Рішення

від 29.01.2007 по справі 778-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

778-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418

РІШЕННЯ

Іменем України

29.01.2007Справа №2-28/778-2007

За позовом Виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства Південного берега Криму, м. Ялта,

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейсуг», м. Ялта,

про стягнення 9 277,55 грн.

                                                                                              Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Вербицька Т.А. – юрисконсульт юридичного відділу, довіреність                  № 3/ю від 03.01.2007 р. ( к/копія довіреності  у справі).

Від відповідача – не з'явився

Суть спору:

Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства Південного берега Криму, м. Ялта, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейсуг», м. Ялта, про стягнення заборгованості в сумі 9 277,55 грн., у тому числі 4 708,47 грн. основного боргу, 103,16 грн. пені, 4 216,80 грн. перевитрати ліміту, 3 % річних у розмірі 60,49 грн. та інфляційні збитки в сумі 188,63 грн.

 Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Крім того, представник Виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства Південного берега Криму, м. Ялта, у засіданні суду надав довідку від 29.01.2007 р., яка підтверджує суму боргу відповідача перед позивачем, на день розгляду справи,  у розмірі 9 277,55 грн.  

Відповідач явку  свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду від 05.12.2006 р. та від 15.01.2007 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлявся належним чином – рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд       

В С Т А Н О В И В :

20.03.2002 р. між  Виробничим підприємством водопровідно – каналізаційного господарства Південного берега Криму, м. Ялта, (далі Водоканал) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бейсуг», м. Ялта, був укладений договір № 1291 на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків у комунальну каналізацію.

Відповідно до п. 1 цього договору, Водоканал зобов'язувався забезпечити  абонента (відповідача) питною водою до місця приєднання останнього до міського водопроводу при наявності води у джерелах в обсязі встановленого ліміту та надати послуги по водовідведенню, а абонент (відповідач) зобов'язувався оплачувати їх.

Згідно з п. 8 цього договору абонент (відповідач) зобов'язаний отримувати рахунки за витрачену воду та послуги по каналізації у абонентському відділі Водоканалу (позивача) 20 числа кожного місяця та сплачувати їх протягом 5 банківських днів. При несплаті рахунку протягом 5 днів за кожен день прострочення передбачене нараховування пені у розмірі 0,2 % від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України згідно Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р.

Виробничим підприємством водопровідно – каналізаційного господарства Південного берега Криму, м. Ялта,  було дотримано вимог вищевказаного договору.

За даними позивача, відповідачу щомісяця виставлялись рахунки на оплату за надані послуги за вищевказаним договором (за період з 01.10.2005 р. по                01.10.2006 р.).

Однак, всупереч вимогам п. 8 вищезазначеного договору відповідач порушував строки сплати, у зв'язку з чим, за даними позивача, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бейсуг», м. Ялта, по виставлених рахунках за період з 01.10.2005 р. по 01.10.2006 р. утворилась заборгованість  у сумі 4 708,47 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, згідно розрахунку позивача, відповідачу, згідно п. 8                                 вищевказаного договору та ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» нарахована пеня за період з 01.08.2006 р. по 01.10.2006 р. у сумі 103,16 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми боргу.

Згідно розрахунків позивача, з 01.11.2005 р. по 01.10.2006 р. сума інфляції склала 188,63 грн., а 3 % річних, за той самий період, від простроченої суми  складає                    249,12 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення перевитрати ліміту у розмірі 4 216, 80 грн., яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейсуг», м. Ялта, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 договору № 1291 від 20.03.2002 р. абонент (відповідач) повинен надавити позивачу, зокрема, розрахунок потреби води окремо на виробничі та комунальні нужди до 15 жовтня щорічно.

Пунктом 10 цього договору передбачено, що вода, витрачена понад затвердженого ліміту, сплачується у п'ятикратному розмірі тарифу.

У зв'язку з тим, що відповідачем не були пред'явлені розрахунки нормативного водокористування та водовідведення на 2006 р., рішенням № 1 від 12.01.2006 р. Виконавчого комітету Ялтинської міської ради відповідачу були виставлені нульові ліміти водокористування.

Згідно з п. 9.5. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово – комунальному господарству № 65  від 01.07.1994 р. та п. 1.2. Рішення № 1 від 12.01.2006 р. Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради, споживачі, які не представили у встановлені строки узгоджені з відповідними органами розрахунки водокористування на 2006 р., або перевищили встановлений ліміт  водокористування сплачують за використану воду по п'ятикратному тарифу.

На підставі вищевикладеного відповідно до розрахунку позивача відповідачу нараховано за перевитрату ліміту 4 216,80 грн. заборгованості за І та ІІ квартали 2006 р.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі                             9 277,55 грн., у тому числі 4 708,47 грн. основного боргу, 103,16 грн. пені, 4 216,80 грн. перевитрати ліміту, 3 % річних у розмірі 60,49 грн. та індекс інфляції в сумі                    188,63 грн., документально встановлений та підтверджений матеріалами справи, зокрема, виставленими рахунками, і не оспорювався відповідачем.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України,  у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане 12.02.2007 року.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                               

ВИРІШИВ:

1).  Позов задовольнити.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейсуг» (юридична адреса: 98600, м. Ялта, вул. Весняна, 11, кв. 7; фактична адреса: 98676, м. Алупка,             вул. Ахмет-Хана-Султана, 14, ідентифікаційний код – 24876636, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства  Південного берега Криму (98612, м. Ялта, вул. Кривошти, 27, р/р 26003300081001 у ЯФ АБ «Південний», МФО 384522, ідентифікаційний код 03348005) 9 277,55 грн. заборгованості за надані послуги по договору на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків в комунальну каналізацію, у тому числі 4 708,47 грн. основного боргу, 103,16 грн. пені, 188,63 грн. індексу інфляції, 3% річних у розмірі 60,49 грн. та 4 216,80 грн. перевитрати ліміту, а також 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.