Рішення

від 05.02.2007 по справі 1056-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1056-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

05.02.2007Справа №2-7/1056-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Щастя» (97407, м.Євпаторія, вул. 60 років ВЛКСМ, 8, код ЗКПО 19182239)

До відповідача – Управління економіки Євпаторійської міської ради (97408, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 19-а, код ЗКПО 24861882)

Про визнання права власності.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – Салюк А. С., предст., дов. від 03.01.2007 р.

Від відповідача  - не з'явився.    

        Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Щастя» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Управління економіки Євпаторійської міської ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 20.12.2006 р. та визнання за позивачем права власності в цілому на нежилі приміщення – магазин, загальною площею 488,5 кв. м., в будівлі літ. А за адресою: м. Євпаторія, вул. Конституції, 3, що складається з приміщень за планом: №1а – тамбур, №1 – торгівельна зала; №2 – торгівельна зала; №3 – коридор; №4 – коридор; №5 – туалет; №6 – туалет; №7 – прихожа; №8 – склад; №9 – підсобне приміщення; №10 – підсобне приміщення; №11 – кабінет; №12 – підсобне приміщення; №13 – кабінет.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором купівлі-продажу від 20.12.2006 р. позивачем було придбано вищевказане майно, проте, нотаріальне посвідчення цього договору, як того вимагає законодавство України, не відбулося, у зв'язку з чим порушуються законні права та інтереси ТОВ «Щастя».

          У судовому засіданні 05.02.2007 р. представник позивача надав суду уточнення позовних вимог, відповідно яких просить визнати дійсним укладений 20.12.2006 р. між Управлінням економіки Євпаторійської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Щастя» договір купівлі-продажу індивідуально визначеного комунального майна, що підлягає приватизації шляхом викупу, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. Конституції, 3. Крім того, позивач просить визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Щастя» право власності в цілому на нежиле приміщення – магазин, за адресою: м. Євпаторія, вул. Конституції, 3, загальною площею 488,5 кв. м., в будівлі літ. А п. 3, що складається з приміщень за планом: №1а – тамбур, №1 – торгівельна зала; №2 – торгівельна зала; №3 – коридор; №4 – коридор; №5 – туалет; №6 – туалет; №7 – прихожа; №8 – склад; №9 – підсобне приміщення; №10 – підсобне приміщення; №11 – кабінет; №12 – підсобне приміщення; №13 – кабінет. Вказані уточнення прийняті судом до розгляду.

          Відповідач у судове засідання не з'явився, однак направив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Управління економіки Євпаторійської міської ради не заперечує проти задоволення позову.

          Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

                        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

20.12.2006 р. між Управлінням економіки Євпаторійської міської ради (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Щастя» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу окремого індивідуального визначеного комунального майна, що підлягає приватизації шляхом викупу, згідно з п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю окреме індивідуально визначене майно – нежиле приміщення магазину, які розміщуються за адресою: АР Крим, місто Євпаторія, вулиця Конституції, будинок 3, які є комунальною власністю Територіальної громади м. Євпаторії на підставі рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 19 липня 2006 року по справі 2-3044/06, зареєстрованого в Євпаторійському міжміському бюро реєстрації та технічної інвентаризації 17 серпня 2006 року в книзі №8 запис №1324 та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 15757973 згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11568603 від 17 серпня 2006 року, виданого Євпаторійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації та складається у літері «А» п. 3 приміщення №1а – тамбур; №1, 2 – торгівельний зал; №3, 4 – коридор; №5,6 – туалет; №7 – прихожа; №8 – склад; №9,10 – підсобне; №11 – кабінет; №12 – підсобне; №13 – кабінет, загальною площею 488,5 кв. метрів, а Покупець зобов'язується прийняти Об'єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі, та пройти реєстрацію Об'єкта приватизації у бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п. 1.4, вказаний у цьому Договорі Об'єкт приватизації продано за 318300,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами були виконані умови Договору. Так, зокрема, об'єкт приватизації був переданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Щастя», а позивачем була сплачена його вартість, що підтверджується платіжними дорученнями №23 від 30.01.2007 р., №27 від 01.02.2007 р. та №29 від 02.02.2007 р. на загальну суму 318300,00 грн.

Проте, нотаріальне посвідчення вказаного договору не відбулось.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 209 Цивільного Кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Такий випадок встановлений, зокрема, ст. 657 ЦК України, в якій акцентується, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Більш того, ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» №2171-ХІІ від 06.03.1992 р. передбачено, що договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню.

Ч. 2 ст. 220 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Матеріалами справи підтверджується домовленність сторін щодо істотних умов договору під час його укладання та повне виконання сторонами своїх обов'язків, вказаних в угоді. Таким чином, суд визнає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача щодо визнання дійсним укладеного 20.12.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Щастя» та Управлінням економіки Євпаторійської міської ради договору купівлі-продажу індивідуально визначеного комунального майна, що підлягає приватизації шляхом викупу, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. Конституції, 3.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України захист  порушеного права може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом визнання цих прав.

Згідно зі ст. 49 Закону України «Про власність» володіння майном вважається правомірним, якщо  інше  не  буде встановлено судом, третейським судом. Суду не надано на час розгляду справи суду доказів неправомірності володіння позивачем придбаним за договором купівлі-продажу від 20.12.2006 р.  майном, у той час як відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

             Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже вказана стаття закріплює презумпцію правомірності набуття права власності. Незаконність набуття права власності має бути встановлена рішенням суду. До набрання рішенням суду законної сили право власності вважається набутим правомірно. Враховуючи відсутність відповідного рішення, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання права власності на придбане за договором купівлі-продажу від 20.12.2006 р. майно підлягають задоволенню.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати дійсним укладений 20.12.2006 р. між Управлінням економіки Євпаторійської міської ради (97408, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 19-а, код ЗКПО 24861882) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Щастя» (97407, м. Євпаторія, вул. 60 років ВЛКСМ, 8, код ЗКПО 19182239) договір купівлі-продажу індивідуально визначеного комунального майна, що підлягає приватизації шляхом викупу, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. Конституції, 3.

3.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Щастя» (97407, м. Євпаторія, вул. 60 років ВЛКСМ, 8, код ЗКПО 19182239) право власності в цілому на нежиле приміщення – магазин, за адресою: м. Євпаторія, вул. Конституції, 3, загальною площею 488,5 кв. м., в будівлі літ. А п. 3, що складається з приміщень за планом: №1а – тамбур, №1 – торгівельна зала; №2 – торгівельна зала; №3 – коридор; №4 – коридор; №5 – туалет; №6 – туалет; №7 – прихожа; №8 – склад; №9 – підсобне приміщення; №10 – підсобне приміщення; №11 – кабінет; №12 – підсобне приміщення; №13 – кабінет.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.