Постанова

від 06.02.2007 по справі 19106-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

19106-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 414

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.02.2007Справа №2-8/19106-2006А

Суддя Господарського суду АР Крим Чумаченко С.А. за участю секретаря судового засідання Яриловой О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

За позовом:  КРПТУЗ «Сакський професійний ліцей», м. Саки.

До відповідача: Виконавчого  комітету Сакської міської Ради, м. Саки.

Третя особа – Відділ освіти Сакської міської Ради, м. Саки.     

Про визнання недійсним рішення.

Головуючий суддя Чумаченко С.А.

Секретар Ярилова О.С.  

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача –  Пунтус Л.Я., представник за дов. № 454 від 18.12.2006р., Гончаров А.О., директор.   

Від відповідача –  не з'явився.

Третя особа – не з'явилася.  

         Сутність спору: Позивач - КРПТУЗ «Сакський професійний ліцей», м. Саки  звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Виконавчого  комітету Сакської міської Ради та просить визнати недійсним рішення  Виконавчого комітету  Сакської міської Ради від 26.10.2006р. № 687 «Про внесення змін та доповнень в рішення виконавчого комітету від 18.09.2001р. № 344 «Про виділення в оренду бази «Яхт-клуб» ПТУ-17».  

 Ухвалою господарського суду АР Крим від 18 грудня 2006 року по справі № 2-8\19106-2006А задоволено клопотання позивача, та зупинена дія Рішення Виконавчого комітету Сакської міської Ради  № 687 від 26 жовтня 2006року «Про внесення змін та доповнень в рішення виконавчого комітету  від 18.09.2001р. № 344 «Про виділення в оренду  бази «Яхт-клуб» ПТУ-17» до вирішення спору по суті.

         Позивач уточнив позовні вимоги, просить визнати недійсними п. 2 та п. 3 рішення  Виконавчого комітету  Сакської міської Ради від 26.10.2006р. № 687.

Відповідач  у судове засідання не з'явився, про день слухання спору був сповіщений належним чином: рекомендованою поштою.  

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день слухання спору був сповіщений належним чином: рекомендованою поштою.  

        Справа слуханням відкладалась в порядку ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав представника позивача, суд –

В с т а н о в и в:

Рішенням Виконавчого комітету Сакської міської Ради від 18.10.2001р. № 345 ПТУ-17  виділена  в оренду база  «Яхт-клуб» по вул. Морський у м. Саки на площі 0,8га.

На підставі даного рішення, 20 листопада 2001р. між ПТУ-17 та Сакським міським відділом освіти  укладений Договір оренди приміщень бази «Яхт-клуб» по вул. Морський у м. Саки.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що даний Договір діє з 20.11.2001р. по 20.11.2032р., строком на 30 років.

Наказом Міністерство освіти АР Крим № 470 від 19.09.2003р. «Про реорганізацію профтехучилищ  у професійні ліцеї» - ПТУ № 17,  м. Саки реорганізоване  у Сакський професійний ліцей».

Наказом Міністерства освіти та науки АР Крим від 18.02.2005р. № 84 «Про зміну назв професійно-технічних учбових закладів»  «Сакський професійний ліцей» перейменований у Кримський республіканський професійно-технічний учбовий заклад «Сакський професійний ліцей».     

Рішенням № 687 від 26.10.2006р. Виконавчий комітет Сакської міської ради вніс зміни та доповнення до свого власного Рішення № 345 від 18.10.2001р., пункт 2 та 3 виклавши у наступної редакції:

«П. 2. Міському відділу освіти укласти Договір оренди з КРПТУЗ «Сакський професійний ліцей»  строком до 31.12.2006р.

П. 3. Міському відділу освіти  переглянути договір оренди з КРПТУЗ «Сакський  професійний ліцей»  та привести у відповідності з даним рішенням».

Таким чином, відповідач скоротив строк  дії договору в односторонньому порядку.  

       Позивач вважає, що прийняття даного рішення порушує його права на тих підставах, що відповідач в силу Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не мав права приймати оспорюване рішення зважаючи на вихід відповідача за рамки своїх владних повноважень.  

       Суд розглянувши позовні вимоги вважає, що вони підлягають задоволенню в повному обсязі за наступними підставами.

У відповідності з п. 10.3 Договору оренди від 20.11.2001р. сторони домовилися  про те, що  зміна або розірвання договору може мате місце за узгодженням сторін. Одностороння відмова  від виконання договору та внесення змін не опускається.       

Статтею 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»  встановлено, що строк, на який укладається договір, є істотно умовою  договору, а зміна умов договору може бути здійснена за згодою сторін.   

        Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

        Суд встановив, що відповідачем протиправно в односторонньому порядку до спливу строку дії договору оренди приміщення було прийнято рішення про зміну строку дії вищевказаного договору.

       У відповідності зі ст. ст. 252, 256 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України за №02-5/35 від 26.01.2000 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного  законодавства  та/або  визначеній  законом компетенції  органу,  який видав цей акт. Обов'язковою  умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта  прав та охоронюваних законом   інтересів підприємства   чи   організації  -  позивача  у  справі.

         У відповідності до ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, не віднесені питання прийняття рішень про зміну в односторонньому порядку цивільно - правових договорів.

        Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, посадові особи органів місцевого самоврядування зобов'язанні діяти тільки на підставі та в межах компетенції.

Таким чином, відповідач порушив норми діючого законодавства, та перевищив свої повноваження, внеся зміни та доповнення  до свого власного рішення.   

        Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

       Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

       До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

       У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

-з  використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

-обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване

це рішення(дія);

- з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

       Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ч. ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Так за загальним правилом, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного  законодавства  та/або  визначеній  законом компетенції  органу,  який видав цей акт. Обов'язковою  умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта  прав та охоронюваних   законом   інтересів підприємства   чи   організації  -  позивача  у  справі.

       Відповідно до ст. 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

       Відповідно до ст. 158 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом примусового виконання обов'язку в натурі.

        Відповідно до ст. 158 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.

В порядку ч.4 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення  адміністративного  позову  зберігаються  до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям  постанови  або  після  цього  постановити  ухвалу  про скасування  заходів  забезпечення  адміністративного  позову   або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

       Враховуючи вищевикладене, керуючись 158, 159, 161, 162, 163,  ст.ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Визнати недійсними пункти 2, 3 Рішення Виконавчого комітету Сакської міської Ради від 26.10.2006р. № 687 «Про внесення змін та доповнень у рішення Виконавчого комітету Сакської міської Ради  від 18.09.1001р. № 344 «Про виділення в оренду  бази «Яхт-клуб» ПТУ-17».

3.          Відшкодувати Кримському республіканському професійно-технічному закладу «Сакський професійний ліцей», м. Саки, вул. Заводська, 52 (р\р 35412001001160,  УДК в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 05536834)   з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 у банку одержувача: Управління Держказначейства в АР Крим; МФО 824026, ЗКПО 22301854) 3,40 грн., державного мита.

4.          Скасувати заходи забезпечення позову, у вигляді зупинення дії Рішення Виконавчого комітету Сакської міської Ради  № 687 від 26 жовтня 2006року «Про внесення змін та доповнень в рішення виконавчого комітету  від 18.09.2001р. № 344 «Про виділення в оренду  бази «Яхт-клуб» ПТУ-17» накладені ухвалою суду від 18 грудня 2006 року по справі № 2-8\19106-2006А.

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чумаченко С.А.