Рішення

від 23.01.2007 по справі 19393-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

19393-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.01.2007Справа №2-7/19393-2006

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології захисту рослин» (95044, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 6, код ЗКПО 33130930)

До відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства „Нива” (96050, Красноперекопський район, с. Братське, код ЗКПО 30699377)

Про стягнення 171630,59 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Дю Л. О., предст., дов. від 18.12.2006 р.

Від відповідача  - не з'явився (телеграма).

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології захисту рослин» звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства „Нива” про стягнення 171630,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті в повному обсягу придбаного за договорами купівлі-продажу від 26.09.2004 р, від 05.07.2005 р., від 06.07.2006 р. товару на загальну суму 171630,59 грн.

09.01.207 р. до ГС АР Крим від ТОВ «Технології захисту рослин» надійшла заява про доповнення позовних вимог, відповідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних на загальну суму 178366,59 грн. Вказані доповнення прийняті судом до провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, однак направив до суду телеграму з проханням відкласти слухання справи на більш пізніший строк у зв'язку з хворобою представника.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не надані суду докази, що підтверджують викладені в телеграмі обставини, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Слухання справи відкладалось у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

26.09.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології захисту рослин» (Продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством „Нива” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №4, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця належне Продавцю майно, а Покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його.

П. 3.2 Договору передбачена грошова форма оплата за цим Договором.

Відповідно до п. 4.2 Договору Покупець зобов'язується оплатити майно до 01.10.2005 р.

На виконання вказаного Договору позивачем був поставлений товар на загальну суму 44820,00 грн., що підтверджується накладною №9 від 26.09.2004 р. та довіреністю, виданою відповідачем Лебедєвій Н. В. на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології захисту рослин» товарно-матеріальних цінностей за відповідною накладною.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався з позивачем за придбаний товар на суму 18933,20 грн., що підтверджує накладна №16 від 13.01.2005 р. Таким чином, заборгованість відповідача за придбаний за договором купівлі-продажу від 26.09.2004 р. товар складає 25886,80 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.

05.07.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології захисту рослин» (Продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством „Нива” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар за найменуванням, в кількості та на умовах цього Договору.

П. 3.1 Договору передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 1 грудня 2005 р. Оплата по цьому Договору здійснюється сільськогосподарською продукцією в натуральній формі (п. 3.2, 3.3 Договору).

На виконання вказаного Договору позивачем був поставлений товар на загальну суму 134550,00 грн., що підтверджується накладною №97 від 01.09.2005 р. та довіреністю, виданою відповідачем Лебедєвій Н. В. на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології захисту рослин» товарно-матеріальних цінностей за відповідною накладною.

На оплату придбаного товару відповідач передав у власність позивачеві товар (рис сирець) на загальну суму 93656,21 грн., про що свідчить накладна №678 від 14.09.2005 р. Таким чином, заборгованість відповідача за придбаний за договором купівлі-продажу від 05.07.2005 р. товар складає 40893,79 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.

06.07.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології захисту рослин» (Продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством „Нива” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар за найменуванням, в кількості та на умовах цього Договору.

П. 3.1 Договору передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 1 грудня 2005 р. Оплата по цьому Договору здійснюється шляхом безготівкового розрахунку (п. 3.3 Договору).

На виконання вказаного Договору позивачем був поставлений товар на загальну суму 130000,00 грн., що підтверджується накладною №65 від 25.07.2006 р. та довіреністю, виданою відповідачем Лебедєвій Н. В. на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології захисту рослин» товарно-матеріальних цінностей за відповідною накладною.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався з позивачем на суму 12650 грн., що підтверджує накладна №515 від 25.07.2006 р. на суму 12650,00 грн. та на суму 12500,00 грн., що підтверджує банківська виписка від 21.07.2006 р. Отже, заборгованість відповідача за придбаний за договором купівлі-продажу від 06.07.2005 р. товар складає 104850,00 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за придбаний товар за договорами купівлі-продажу від 26.09.2004 р, від 05.07.2005 р., від 06.07.2006 р. складає 171630,59 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння міна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач  не представив суду доказів оплати заборгованості за вищевказаними договорами перед позивачем у розмірі 171630,59 грн., у той час як   відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній оплаті поставленого йому товару за договорами купівлі-продажу від 26.09.2004 р, від 05.07.2005 р., від 06.07.2006 р., через що  вимоги позивача в цій частині  підлягають задоволенню.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Судом встановлено, що суми інфляційних витрат та 3% річних згідно з доданим до позовної заяви розрахунку визначені позивачем правомірно, а тому стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості з урахуванням 3% річних та  інфляційних витрат на загальну суму 178366,59 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Нива” (96050, Красноперекопський район, с. Братське, код ЗКПО 30699377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології захисту рослин» (95044, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 6, код ЗКПО 33130930) заборгованість з урахуванням 3% річних та  інфляційних витрат на загальну суму 178366,59 грн., 1783,67 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.