку кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види (способи ) забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, внаслідок чого ОСОБА_1 особисто підписав зазначені документи, що вбачається з заяви-анкети на отримання кредиту та протоколу попереднього погодження по кредитній заявці, що суд розцінює, як його згоду з умовами, визначеними у договорі про надання споживчого кредиту та заставу майна.

Відповідно до ч.3 ст.47 Закону України В«Про банки та банківську діяльністьВ» на підставі банківської ліцензії, банки мають право здійснювати банківську операцію щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (кредитування).

Згідно Закону України В«Про національний банкВ» та Декрету Кабінету Міністрів України В«Про систему валютного регулювання і валютного контролюВ» від 19.02.1993 року №15-93 (із змінами та доповненнями), п.5.3 глави 5 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 №275, зареєстрованого в МЮУ 21.08.2001 за №730/5921, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ В«Про систему валютного регулювання і валютного контролюВ» від 19.02.1993 року за №15-93.

Як вбачається з копії банківської ліцензії №75 від 24.12.2001 року АКІБ В«УкрСиббанкВ» мав право на здійснення банківських операцій, визначених ч.1, п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України В«Про банки та банківську діяльністьВ» , серед яких передбачено право здійснювати операції з валютними цінностями (а.с.171).

Відповідно до Дозволу від 09.11.2002 року № 75-2 з додатком, в якому наведено перелік операцій, які мав право здійснювати АКІБ В«УкрСиббанкВ» з валютними цінностями, зокрема В«Залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку УкраїниВ» (а.с.172, 173-174).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем ПАТ В«УкрСиббанкВ» не були порушені права позивача ОСОБА_1, як споживача банківських послуг, оскільки не доведено у судовому засіданні того факту, що при укладенні кредитного договору, ОСОБА_1 не був належним чином обізнаний з умовами кредитування та був впевнений у тому, що така зміна обставин, як різкий зріст курсу гривні відповідно до долара США не настане, оскільки у ОСОБА_1 існувала можливість передбачення у момент укладення кредитного договору, зміни курсу гривні відповідно до долара США, враховуючи динаміку зміни курсу валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні - і її девальвації, а також того, що укладаючи зазначений кредитний договір в іноземній валюті, позивач приймав на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та у момент укладення кредитного договору не мав законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Враховуючи, що викладені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 обставини не знайшли свого обґрунтування у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що відсутні обґрунтування вимог позивача ОСОБА_1, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання договору про надання споживчого кредиту та заставу майна недійсним.

Підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 1.700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 27, 31, 60, 61, 88, 169, 212, 213 - 215 ЦПК України, ст.509, 524, 525, 526, 530, 1049, 1054 ЦК України, ст.3, 11 Закону України В«Про захист прав споживачівВ» в редакції від 12.05.1991 р. з наступними змінами та доповненнями, ч.3 ст.47 Закону України В«Про банки та банківську діяльністьВ» , суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 236.555 грн. 92 коп., судовий збір у розмірі 1.700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн..

ОСОБА_1 в позові до Публічного акціонерного товариства В«УкрСиббанкВ» про визнання кредитного договору про надання споживчого кредиту та заставу майна від 21.11.2006 року недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: