Ухвала

від 15.03.2007 по справі 1022-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1022-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321

УХВАЛА

15.03.2007Справа №2-31/1022-2007

За заявою кредитора Управління ПФУ в м.Керч, м.Керч

до боржника ЗАТ  «Анна», м.Керч

Про порушення справи про банкрутство.

                                                                                                     Суддя А.В. Привалова                                                                                              

       п р е д с т а в н и к и:

Від кредитора –  Бойко Л.М. начальник юр.відділу, дов.№67/04/14 від 08.12.06р.

Від боржника – Коновалова Е.К., представник дов. від 30.01.07р., Волков О.А., керівник

Сутність спору:  

           Управління ПФУ в м.Керч АР Крим звернулось до господарського суду АРК із заявою про порушення справи про банкрутство до боржника – ЗАТ «Анна» (ОКПО 00309482) у відповідності з Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.              

            Заяву про порушення справи про банкрутство кредитор обґрунтовує тим, що ЗАТ «Анна» не здатне погасити заборгованість  перед УПФУ в м.Керч в  сумі 327099,42грн. протягом  3-х місяців після встановленого для її погашення строку.

          У судовому засіданні кредитор надав клопотання щодо призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Юшкевіча Сергія Володимировича, що має ліцензію серії АА №783063.

          Боржник проти заяви кредитора заперечує з мотивів, викладених  у відзиву на заяву. Просить провадження по справі припинити з підстав відсутності ознак неплатоспроможності ЗАТ «Анна», а також відсутності безспірності кредиторських вимог УПФУ в м.Керч.  

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

          Управлінням ПФУ в м.Керч заявлені вимоги у загальної сумі 327099,42грн., у тому числі згідно доданого до заяви розрахунку недоїмка зі сплати страхових внесків у розмірі 219332,97грн., пеня у розмірі 2417,14грн. та штрафні санкції в сумі 5705,53грн., а також  99643,78грн. збору, строк сплати якого не наступив.

Наявність заборгованості боржника за основним платежем кредитор підтверджує розрахунками зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,  наказом господарського суду АРК по справі №2-6/8883-02 від 12.08.02р. на суму 238247,93грн. та  узгодженою з боржником вимогою №Ю-457 від 20.05.04р.  на суму 360009,98грн. Заборгованість зі штрафної санкції та пені кредитор обґрунтовує висновком бухгалтерської експертизи.

          Вказані грошові вимоги не є безспірними та не підлягають визнанню з наступних підстав.

          Згідно положень ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» основне завдання підготовчого засідання суду складається у перевірці наявності ознак неплатоспроможності боржника, наявності або відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

          До ознак неплатоспроможності боржника ст.1 п.3 ст.6 Закону  «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»  віднесено наявність вимог кредитора до боржника у розмірі не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, безспірність цих вимог, незадоволення їх на протязі трьох місяців, а також неможливість виконання боржником своїх зобов'язань інакше ніж через відновлення платоспроможності.

          Тобто зі змісту Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається, що на підготовчому  засіданні суд має ретельно дослідити всі ознаки неплатоспроможності, а не лише констатувати суму визнаних судом вимог ініціюючого кредитора.

          Відповідно до ст.1 Закону неплатоспроможність це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

          Слід зазначити, що законом не дається однозначного тлумачення щодо початку перебігу трьохмісячного строку, проте судити про дійсну неплатоспроможність боржника, на думку суду, можливо лише за наслідками виконавчого провадження,  а тому і вказаний строк має відраховуватися після відкриття виконавчого провадження.  Таким чином, доказами стійкої неплатоспроможності є непогашення грошових вимог  у розмірі згідно п.3 ст.6 Закону на протязі трьох місяців через виконавче провадження.

          Проте, як свідчать матеріали справи, станом на 30.11.2006р. боржник має перед кредитором переплату по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 21702,85грн.

          Щодо заборгованості  боржника в сумі 238247,93грн. згідно судового рішення  від 30.07.2002р. у справі №2-6/8883-2002, суд вважає за необхідне зауважити наступне. Посилання кредитора на наказ господарського суду АРК по справі №2-6/8883-02 від 12.08.02р. про стягнення 238247,93грн. та на вимогу про сплату боргу №Ю-457 від 20.05.04р.  на суму 360009,98грн. не приймаються судом до уваги як доказ безспірності грошових вимог, оскільки  не підтверджують неспроможність боржника сплатити суму боргу. Зазначений наказ не був пред'явлений до виконання у встановленому законом порядку, а вимога про сплату боргу визнана нечинною постановою господарського суду   АРК  від  07.12.06р. у справі №2-4/470-2006А.

          Відповідно до ч.10 ст.7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»   до заяви кредитора – державного органа, якій здійснює контроль за правильністю та своєчасністю справляння обов'язкових платежів, додаються докази прийняття заходів до отримання заборгованості  по обов'язкових платежах у встановленому законом порядку.

          Проте на вимогу суду кредитор не надав доказів прийняття  заходів  до отримання заборгованості у сумі 327099,42 в порядку, встановленому ст.106  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, кредитором не доведено безспірність грошових вимог до боржника та факт їх не назадоволення  боржником протягом 3-х місяців після встановленого для їхнього  погашення строку через неплатоспроможність боржника.

Відповідно п.1 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом» провадження у справі про банкрутство регулюється Господарським процесуальним кодексом України в частині, що не суперечить вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Неподання доказів, що підтверджують доводи, зазначені у заяві кредитора, на день порушення провадження у справі або на день засідання суду має наслідком припинення провадження у справі.

За вказаних обставин суд  приходить до висновку про відсутність наявності усіх ознак неплатоспроможності боржника та відповідно й підстав для подальшої судової процедури банкрутства, у зв'язку з чим провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню.

          На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.1, 7, 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,  п.11 ст.80, ст.86  ГПК України, суд –

УХВАЛИВ:

          Провадження по справі припинити.

Ухвалу направити рекомендованою кореспонденцією:

Управлінню ПФУ в м.Керч (98300, м.Керч, ш.Г.Сталінграда, 60/1); ЗАТ «Анна» (98300, м.Керч, вул. М.Еременко, 30); Агентству з питань банкрутства (95000, м. Сімферополь, вул. Руська, 103а); Управлінню з питань банкрутства (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 81 оф. 401); Державному реєстратору  Керченської міської ради  (м.Керч, вул.Кірова,17)

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.