Постанова

від 19.02.2007 по справі 1534-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1534-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.02.2007Справа №2-15/1534-2007

12 год. 30 хв.

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі:

Судді  Іщенко І.А.

при секретарі Козлової Г.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За участю представників сторін:          

Від позивача – Гучок О.І., довіреність № 580/05-5 від 14.02.200 р. у справі

Від відповідача – не з'явився

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим ( 97300 смт. Кіровське, вул. Р. Люксембург, 20)

До відповідача Малого приватного підприємства „Рубин” ( 97300 Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Комарова, 2а, кв. 15)

Про стягнення 1409, 36 грн.

Суть адміністративної справи:           Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Малого приватного підприємства „Рубин” про стягнення 1409, 36 грн. заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не були перераховані в граничні строки сплати страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, які нараховується відповідно до Закону України від 26.06.1997г. № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України від 09.07.03г. № 1058-У1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У судовому засіданні представник позивача надав заяву від 19.02.2007 р. про розгляд даної справи в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає за можливим задовольнити заяву позивача з наступних підстав.

Згідно з пунктом 6 Закону України „Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005 р., що набрав чинність 01.11.2005 р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року (1798-12), вирішують у перший та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, дійсним Кодексом і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких дано Верховною Радою України.

Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень.

Згідно з пунктом 7 частині 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт  при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду  № 01-8/301 від 07.02.2006 р. „Про деякі питання, пов'язані зі розмежуванням компетенції господарських та адміністративних судів”, відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 N 121/2001 (121/2001), Пенсійний фонд України (далі — Пенсійний фонд) є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (z0442-02), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N 8-2 (z0441-02) (далі — Положення про управління Пенсійного фонду), управління у районах, містах і районах у містах (далі — Управління) є органами Пенсійного фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду (z0442-02) Управління відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Пенсійного фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

З наведеного випливає, що Управління у прийнятті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень.

Позивач є суб'єктом владних повноважень.

Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив. Пояснень на позов і витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи був сповіщений належним чином - ухвали суду надіслані на його юридичну адресу, вказану позивачем. Про причини неявки суд не повідомив.  

У зв'язку з цим справа розглянута на   за наявними у цій справі  матеріалами.

         Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представника позивача, суд –

                                                ВСТАНОВИВ:

Малого приватного підприємства „Рубин”  зареєстрований як платник страхових внесків в Управлінні пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим (номер реєстрації платника 18020071) (а.с 51)

Згідно преамбулі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  № 1058 від 09.07.2003 р. (далі Закон № 1058) вказаний Закон, розроблений згідно Конституції України і Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і сплату пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, які формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених вказаним Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду і фінансування за рахунок його коштів витрат на сплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових оплат застрахованим особам, членам їх сімей і іншим особам, передбаченим вказаним Законом.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування і збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно законодавства, яке було чинним раніше; кошти сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  згідно з чинним Законом. А  страхувальники – це роботодавці та інші особи, які згідно з чинним Законом сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону № 1058 винятково даним Законом визначаються платники страхових внесків, їх права та обов'язки, по нарахування, відрахування, й сплати по страхових внесках.

Відповідно до статті 14 Закону № 1058, страхувальниками є роботодавці-підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи

Відповідно до пунктів 4, 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальники (платники) зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно підпункту 11.11. Інструкції  „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., платники що місяця складають у двох примирниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому самостійно визначають суми страхових внесків, згідно з додатком 23 Інструкції.

Відповідно до пунктів 6, 10  статті 20 Закону № 1058  страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції.

В результаті зазначених порушень за МПП „Рубин” у період з 01.01.2004 р. по 25.12.2006 р. утворилась заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 1409, 36 грн.

У відповідності до п.8 Інструкції Пенсійним фондом на адресу відповідача були спрямовані вимоги про сплату боргу № Ю-56 від 15.08.2004 р., № Ю-58 від 03.09.2004 р, № Ю-58/3 від 03.11.2004 р., № Ю-58/4 від 03.12.2004 р., № Ю-58/5 від 05.01.2004 р., № Ю-58/5 від 04.02.2005 р., № Ю-58/6 від 04.03.2005 р., № Ю-58/9 від 06.01.2006 р., № Ю-58/12 від 04.09.2006 р., № Ю-58/8 від 08.07.2005 р. на загальну суму  1236,47 грн.(а.с. 53-62)

Згідно п. 8 Інструкції вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вишезазначені вимоги були отримані відповідачем згідно поштовим повідомленням у матеріалах справи.(а.с.53-62)

П.п. 8.4.,8.5. Інструкції передбачають, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.

Але відповідач здійснив лише часткову сплату у розмірі 5,52 грн., що підтверджуєтся карткою особового рахунку страхувальника.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Вишезазначені вимоги про сплату боргу не були оскаржені до суду, а значить узгодженні страхувальником, але сплачени у повному обсязі не були.

Також до відповідача на підставі пункта 2 частини 9 статті 106 Закона України № 1058 були застосовані фінансові санкцї та нарахована пеня за несплату страхових внесків у розмірі 6, 97 грн. – штрафна санкція, 1,47 грн. – пеня, що викладено у рішенні № 74 від 30.03.2005 р., яке також отримане відповідачем згідно поштовому повідомленню у матеріалах справи(а.с.26-27).

На підставі пункта 5 частини 9 статті 106 Закона України № 1058 була застосована фінансова санкця за ненадання розрахунку сум страхових внесків на загальнообовязкового державного пнсійного страхування у строки, передбачені законодавством у розмірі 170, 00 грн., що викладено у рішенні № 196 від 27.07.2006 р., яке також отримане відповідачем згідно поштовому повідомленню у матеріалах справи(а.с.28-29).

Таким чином загальна заборгованість МПП „Рубин” по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування складає 1409, 36 грн.

Відповідач доказів сплати заборгованості у судове засідання не надав,  коли як відповідно до часті 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Згідно пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись частиною 1 статті 71, статтею 94, частиною 2 статті 112, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

              ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства „Рубин”, 97300 Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Комарова, 2а, кв. 15 (р/р 26001200927001 у Кіровському відділенні № 5301 Ощадбанку, ЗКПО 22256964, МФО 384298) на користь  Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим , 97300 смт. Кіровське, вул. Р. Люксембург, 20 (р/р 25607010045801 в ВАТ „Державний ощадний банк України” м. Сімферополя МФО 384298 Код 00688738) заборгованість у сумі 1409, 36 грн.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.