Рішення

від 05.05.2010 по справі 2-107/2010

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

смт. Юр'ївка, вул. Леніна, 89, 51300, (05635) 5-10-23

Справа № 2 -107 / 2010

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2010 року ОСОБА_1»ївський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Маренич С.О.

при секретарі Бережній Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Юр»ївка, в порядку заочного розгляду справи, цивільну справу за позовом ОСОБА_1»ївського районного центру зайнятості Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю (далі - допомога), посилаючись на те, що відповідач 16 грудня 2008 року був зареєстрований в ОСОБА_1»ївському районному центрі зайнятості, як шукаючий роботу.

ОСОБА_1»ївського районного центру зайнятості від 23.12.2008 року № НТ 081223 відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі тривалістю з 23.12.2008 року по 17.12. 2009 року.

У зв»язку з невідвідуванням ОСОБА_1»ївського районного центру зайнятості більше 30 календарних днів без поважних причин відповідача було знято з обліку 16.05.2009 року.

При проведенні обміну данними між Державної службою зайнятості і Державною податковою адміністрацією України було виявлено факт перебування відповідача в трудових відносинах з ТОВ АТП «Совтур» з 02.02.2009 року по 06.06.2009 року та одержання ним заробітку з 02.02.2009 року по 03.06.2009 року, що підтверджено актом розслідування страхового випадку від 25.01.2010 року № 1.

Відтак, відповідач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний і отримуючи допомогу по безробіттю, одночасно працював і отримував дохід, чим порушив ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», оскільки приховав факт свого працевлаштування з отриманням доходу. Фактично відповідач незаконно отримував допомогу по безробіттю за період з 02.02.2009 року по 01.04.2009 року в сумі 719,14 грв., яка підлягає поверненню за весь період тимчасової роботи.

На підставі результатів акту розслідування страхового випадку, 04.03.2010 року рішенням засідання робочої групи ОСОБА_1»ївського РЦЗ з питань розслідування страхових випадків, визнано страховий випадок відповідача, таким, що є з вини останнього.

ОСОБА_1»ївського районного центру зайнятості від 25.01.2010 року № НТ № 100125 прийнято рішення щодо стягнення з відповідача коштів, виплачених як допомога по безробіттю за період з 02.02.2009 року по 01.04.2009 року у розмірі 719,14 грв., з яких відповідачем добровільно перераховано лише 400 грв..

Таким чином, станом на 29.03.2010 року не повернутий борг останнього складає 319,14 грв..

Посилаючись на ст. ст. 1,2 Закону України » Про зайнятість населення», ст. 36 Закону України » Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст. ст. 3, 27, 119,1 20 ЦПК України позивач просив стягнути з відповідача по справі на свою користь кошти, виплачені останньому як допомога по безробіттю, у сумі 319,14 грв., поклавши на відповідача всі судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з»явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, при цьому позовні вимоги підтримав повністю (ас. ас. 40, 42).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце і час судового засідання був сповіщений належним чином, причини неявки у судове засідання не повідомив (ас.39).

За таких обставин суд, зі згоди представника позивача (ас.41), виносить рішення на підставі наявних у справі доказів та в порядку, передбаченому ст.224 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

- в судовому засіданні встановлено, що наказом ОСОБА_1»ївського районного центру зайнятості від 23.12.2008 року № НТ 081223 відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі тривалістю з 23.12.2008 року по 17.12.2009 року. У зв»язку з невідвідуванням ОСОБА_1»ївського районного центру зайнятості більше 30 календарних днів без поважних причин відповідача було знято з обліку 16.05.2009 року (ас.ас. 6,7).

При проведенні обміну данними між Державної службою зайнятості і Державною податковою адміністрацією України було виявлено факт перебування відповідача в трудових відносинах з ТОВ АТП «Совтур» з 02.02.2009 року по 06.06.2009 року та одержання ним заробітку з 02.02.2009 року по 03.06.2009 року, що підтверджено актом розслідування страхового випадку від 25.01.2010 року № 1 (ас. ас. 11,12).

Відтак, відповідач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний і отримуючи допомогу по безробіттю, одночасно працював і отримував дохід, чим порушив ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», оскільки приховав факт свого працевлаштування з отриманням доходу. Фактично відповідач незаконно отримував допомогу по безробіттю за період з 02.02.2009 року по 01.04.2009 року в сумі 719,14 грв., яка підлягає поверненню за весь період тимчасової роботи (ас. ас. 13,14,15).

На підставі результатів акту розслідування страхового випадку, 04.03.2010 року рішенням засідання робочої групи ОСОБА_1»ївського РЦЗ з питань розслідування страхових випадків, визнано страховий випадок відповідача, таким, що є з вини останнього (ас. ас. 17,18)

ОСОБА_1»ївського районного центру зайнятості від 25.01.2010 року № НТ № 100125 прийнято рішення щодо стягнення з відповідача коштів, виплачених як допомога по безробіттю за період з 02.02.2009 року по 01.04.2009 року у розмірі 719,14 грв., з яких відповідачем добровільно перераховано лише 400 грв. (ас.ас. 7,20).

Таким чином, станом на 29.03.2010 року не повернутий борг останнього складає 319,14 грв. (ас.20), який на день розгляду справи в суді також не повернутий.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» , безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законом доходів.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України » Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов»язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно пп.4 п. 5 ст. 31 цього ж Закону у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю , особі тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи, тобто поверненю підлягає сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю за весь період тимчасової роботи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відтак, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Крім того, згідно зі ст. ст. 81,88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 88, 213, 215, 218 ,228-232, 294, 295 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, суд,

В и р і ш и в:

ОСОБА_4»ївського районного центру зайнятості Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4»ївського районного центру зайнятості Дніпропетровської області ( р/р 37172001002889 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 20259154) кошти виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 319,14 грв. ( триста дев»ятнадцять грв., чотирнадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_5 ича судовий збір в дохід держави в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень, які підлягають перерахуванню отримувачу ТУ ДСА в Дніпропетровській області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Позивачем рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: С.О. Маренич