Постанова

від 22.02.2007 по справі 847-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

847-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.02.2007Справа №2-22/847-2007А

За позовом – ТОВ “Кримський Оазис” (м. Красноперекопськ, вул.Залізнича, буд. 1,А)

До відповідача  -  ДПІ у м.Сімферополь ( м.Сімферополь, вул. Мате Залки1/9)

Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення .

                                                                                                    Суддя   Яковлєв С.В.

                                                                                               За участю  секретаря  Дулімової В.І.

                     Представники:

Від позивача –  Богомолов   А.В. – пред-к, дов. від 17.01.2007 р.

Від відповідача –  Єльцов В.В. – стар. дер. подат.інспектор, дов. від 06,11.2006 р.

Сутність спору: ТОВ “Кримський Оазис”   ( далі позивач)  звернулось до суду   з позовом, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополь (далі відповідач) від 03.08.2006 р.  № 0010631502/0 .  Вимоги мотивовані тим, що під час проведення перевірки 01.08.2006 р. був складений акт  перевірки №4514/15-2,  на підставі якого було прийнято зазначене повідомлення-рішення  про стягнення з позивача  штрафних санкції у сумі 3612,39. Позивач вважає, що  під час прийняття повідомлення - рішення № 0010631502/0  відповідач  не прийняв до уваги те, що всі питання  погашення податкового боргу були врегульовані  в процедурі  його банкрутства , яка  почалась 16.07.2004 р.  за ініціативою податкових органів , яки не заявляли  вимоги  щодо погашення податкового зобов'язання , яке визначено у податковому повідомленні - рішенні № 0010631502/0. Ухвалою Господарського суду АРК від 17.04.2006 р. по справі № 2-6/1165-2006  був затверджений звіт ліквідатора, а позивач  визнаний таким, що не має боргів і може продовжувати підприємницьку діяльність. За таких обставин позивач вважає , що згідно зі ст.14,15 Закону України “Про  відновлення платоспроможності  боржника, або визнання його банкрутом” вимоги відповідача , визначені ним  у податковому повідомленні – рішенні  № 0010631502/0   вважаються погашеними.

                 Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

                 Представник відповідача  під час судового засідання, яке відбулось 23.01.2007 р., надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що податкове повідомлення-рішення № 0010631502/0  було прийнято відповідно до закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

               Представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення позовної заяви.

     Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд                     

                                                             встановив:

              Ухвалою Господарського суду АРК від 17.04.2006 р. по справі № 2-6/1165-2006 затверджений звіт ліквідатора  та ліквідаційний баланс ТОВ “Кримський Оазіс”, останне  вважалося таким, що не мало боргів  та могло продовжувати підприємницьку діяльність , провадження  у справі № 2-6/1165-2006 про визнання банкрутом ТОВ “Кримський Оазіс” було припинено.

                Відповідач  провів  невиїзну документальну (камеральну ) перевірку позивача  , за результатами якої 01.08.2006 р. склав акт № 4514/15-2 . У зазначеному акті  зафіксовано встановлення  несвоєчасне здійснення  позивачем  розрахунків з бюджетом за 2003 р.

               На підставі акту  перевірки №  4514/15-2 від 01.08.2006 р.  відповідачем  03.08.2006 р. винесено податкове повідомлення - рішення № 0010631502/0, в якому визначено , що за порушення  граничного строку  сплати узгодженого  податкового зобов'язання  з ПДВ  та на підставі п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок  погашення зобов'язань  платників  податків перед бюджетами та державними цільовими  фондами”  за затримку на 22  календарних дня  граничного строку  сплати  узгодженої суми податкового зобов'язання   в розмірі 36123, 90 грн.  позивач  зобов'язаний сплатити  штраф у розмірі 10% у сумі 3612,39 грн.

              Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов'язань  юридичних або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів ( обов ‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою)  є податкове  зобов'язання ( з урахуванням  штрафних санкцій  за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене  у встановлений строк, а також пеня , нарахована  на суму такого податкового зобов'язання.

                     Порядок  подання  податкових декларацій та визначення суми податкових зобов'язань встановлений  у ст. 4 вказаного закону, п.п. 4.1.4 якої визначає , що податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

            У п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що  платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму  податкового зобов'язання, зазначену  у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4п.4.1.ст.4 Закону для подання декларації  платника податків. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання , - у розмірі  10% погашеної суми податкового боргу (п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ).

            Відповідно до п.п. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  податковий орган  має право  самостійно визначити  суму податкового зобов'язання  платника податків  не пізнійше 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Якщо протягом  зазначеного строку  податковий орган  не визначає суму  податкових  зобов'язань, платник  податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання.

           Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов'язання  це загальна сума  податку , одержана ( нарахована) платнику  податку у звітному ( податковому)  періоді , визначена згідно з Законом.

                    Матеріали справи свідчать про те. що позивач, діючи відповідно  до п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” надіслав до відповідача декларації по ПДВ  за березень 2003 р. , в якої визначено податкове зобов'язання  у сумі 5900 грн. ,за квітень 2003р.  , в якої визначено податкове зобов'язання  у сумі  6900 грн. , за травень 2003 р, в якої визначено податкове зобов'язання  у сумі  8054 грн.,  за червень 2003 р. в якої визначено податкове зобов'язання  у сумі  3532 грн., за липень 2003 р. , в якої визначено податкове зобов'язання  у сумі  6867 грн., за вересень 2003 р. , в якої визначено податкове зобов'язання  у сумі 5100 грн.      

               У акті невиїзної документальної (камеральної) перевірки № 4514/15-2 відповідачем зафіксовано перерахування позивачем сум узгоджених під час подання зазначених декларації  податкових зобов'язань по ПДВ з порушенням  строків, передбачених у п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” . Представник позивача визнав зазначений факт, а також надав документи , які це підтверджують.

                 За таких обставин суд вважає, що відповідач , керуючись положеннями п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”   , правомірно наполягав на стягненні  з позивача штрафу за порушення ним строків сплати узгоджених податкових зобов'язань,   але під час його стягнення він мав діяти у рамках строку , передбаченого п.п. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

                Вивчивши наданий відповідачем  у акті перевірки № 4514/15-2 розрахунок штрафу , платіжні документи позивача по перерахуванню сум узгоджений ним зобов'язань по ПДВ , приймаючи до уваги те ,  що податкове повідомлення - рішення № 0010631502/0 прийнято 03.08.2006 р. , суд керуючись п.п. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, вважає, що позивач мав право приймати податкове повідомлення рішення по стягненню з позивача 1182,92 грн. штрафу за  затримку  граничного строку сплати  узгодженої суми  податкового зобов'язання.  

                В  силу викладеного суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача по визнанню нечинним податкового повідомлення-рішення від 03.08.2006 р.  № 0010631502/0 у частині стягнення з позивача штрафу у сумі 2429,47 грн.

                 Надані сторонами документи свідчать про те, що відповідач провів провірку позивача та виніс податкове повідомлення – рішення після припинення провадження  у справі № 2-6/1165-2006 про визнання банкрутом ТОВ “Кримський Оазіс”. За таких умов суд вважає безпідставними твердження позивача про те, що сума податкового зобов'язання,  визначена відповідачем  у податковому повідомленні – рішенні  № 0010631502/0 , вважається погашеною  згідно зі ст.14,15 Закону України “Про  відновлення платоспроможності  боржника, або визнання його банкрутом”.

                  Під час судового засідання, яке відбулось 22.02.2006 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 27.02.2007р.

                  Керуючись ст.ст. 94,98, 160-163 КАС України, суд  

                                              п о с т а н о в и в:

 1.  Позов задовольнити частково.

             2. Визнати нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополь ( м.Сімферополь, вул. Мате Залки1/9) від 03.08.2006 р.  № 0010631502/0 у частині стягнення з ТОВ “Кримський Оазис”  (м. Красноперекопськ, вул.Залізнична, буд. 1,А, ЗКПО 31935244 )

штрафу у сумі 2429,47 грн.

             3.  Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ “Кримський Оазис”  (м. Красноперекопськ, вул.Залізнична, буд. 1,А, ЗКПО 31935244, банківські реквізити невідомі ) 1,70 грн. судового збору.

             4. В іншій частині позовних вимог у задоволені позову відмовити.

У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.