Постанова

від 06.07.2006 по справі 25/455-29/350-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.486-65-72

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06.07.06                                                     

м. Київ                                    

25/455-29/350-А      

За позовом

Відкритого акціонерного

товариства Камет - Тас„

до  треті особи

Державної податкової

адміністрації України 1) Товариство з обмеженою відповідальністю

„Проммашторг” 2) Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста

Києва

про

визнання недійсним рішення

Головуючий

суддя Митрохіна А.В.

Судді Копитова

О.С.

Євсіков О.О.

Секретар с.з.

Дмитрук О.В.

Представники:

від позивача:       Степанов О.І. -представ. (довіреність в

справі),

                             Василюк З.А.-

представ. (довіреність в справі),

від відповідача:    Ковальчук О.М. (довіреність №10-2216/2596

від 06.10.2004р.)

від

третіх осіб: 1)   не з'явились

               2) Колбасов Ю.О. -держ. под.

інспектор (дов. в справі)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС

України в судовому засіданні 06.07.2006р о 17 год. 10 хв. проголошено вступну

та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство

„Камет - ТАС” (далі по тексту -позивач, ВАТ “Камет - ТАС”) звернулось до

господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової адміністрації

України (далі по тексту -відповідач, ДПА України) про визнання недійсним

Рішення ДПА України №8442/6125-1115 від 24.09.2004р. про результати розгляду

скарги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

нарахування податкових зобов”язань за ставкою 20% та відповідних штрафних

санкцій є незаконним, оскільки позивачем був експортований товар за межі митної

території України, що підтверджується належним чином оформленою вантажно

-митною декларацією. Висновок 

відповідача про неналежне оформлення відповідних вантажно -митних

декларацій на підставі неофіційного листа Національного бюро Інтерполу, є

неправомірним.

Відповідач проти позову заперечує,

посилаючись на наступне:

Згідно з договорами комісії від 21,

22, 23 листопада 2001 року, укладених між позивачем та ТОВ „Проммашторг”, в

лютому 2002 року експортовано в Литву фірмі UAB „Vinges Terminals” для

„Greenock Shipping LTD” Великобританія фільтри -перетворювачі палива ФПП Б-16 в

кількості 350 штук на загальну суму 1764857 грн. 53 коп. Відповідно до

повідомлення Національного центрального бюро Інтерполу (лист від 13.05.2002

року №ІР/2558/02/С31/10548/ЕС/R7/3) литовська компанія UAB „Vinges Terminals”

не співпрацювала з компаніями „Проммашторг” та „Greenock Shipping LTD”.

Виходячи з цього, відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права

застосування 0% ставки при обчисленні податку на додану вартість по вказаних

господарських відносинах.

Уповноважені представники третьої

особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (ТОВ

„Проммашторг”)  в судове засідання не

з'явились, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі

від 15.10.2004р., не виконали, про час та місце судового засідання були

повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні

оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, Господарський

суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у

Святошинському районі м. Києва проведено документальну перевірку дотримання

вимог податкового та валютного законодавства Відкритого акціонерного товариства

„Камет - ТАС”, за результатами якої складено Акт №289-23/20 від 15.04.2004р .

Актом перевірки встановлено, з

урахуванням меж оскарження,  що на

підставі договорів комісії №6/К від 21.11.2001р., №7/К від 22.11.2001р., №8/К

від 23.11.2001р. (ВАТ „Камет - ТАС” -комітент, ТОВ „Проммашторг” - комісіонер)

експортовано фільтри -перетворювачі палива ФПП - Б -16 в країну Литву

фірмі  UAB „Vinges Terminals” для

„Greenock Shipping LTD” (Великобританія) згідно вантажно -митних декларацій

№001674, №001675, №001676 від 04.02.2002р. Розрахунки по договорам проведено

повністю.

Згідно відповіді від Національного

бюро Інтерполу від 13.05.2002р. литовська компанія UAB „Vinges Terminals”  не працювала з компаніями ТОВ „Проммашторг”

та „Greenock Shipping LTD”. В базі даних Вільнюської регіональної митниці не

має записів щодо митних процедур вищезазначених компаній, здійснених UAB

„Vinges Terminals”.

За таких обставин, перевіряючи

роблять висновок про неналежне оформлення графи № 8 ВМД №001674, №001675,

№001676 від 04.02.2002р., оскільки в зазначеній графі міститься інформація, яка

не відповідає дійсності.

Таким чином, позивач не мав право

застосовувати 0% ставку при обчисленні 

ПДВ.

За результатами перевірки, з

урахуванням порушень, що не оскаржуються встановлено порушення п.п. 6.2.1 ст.6,

п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті

чого занижено податок на додану вартість за 2002 рік на суму 268944,84 грн., за

2003рік на суму 51,87 грн., в тому числі по періодах січень 2002року у розмірі

265611,51 грн., листопад 2002 року у розмірі 333,33 грн., листопад 2003 р. у

розмірі 51,87 грн.,  а також збільшено

від”ємне значення чистої суми податкових зобов”язань по податку на додану

вартість за 2002 рік на суму 87660,00 грн., в т.ч. по періодах: за січень 2002

року на 87360,00 грн., грудень 2002 року на 300,00 грн.   

На підставі вказаного акту

19.04.2004р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийнято наступні податкові

повідомлення -рішення:

- №0001072340/0/00241206, яким

визначено, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі

87660,00 грн.;

- №0001082340/0/00241206, яким

позивачу визначену суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в

розмірі 372489,88 грн. (основний платіж -268996,71 грн., штрафні (фінансові)

санкції -103493,17 грн.)

В порядку апеляційного оскарження

позивач звернувся до ДПА України із скаргою, в якій просить скасувати податкові

повідомлення -рішення №0001072340/0/00241206 та №0001082340/0/00241206  в частині донарахованих 265611,51 грн. та

зменшення на 87360 грн. заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на

додану вартість на підставі того, що 

вантажні митні декларації від 04.02.2002 р. № 001675 і № 001676

оформлені належним чином.

Рішенням ДПА України

№8442/6125-1115 від 24.09.2004р. вказані повідомлення -рішення залишено без

змін та збільшено на 31005,18 грн. штрафну санкцію з податку на додану

вартість, у зв”язку з тим, що при розрахунку штрафної санкції на донараховані

перевіркою 268996,71 грн.  податку на

додану вартість, в тому числі за січень 

2002 року у розмірі 265611,51 грн., листопад 2002 року у розмірі 333,33

грн., листопад 2003 р. у розмірі 51,87 грн., не дотримано вимоги п.п.17.1.3 ст.

17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами”. Необхідно застосувати штрафну

санкцію у сумі 134498,36 грн. (268996, 71 грн. *50).

Господарський суд, розглянувши

матеріали справи, вислухавши представників сторін дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що

в листопаді 2001 року між позивачем та ТОВ „Проммашторг” було укладено договори

комісії №№6/К, 7/К, 8К, за умовами яких 

в лютому 2002 року експортовано в Литву фірмі UAB „Vinges Terminals” для

„Greenock Shipping LTD” фільтри -перетворювачі палива ФПП -Б - 16 в кількості

350 штук на загальну суму 1764857,53 грн.

Розрахунки за вказаними договорами

комісії проведено повністю, що підтверджується довідкою АБ „Укргазбанк” №305

від 28.01.2002р.

В матеріалах справи містяться

належним чином засвідчені копії ВМД №№ 001674 від 04.02.2002р., 001675 від

04.02.2002р., 001676 від 04.02.2002р., з яких вбачається, що  в лютому 2002 року позивачем було здійснено експорт

фільтрів -перетворювачів палива ФПП -Б - 16 та зазначено, що експортером товару

є ВАТ „Камет - Тас”, а одержувачем (імпортером) є компанія „Greenock Shipping

LTD”.

Господарським судом міста Києва

зроблено запит до Бориспільської митниці 

щодо  факту вивезення  за межі митної території  України в повному обсязі фільтрів

-перетворювачів палива ФПП -Б -16 в кількості 350 шт., згідно митних декларацій

від 04.02.2002р. № 12200/2/001675, № 12200/2/001674, № 12200/2/001676.

Бориспільською митницею надано відповідь

(від 12.01.2006р. № 04-1/31), відповідно до якої документи, в яких міститься

необхідні документи вилучена  слідчим

слідчо -оперативної групи  Генеральної

прокуратури України  постановою від

27.11.2003р.

Генеральною прокуратурою України

надано копію карго -маніфесту з відміткою Бориспільської митниці від

07.02.2002р.

Згідно із ст.8 Митного кодексу

України  від 12.12.1991р. № 1970-ХІІ

регулювання митною справою здійснюють найвищі органи державної влади та

управління.

          Спеціально уповноваженим органом  державного управління в галузі митної справи

є Державний митний комітет, який приймає нормативні акти відповідно до Митного

кодексу України та інших законів України. Забороняється регулювання митної

справи прямо не передбаченими у законодавстві України актами і діями державних

та недержавних органів.

          Відповідно до ст.9 Митного кодексу

безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України, які

здійснюють у т.ч.: контроль за додержанням законодавства про митну справу,

вдосконалення митного контролю і оформлення товарів при переміщенні через

митний кордон України,  боротьбу з

контрабандою та порушенням митних правил.

Згідно до ст.ст. 22, 23, 24, 37,

38, 50, 85 Митного Кодексу України митний контроль -здійснюється службовими

особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю,

митного огляду, обліку предметів, що переміщуються через митний кордон. Під час

вивезення за межі митної території України, товари перебувають під митним

контролем. Митний контроль починається з моменту ввезення товарів в зону

митного контролю і подання необхідних документів на такі товарів, до моменту

вивезення товарів за межі митної території України, тобто до митного оформлення

товарів (ст.85 товари, що переміщуються через митний кордон зберігаються під

митним контролем до митного оформлення). Переміщення через митний кордон

України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню. Митне

оформлення здійснюється службовими особами митниці. Операції, що входять до митного

оформлення і порядок їх здійснення визначається Державним митним комітетом

України. Митне оформлення здійснюється в місцях розташування митниць, а також

може здійснюватись в зонах митного контролю. Переміщення (ввезення або

вивезення з митної території) через митний кордон України товарів здійснюється

в місцях розташування митниць.

Розділ 8 Митного Кодексу регулює

виникнення факту порушення митних правил, провадження у справах про порушення

митних правил та встановлює відповідальність за такі порушення, у т.ч. ст.109

встановлює відповідальність за недоставлення в митний орган України предметів

та документів.

Законом України “Про митну справу в

Україні” визначено  правові  основи 

організації  митної  справи 

в Україні,

Згідно ст.ст. 1,4 Закону - митна  справа включає в  себе 

встановлення  порядку та

організацію переміщення через митний кордон України  товарів 

і предметів, обкладення митом, оформлення,  здійснення 

контролю  та інших заходів щодо

реалізації митної політики в Україні.

Митні органи України безпосередньо

здійснюють митну справу.

Відповідно до ст.6, 8 Закону до

компетенції митних органів України відносяться у т.ч. контроль за митним  оформленням 

та  оподаткуванням  товарів 

та  інших предметів, що

переміщуються через митний кордон України, боротьба  з 

контрабандою  та  іншими 

порушеннями  митних правил. Товари

та інші предмети  переміщуються  через 

митний  кордон України   під  

митним    контролем.    Переміщення 

через  митний кордон   України  

товарів  та  інших 

предметів  підлягає митному

оформленню.

Відповідно із Положенням “Про

порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення”,

затвердженого наказом Державної митної служби України №771 від 08.12.1998р.

(зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22.01.1999р. за №42/3335),

розробленого з метою встановлення надійного контролю за переміщенням товарів та

інших предметів між митницями України, контроль за доставкою товарів в митницю

призначення здійснює митниця призначення цих товарів (п.1.9. положення).

Згідно п.1.10 Положення №771 у разі

виявлення фактів недоставки вантажу в митницю призначення, справу про порушення

митних правил заводить митниця, якій було надане відповідне зобов'язання.

Відповідно із п.3.1. Положення №771

для здійснення контролю за доставкою вантажів, що вивозяться з митної території

України (напрямок переміщення експортний кордон) та переміщуються з метою

експорту використовується вантажна митна декларація. Згідно розділу 3 Положення

митниця відправлення протягом чотирьох годин після завершення митного

оформлення експорту товарів передає інформацію за ВМД до центральної бази в БД

ІАМУ засобами електронного зв'язку. При надходженні вантажу до прикордонної

митниці призначення, зазначена митниця робить оперативний запит до БД ІАМУ,

щодо експортної ВМД, та перевіряє відповідність вантажу відомостям, зазначеним

у ВМД. Після надходження вантажу в митницю призначення він береться під

контроль цієї митниці. Одразу після здійснення пропуску експортного вантажу за

межі митної території України  інспектор

митниці для зняття цього експортного відправлення з контролю передає в

оперативному режимі до БД ІАМУ інформацію про пропуск вантажу, у т.ч. дату і

час перетину митного кордону.

У разі виявлення порушення митних

правил справа про таке порушення заводиться відповідно до п.1.10 Положення

(п.3.15).

Відповідач не подав суду доказів

про виявлення факту порушення митних правил позивачем та про порушення справи

за виявленими порушеннями, яких, на думку відповідача, припустився позивач.

Згідно типової технології митного

контролю та митного оформлення товарів та інших предметів, затвердженої наказом

ДМСУ від 30.12.1998р. №828 (зареєстрована в Мінюсті України №32/3325 від

21.01.1999р.) -митне оформлення  -

сукупність дій, пов'язаних з пропуском в України чи за її межі товарів,

переміщуваних через митний кордон.  Митне

оформлення здійснюється у 4 етапи. Четвертий етап закінчується повним

оформленням ВМД. ВМД вважається оформленою в разі наявності на всіх її аркушах

номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.

Відповідно із ст.2, 6, 8 “Положення

про вантажну митну декларацію”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів

України №574 від 09.06.1997р., вантажна митна декларація -заява, що містить

відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби і мету їх

переміщення через митний кордон України, … а також інформацію, необхідну для

здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування

митних платежів.  ВМД застосовується під

час декларування суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності товарів та інших

предметів, що перевозяться через митний кордон України. У разі прийняття ВМД

для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в

журналі обліку ВМД. ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах

особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення

товару.

Згідно до Інструкції “Про порядок

заповнення вантажної митної декларації”, затвердженої наказом ДМСУ №307 від 9

липня 1997р. (зареєстрована в Мінюсті України 24.09.1997р. за №443/2247):

графа -1 містить відомості про тип

ВМД, який застосовується, літери ЕК -визначають напрямок переміщення предметів,

а саме вивезення предметів (товарів) з України;

графа-17 містить відомості про

країну призначення;

графа-29 містить відомості про

найменування митного органу, в зоні якого розташовано пункт пропуску на митному

кордоні;

графа-50 містить відомості про дані

перевізника (або експедитора) та персональні дані безпосереднього виконавця

перевезення товарів. Дані вносяться на основі пред'явленого паспорта, на

зворотному боці кожного аркуша ВМД наводиться письмове зобов'язання цього

виконавця перевезення про доставку товарів. Це зобов'язання обов'язково

затверджується особистим підписом перевізника (виконавця перевезення на кожному

аркуші) та засвідчується особистою номерною печаткою інспектора митниці.

Вантажно - митні декларації (далі

ВМД) надані позивачем та підтверджуючі вивезення (експорт) товару мають

особисту номерну печатку інспектора митниці, що здійснив митне оформлення

товару, відомості про країну призначення, найменування митного органу, в зоні

якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні.

В графі 18 та 21 ВМД (транспортний

засіб відправлення та транспортний засіб на кордоні) визначені відомості про

транспортні засоби, що здійснювали перевезення вантажу, в графі 44 визначений

перелік додатків до ВМД.

Відповідно до  Порядку здійснення  митного контролю товарів та інших предметів

що переміщуються через митний кордон України з використанням повітряних суден,

затвердженого наказом Державної митної служби 

України від 29.08.2001р. № 579, карго-маніфест - зведена

відомість, що містить інформацію про номери авіаційних вантажних накладних,

кількість вантажних місць, вагу, найменування товарів та інших предметів, які

навантажуються на борт (вивантажуються з борту) повітряного судна під митним

контролем;

Карго -маніфест, який є  в матеріалах справи, оформлений належним

чином. Відмітка Бориспільської  митниці

“Під митним контролем” присутня. Номери авіаційних накладних, вказані у карго

-маніфесті співпадають з відповідними номерами примірників  авіаційних накладних.

Таким чином, судом прийшов до

висновку, що товари за ВМД № 001674 від 04.02.2002р., № 001675 від

04.02.2002р., № 001676 від 04.02.2002р. були експортовані за межі митної

території України.  

Згідно із п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6

Закону України “Про податок на додану вартість” 

податок на додану вартість обчислюється за нульовою ставкою щодо

операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку

за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими)

платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення

(експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

В матеріалах справи містяться

належним чином засвідчені копії договорів, додатків до них, актів прийому -

передачі, банківської виписки, платіжних доручень, що стосуються господарських

операцій позивача, про які зазначено в акті перевірки щодо придбання та

експорту товару, а також, належним чином засвідчені копії  ВМД №№ 001674, 001675, 001676 від

04.02.2002р., з яких вбачається, що в лютому 2002 року позивачем було здійснено

експорт фільтрів -перетворювачів палива ФПП -Б-1, та зазначено, що експортером

товару є ВАТ “Камет - Тас”, а одержувач 

(імпртером) є компанія „Greenock Shipping LTD”.

З вантажно -митних декларацій №№

001674, 001675, 001676 також вбачається, що вони оформлені належним чином:

мають особисту номерну печатку інспектора митниці, що здійснив митне оформлення

товару, напрямок переміщення предметів (експорт), найменування митного органу,

в зоні якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні та відмітку про

фактичний вивіз товару.

Доказів про виявлення факту

порушення митних правил суду не надано.

Також в матеріалах справи є довідка

ДПІ у Святошинському районі міста Києва 

№ 11/26-08/00241206 від 15.03.2004р. 

про результати позапланової перевірки підприємства ВАТ “Камет -Тас” з

питань фінансово -господарської діяльності на підтвердження взаємовідносин та

стану розрахунків з підприємствами ТОВ “Компанія “ Фінансова інженерія” та ТОВ

“Проммашторг” за період з 22.11.2001 р. по 30.03.2002р.

Відповідно до вказаної довідки, у

ході перевірки встановлено, що між ТОВ “Компанія “Фінансова Інженерія”

(продавець)  та ВАТ “Камет - Тас”  (покупець) уклали договори  № 7/11КП, № 6/11-КП, № 8-11/КП, відповідно до

умов яких продавець зобов”язується поставити та передати у власність покупця

товар, а покупець зобов”язаний  прийняти

товар   та  оплатити його. Предметом договорів є фільтр

-перетворювач  палива ФПП -Б-16.

Продавець поставив товар згідно податкових накладних, покупець повністю

розрахувався з продавцем. Заборгованість між сторонами відсутня.  Операції купівлі -продажу відображені

позивачем в бухгалтерському та податковому обліку в повному обсязі в листопаді

2001 року.

За таких обставин, викладені в акті

перевірки та в оскаржуваному рішенні відповідача про результати розгляду скарги

твердження про те, що ВМД №№ 001674, 001675, 001676 від 04.02.2002р., не є

належно оформленими, належними доказами не підтверджуються, а тому викладені у

зазначених ВМД відомості  щодо факту

вивезення позивачем товару за межі митної території України відповідачем не

спростовані.

Судом не приймається в якості

доказу лист Національного бюро Інтерполу від 13.05.2002 року

№ІР/2558/02/С31/10548/ЕС/R7/3, оскільки в самому листі вказано, що дана

інформація може бути використана лише поліцією та не може бути використана для

переслідування в судовому порядку.

Жодних інших доказів, які б ставили

під сумнів факт експорту позивачем товару, а саме фільтри -перетворювачі палива

ФПП -Б - 16 відповідачем не подано.

Пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону

України “Про податок на додану вартість” (в редакції, що діяла на час

здійснення операцій)  встановлено, що

податковий  кредит звітного періоду

складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником  податку у звітному періоді у зв'язку з

придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових

витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що

підлягають амортизації.

Пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону

України “Про податок на додану вартість” встановлено, що датою виникнення права

платника  податку  на 

податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з

банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата

виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з

використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової

накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,

послуг).

          Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7

Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний

надати покупцю  податкову накладну, що

має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, 

ім'я та  по  батькові фізичної  особи, 

зареєстрованої  як  платник 

податку  на  додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи 

або  місце  податкової адреси фізичної особи,

зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис   (номенклатуру)   товарів  

(робіт,  послуг)  та  їх

кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахування податку;

з) ставку  податку  та 

відповідну  суму  податку у цифровому значенні;

и) загальну  суму коштів,  що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пп. 7.7.3 пункту 7.7 статті 7

Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що у разі коли за

результатами звітного періоду сума, визначена 

згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума

підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом

місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання

відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За

бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або

частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника

податку відображається в податковій декларації.

В п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про

податок на додану вартість “вказано, що платник податку, який здійснює операції

з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території

України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками

податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30

календарних днів з дня подання  такого

розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:

а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення

(експортування)  товарів за межі митної

території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим

документом), який засвідчує передання 

права  власності  на 

роботи  (послуги), призначені для

їх споживання за межами митної території України;

б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування

платником податку коштів на користь іншого 

платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з

урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні

(експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку,

- ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів

для їх вільного використання на митній території України.

В пункті 8.2 статті 8 Закону

України “Про податок на додану вартість” вказано, що для визначення суми

експортного відшкодування згідно з пунктом 

8.4 цієї статті до складу податкового кредиту включаються суми податку,

фактично сплачені платником податку -експортером коштами у складі ціни

придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку - постачальників

таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат

виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа

звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного

відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких

товарів (робіт, послуг) - суми податку, 

сплачені у такий самий період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням

(імпортуванням)  або  визначені у податковому векселі, виданому

протягом такого місяця згідно  з  пунктом 11.5 статті 11 цього Закону, але не

погашеному до дня подання такого розрахунку.

Договір купівлі продажу товару, за

яким позивач придбав згодом експортований товар, а також експортний контракт та

договір комісії, згідно наданих матеріалів визнані недійсними не були.

Оскільки факт експорту придбаного

позивачем товару та факт сплати у складі ціни придбання товару податку на

додану вартість суми, яка відповідає заявленій позивачем сумі експортного

відшкодування, підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку

про незаконність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування позивача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71

Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про

незаконність рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок по доведенню правомірності свого рішення, дій або бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти задоволення

адміністративного позову.

Відповідачем не було доведено

обставин, які стали підставою для прийняття рішення №8442/6125-1115 від

24.09.2004р.

В судовому засіданні представник

позивача подав заяву, в киї й просить не стягувати витрати на державне мито та

інформаційно - технічні послуги  з

державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись

ст.71, ст. ст. 158-163 КАС України, господарський суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним Рішення про

результати розгляду скарги Державної податкової адміністрації України

№8442/6125-1115 від 24.09.2004р.

Постанова відповідно до ч. 1 ст.

254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було

подано.

Постанова може бути оскаржена до

суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному

обсязі за правилами, встановленими ст. 

ст.  185-187 КАС України, шляхом

подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним

поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Головуючий суддя                                                              А.В.

Митрохіна         

         Судді                                                                                           

О.С. Копитова

                                                    О.О.

Євсіков

Дата складення та підписання

постанови в повному обсязі - 11.07.2006р.