Рішення

від 05.02.2007 по справі 1009-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1009-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 411

РІШЕННЯ

Іменем України

05.02.2007Справа №2-31/1009-2007

11 годин 20 хвилин

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Гамаюнової В.С.

за участю представників сторін:

від позивача – Ніконенко О.С. головн. спеціаліст юрисконсульт дов. №3 від 09.01.07р. у справі.

від відповідача – не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Управління пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК (96100, АРК, м.Джанкой, вул. Леніна, 8)

до відповідача – Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Російський” (96130, АРК, Джанкойський район, с.Цілинне, вул. Калініна, 2-А)

про стягнення 5915,09грн.

ВСТАНОВИВ:       

            Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Російський” про стягнення заборгованості у сумі 5915,09грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі вимоги №Ю-1268С від 03.11.06р., №Ю803С від 05.07.06р. відповідач повинен був сплатити вказану суму заборгованості у встановлені законом строки, але таку сплату не здійснив, тому має заборгованість, яка повинна бути стягнута у судовому порядку.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за правилами КАС України.  

    Відповідач у судові засідання не з'явився, явку представника  не забезпечив, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не представив, про час слухання справи належним чином повідомлений  рекомендованою кореспонденцією з повідомленням.

З 01.09.2005р. набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАСУ). Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Переходних положень КАСУ до початку  діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, подвідомчі  господарьским судам відповідно  до ГПК України 1991 р., вирішуються відповідним господарським судом з правилами КАСУ. При цьому підсудність таких справ визначається ГПК України.

Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

   Відповідно до Указу Президента України „Про положення про Пенсійний фонд України” Управління Пенсійного фонду України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною  системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір,  акумуляцію та облік страхових внесків,  призначає пенсії та готує  документи для їх виплати,  забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та  виплату  пенсій,  допомоги  на  поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України,  здійснює контроль  за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

    За таких обставин, беручи до уваги  те, що позивачем по справі є центральний орган виконавчої влади , який  у правовідносинах з суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  реалізує владні  управлінські функції, суд, керуючись  п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень КАСУ, вважає  можливим клопотання позивача задовольнити, продовжити розгляд справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

    Суд вважає, що  матеріалів справи  достатньо  для  розгляду справи по суті.

          В порядку ст.77 ГПК України справа слуханням відкладалась у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю надання додаткових документів.

    Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сільськогосподарський виробничий кооператив „Російський” зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі АРК, реєстраційний номер – 03-380/3.

          За період з 05.07.06р. по 03.11.06р. за відповідачем склалась заборгованість по сплаті страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування перед управлінням Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК у сумі 5915,09грн., що підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та вимогами про сплату боргу№Ю-803С від 05.07.06р., №Ю-1268Свід 03.11.06р.

          Як свідчать матеріали справи зазначена вимога відповідачем отримана, про що свідчить поштові повідомлення про вручення від 07.07.06р. та 08.11.06р. (а.с. 6, 10), не оскаржена у встановленому законом порядку, але й  добровільно не  сплачена.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку та розміру встановленому законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного пенсійного страхування  визначаються Законом №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності  з 01.01.2004 року.

Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з  пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону №1058-14 страхувальник - платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування незалежно від фінансового стану платника внесків (частина 12 статті 20 Закону №1058).    

Безпосередньо порядок обчислення і сплати страхових внесків до пенсійного Фонду України, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Фонду від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрована у Мін'юсті України 16.01.04р. за №64/8663.

Пунктом  11 вказаної Інструкції встановлено порядок обліку та звітності платників внесків до Фонду. Згідно з п.11.11 Інструкції платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за встановленою формою.

Строк сплати відповідних страхових внесків визначено п.6 статті 20 Закону №1058-14: не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.

Відповідно до п.п.2,3 ст.106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нарахованих й /або не сплачених страхувальником в строки, встановлені ст.20 цього Закону, в тому числі нарахованих територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст.20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю по сплаті страхових внесків(недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій.

    Пунктом 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду  за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

 Така вимога була направлена відповідачу і згідно з поштовими повідомленням отримана ним.  Однак, за станом на день розгляду справи заборгованість у сумі 5915,09грн. відповідач не сплатив, вимогу про сплату заборгованості не оскаржив, фактично визнав  борг.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням і поступленням страхових внесків, інших платежів здійснюють органи Пенсійного фонду України  відповідно до Закону №1058, Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 №121/2001.

  Статтею 106 Закону  №1058 передбачено право територіального управління ПФУ на звернення до господарського суду з позовом про стягнення суми заборгованості. При цьому строк давності по стягненню недоїмки, пені та штрафів не застосовується (п.15 ст.106 Закону №1058).

У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

    Постанова складена у повному обсязі  07.02.2007року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд,

                                                     П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

    2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Російський” (96130, АРК, Джанкойський район, с.Цілинне, вул. Калініна, 2-А, р/р 26002302361094 ПІБ ОТО ТОБО 3 Красноперекопськ, МФО 324414, ЄДРПОУ 31996375) на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим (96100, АР Крим, м.Джанкой, вул.Леніна, 8, р/р25601010045001, КРУ „Державний Ощадбанк України”, м.Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 20727218) заборгованість у сумі 5915,09грн.

Виконавчий документ видати у встановленому ст.258 КАС України порядку після набрання постановою законної сили.

               Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України у Севастопольський апеляційний господарський суд.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.