Рішення

від 14.08.2015 по справі 182/3941/15-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/3941/15-ц

Провадження № 2/0182/2489/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.08.2015 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Шестакової З.С.

секретаря - Пометій Є.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Нікопольського району про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, суд

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 сільської ради Нікопольського району про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Свої вимоги мотивує тим, що 19 жовтня 2005 року помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому згідно Державного акту на право приватної власності серії ІІІ-ДП № 059449, виданого на підставі розпорядження голови Нікопольської державної адміністрації № 530-р від 28 грудня 2002 року, належала земельна ділянка площею 7,640 га в межах ОСОБА_2 сільської ради.

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 розпорядився спадковим майном та 04 листопада 2004 року склав заповіт, яким заповідав позивачу усе належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалося, усі майнові права та обов'язки, які належали йому на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов'язки, які належатимуть йому на день смерті.

Однак, в заповіті була допущена помилка в прізвищі позивача та замість «Кисіль» було вказано «Кісіль».

Після смерті ОСОБА_3 позивач звернувся до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Листом № 538/02-14 від 23 березня 2015 року державний нотаріус Другої Нікопольської державної нотаріальної контори роз'яснив йому про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину на заповітом, оскільки прізвище позивача ОСОБА_1, а у заповіті зазначено прізвище спадкоємця ОСОБА_4.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 на день смерті фактично проживав разом з позивачем за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Красносельська, 21-а, та дійсно склав заповіт на ім'я позивача, який після його смерті прийняв спадщину відповідно до вимог діючого законодавства, тому ОСОБА_1 просив суд встановити юридичний факт, що заповіт, складений ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_4, посвідчений 4 листопада 2004 року секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Нікопольського району за реєстраційним № 272, дійсно належить ОСОБА_1, та визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 7,640 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради та належала спадкодавцю ОСОБА_3

Позивач в судове засідання не з'явився та надав суду письмову заву, в якій підтримав своїх позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі (а.с.24).

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Нікопольського району з позовом ознайомлена, про день та час слухання справи належним чином повідомлена, представник відповідача в судове засідання не з'явився та надав суду письмову заяву, в якій просив суд розглянути дану справу без участі представника відповідача (а.с.25).

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_3 згідно Державного акту на право приватної власності серії ІІІ-ДП № 059449, виданого на підставі розпорядження голови Нікопольської державної адміністрації № 530-р від 28 грудня 2002 року, належала земельна ділянка площею 7,640 га, кадастровий № 1222985000:01:004:0336, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Нікопольського району (а.с.9,13-18). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 131 702,81 гр. (а.с.12).

19 жовтня 2005 року ОСОБА_3 помер (а.с.11).

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 розпорядився спадковим майном та 04 листопада 2004 року склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Нікопольського району за реєстраційним № 272, яким усе належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалося, усі майнові права та обов'язки, які належали йому на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов'язки, які належатимуть йому на день смерті, він заповідав ОСОБА_4 (а.с.10).

При цьому в даному заповіті, посвідченому 04 листопада 2004 року секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Нікопольського району за реєстраційним № 272, прізвище спадкоємця було вказано «Кісіль Юрій Миколайович» замість «Кисіль Юрій Миколайович».

Встановлення юридичного факту, що заповіт, складений ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_4, посвідчений 4 листопада 2004 року секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Нікопольського району за реєстраційним № 272, дійсно належить ОСОБА_1, позивачу необхідно для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3

У суду не викликає сумніву той факт, що спадкоємцем за спірним заповітом є позивач по справі ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_3 перебував у фактичних шлюбних відносинах з матір'ю позивача та останній рік до часу смерті спадкодавця вони проживали у позивача за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Красносельська, 21-а (а.с.11).

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що на підставі п. 6 ст. 273 ЦПК України суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносятся до таких, що посвідчують особу, наприклад, заповіту.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 7,640 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1222985000:01:004:0336, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Нікопольського району (а.с.9,13-18). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 131 702,81 гр. (а.с.12).

Будь-яких спадкоємців за законом або інших осіб, які б мали право на обов'язкову частку в спадщині після смерті ОСОБА_3, немає.

Після смерті ОСОБА_3 позивач звернувся до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Листом № 538/02-14 від 23 березня 2015 року державний нотаріус Другої Нікопольської державної нотаріальної контори роз'яснив йому про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину на заповітом, оскільки прізвище позивача ОСОБА_1, а у заповіті зазначено прізвище спадкоємця ОСОБА_4 (а.с.8,21-23).

Факт прийняття позивачем спадщини судом не спростовується.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 на день смерті фактично проживав разом з позивачем за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Красносельська, 21-а, та дійсно склав заповіт на ім'я позивача, який після його смерті прийняв спадщину відповідно до вимог діючого законодавства, суд приходить висновку, що за ОСОБА_1 повинно бути визнане право власності на земельну ділянку площею 7,640 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1222985000:01:004:0336, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Нікопольського району та належала спадкодавцю ОСОБА_3, в порядку спадкування за заповітом, задовольнивши тим самим його позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 84, 209, 212, 214, 215, 217, 218, 256, 259, 273 ЦПК, 1217, 1218, 1225, 1251 ЦК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити юридичний факт, що заповіт, складений ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_4 та посвідчений 4 листопада 2004 року секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Нікопольського району за реєстраційним № 272, дійсно належить ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого 19 жовтня 2005 року в м. Нікополі Дніпропетровської області, на земельну ділянку площею 7,640 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1222985000:01:004:0336, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Нікопольського району, та належала ОСОБА_3 згідно Державного акту на право приватної власності серії ІІІ-ДП № 059449, виданого на підставі розпорядження голови Нікопольської державної адміністрації № 530-р від 28 грудня 2002 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_5