Ухвала

від 16.02.2007 по справі 770-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

770-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418

УХВАЛА

16.02.2007Справа №2-28/770-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій”, с. Маслове Джанкойського району,  

до відповідача – Відкритого акціонерного товариства „Крименерго”, м. Сімферополь, в особі Октябрьського РЕМ, смт. Октябрьське,

про визнання недійсним рішення  

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Бабіч Л.Й. – представник по довіреності від 15.05.2006 р.;                Ласько І.В. – представник по довіреності від 10.01.2007 р.; Демченко Д.М. – представник по довіреності від 10.01.2007 р. (довіреності у справі)

Від відповідача – Котовська Н.Д. – юрисконсульт, довіреність № 006-Д від           04.01.2007 р. (к/копія довіреності у справі)  

Суть спору:

           Товариство з обмеженою відповідальністю „Обрій”, с. Маслове Джанкойського району, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Крименерго”, м. Сімферополь, в особі Октябрьського РЕМ, смт. Октябрьське, про скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил використання електричної енергії (Протокол № 349 від 10.07.2006 р.) про донарахування до сплати за спожиту електроенергію 3 045,31 грн. та зобов'язання   ВАТ “Крименерго” в особі Октябрьського РЕМ внести зміни до руху по особовому рахунку підприємства, зарахувавши зайве сплачені відповідачем 3 045,31 грн. у рахунок майбутніх платежів.

          Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

      Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил використання електричної енергії (Протокол № 349 від 10.07.2006 р.) про донарахування до сплати за спожиту електроенергію 3 045,31 грн. та зобов'язання ВАТ “Крименерго” в особі Октябрьського РЕМ внести зміни до руху по особовому рахунку підприємства, зарахувавши зайве сплачені відповідачем 3 045,31 грн. у рахунок майбутніх платежів.

        Згідно зі ст. 12 ГПК України (зі змінами та доповненнями) такі вимоги господарським судам України не підвідомчі, тому що відповідно до цієї статті господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, а також справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції та справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) госпордарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Таким чином, як впливає з приписів даної правової норми, господарським судам підвідомчі справи у спорах, крім тих, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.

Відповідно до пункту 1 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Захист прав суб'єктів господарювання та споживачів визначений ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно частини 2 якої кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно- господарських санкцій; застосування адміністративно – господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З приписів даної правової норми випливає, що права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших  суб'єктів,  що  суперечать  законодаству,  ущемляють  права  та законні інтереси суб'єкта гоподарювання або споживачів. Отже у даній правовій нормі йдеться про акти юридичні, волевиявлення в яких формально обов'язкові до виконання.

        Як було вказано вище, позивач просив скасувати рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил використання електричної енергії (Протокол № 349 від 10.07.2006 р.) про донарахування до сплати за спожиту електроенергію 3 045,31 грн. та зобов'язання ВАТ “Крименерго” в особі Октябрьського РЕМ внести зміни до руху по особовому рахунку підприємства, зарахувавши зайве сплачені відповідачем   3 045,31 грн. у рахунок майбутніх платежів.

          Оскільки зазначені позивачем позовні вимоги не є волевияленням, обов'язковим до виконання позивачем, то спосіб захисту, обраний позивачем, є таким, що задоволенню не підлягає, оскільки не передбачений чинним законодавством України.

            Таким чином, провадження у справі підлягає припиненню на підставі                    п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України та    п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 р. сплачені судові витрати підлягають поверненню позивачеві.

            На підставі викладеного, керуючись ст. 47, п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського  процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

1). Провадження у справі   припинити.

2). Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Обрій» (96143, АР Крим, Джанкойський район, с. Маслове, вул. Шкільна, 1, р/р 260065338 в КРД АППБ «Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 32066228) з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ЗКПО 22301854) державне мито у розмірі 85,00 грн., перераховане за квитанцією  № 18АН322067 від  17.10.2006 р.

3). Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Обрій» (96143, АР Крим, Джанкойський район, с. Маслове, вул. Шкільна, 1, р/р 260065338 в КРД АППБ «Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 32066228) з Державного підприємства «Судовий інформаційний центр» (03680, м. Київ, вул. Трутенко, 2, р/р 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, перерахованих за квитанцією № 18АН322068 від 17.10.2006 р.

Видати накази.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.