Рішення

від 19.02.2007 по справі 1449-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1449-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

19.02.2007Справа №2-30/1449-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Снек Експорт», м.Дніпропетровськ, вул. Калініна, буд. 43.

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Владар – Про», м. Сімферополь, вул. Лексіна, буд. 39.

Про стягнення 8595,39 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Чумак, дов. від 10.04.206 р. у справі.

Від відповідача – Джурай, засновник, Хмельова, за дов. від 19.02.2007 р. ЯЛЖ № 586190 у справі.

Суть спору: позивач ТОВ «Снек Експорт» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача ТОВ «Владар – Про» 10583,69 грн., в тому числі 8595,39 грн. заборгованості, 637,64 грн. індексу інфляції, 857,32 грн. пені, 493,34 грн. – 10 % за користування грошовими коштами.

Слід звернути увагу, що при оформленні позову позивач визначив ціну позову в розмірі 8595,39 грн., а фактично позов заявлений про стягнення 10583,69 грн.

Свої вимоги позивач пояснює тим, що відповідач виконав умови договору № 6923 від 22.03.2006 р. неналежним чином, в наслідок чого, за відповідачем виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Відповідач у відзиві від 05.02.2007 р. (а.с. 47) позов визнав в сумі основного боргу 8595,07 грн., зобов'язується борг погасити в повному обсязі, просить суд надати йому відстрочку виконання рішення суду на три місяці.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.02.2007 р. оголошена перерва відповідно до ст. 77 ГПК України, після перерви судове засідання продовжено 19.02.2007 р. з участю представників сторін.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників сторін, суд –

в с т а н о в и в:

22 березня 2006 р. ТОВ «Снек Експорт» (постачальник) та ТОВ «Владар – про» (покупець) уклали договір № 6923, згідно з п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, зазначених в договорі, поставляти покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його в строки, зазначені в договорі.

До договору оформлений додаток № 1 із зразком печатки та підписи матеріально-відповідальних осіб про одержання товару (а.с. 40).

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язаний прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Ціна, кількість, асортимент товару відображені в накладних на товар, які визнаються специфікаціями, і є невід'ємною частиною договору. (п. 1.2. договору).

По укладеному договору сторони домовились про поставку товару – харчових продуктів шнекової групи, інші товари побутового споживання. (п. 1.3. договору).

Товар був поставлений по видатковим накладним № 11913 – СМ від 04.04.2006 р., № 16763 – СМ від 15.05.2006 р., № 19415 – СМ від 22.05.2006 р., № 22812 - СМ від 09.06.2006 р., усього на суму 20349,92 грн. (а.с. 12 – 15).

Факт поставки товару підтверджується матеріалами справи, та не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

Пунктом 2.2. договору сторони передбачили, що покупець здійснює оплату переданого товару з відстрочкою платежу в 7 днів з моменту поставки товару. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок. (п. 2.4. договору).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, оплатив товар платіжними дорученнями № 168 від 07.07.2006 р. на суму 1710,0 грн., № 167 від 02.07.2006 р. на суму 2199,28 грн., № 123 від 21.04.2006 р. на суму 1000,0 грн., № 127 від 27.04.2006 р. на суму 5055,25 грн. та № 126 від 27.04.2006 р. на суму 1790,0 грн. (а.с. 64 – 68), усього в сумі 11754,53 грн.

Таким чином, по підрахунку позивача, за відповідачем склалася заборгованість в сумі 8595,39 грн. 29.09.2006 р. № 125 позивач направив на адресу відповідача вимогу про оплату боргу, на яку одержав гарантійний лист від 09.10.2006 р. № 31 про зобов'язання оплатити борг з 20.10.206 р. по 400,0 грн. кожного тижня (а.с. 41).

До теперішнього часу заборгованість відповідачем не погашена, вона підтверджується матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню в сумі 8595,39 грн.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.1. договору в разі несвоєчасної та/або неповної оплати товару покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період за який вона нараховується, і нараховується на загальну суму заборгованості за неоплачений товар за кожний день прострочення.

Позивач пред'явив вимоги про стягнення пені в сумі 857,32 грн. за період з 11.04.по 06.12.2006 р. які підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з представлених позивачем платіжних доручень про оплату відповідачем боргу (а.с. 64 – 68), в графі «призначення платежу» відповідачем в платіжних дорученнях № 168 від 07.06.2006 р. та № 167 від 02.06.2006 р. було зазначено «за одержаний товар по накладній 19415 від 22.05.2006 р.», а в платіжних дорученнях № 123 від 21.04.2006 р., № 127 від 27.04.2006 р. та № 126 від 27.04.2006 р. – призначення платежу: «за одержані продукти по накладній 11913 – см від 04.04.2006 р.»  

Таким чином, пеня повинна бути розрахована по кожній накладній окремо в наступному порядку:

1). Накладна № 11913 – См від 04.04.2006 р. на суму 7845,26 грн., оплата до 11.04.2006 р.:

з 11.04. по 20.04.(10 днів) від суми боргу 7845,26 грн. по ставці НБУ 9,5 % пеня становить 40,84 грн. (часткова оплата в сумі 1000,0 грн. – п/д № 123 від 21.04.2006 р.)

з 21.04 по 26.04. (6 днів) від суми боргу 6845,26 грн. по ставці НБУ 9,5 % пеня становить 21,38 грн. (повна оплата по накладній – п/д № 127 та № 126 від 27.04.2006 р.).

2). Накладна № 19415 – СМ від 22.05.2006 р. на суму 3909,42 грн., оплата до 29.05.2006 р.:

з 29.05 по 01.06.(4 дня) від суми боргу 3909,42 грн. по ставці НБУ 9,5 % пеня становить 8,14 грн. (часткова оплата в сумі 2199,28 грн. – п/д № 167 від 02.06.2006 р.)

з 02.06. по 07.06. (6 днів) від суми боргу 1710,14 грн. по ставці НБУ 9,5 % пеня становить 5,34 грн. (повна оплата по накладній – п/д № 168 від 07.06.2006 р.).

3) Накладна № 16763 – СМ від 15.05.2006 р. на суму 5584,34 грн., оплата до 22.05.2006 р.: з 22.05. по 09.06. (19 днів) по ставці НБУ – 9,5 %, з 10.06 по 22.11. (166 днів) по ставці НБУ – 8,5 % від суми боргу 5584,34 грн. пеня становить 486,98 грн.

4) Накладна № 22812 - СМ від 09.06.2006 р. на суму 3010,90 грн., оплата до 16.06.2006 р.: з 16.06 по 06.12., як заявлено позивачем в позові, (173 дня) по ставці НБУ – 8,5 % від суми боргу 3010,90 грн. пеня становить 242,60 грн.

Таким чином, пеня підлягає стягненню з відповідача за період з 11.04. по 06.12.2006 р., як заявлено позивачем, в сумі 805,28 грн.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.2. договору за несвоєчасну та/або неповну оплату товару покупець оплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції і 10 % річних, які нараховуються на загальну суму заборгованості за неоплачений товар за кожний календарний день прострочення платежу.

Позивачем пред'явлені вимоги про стягнення 10 % річних в сумі 493,34 грн. за період з 11.04. по 06.12.2006 р., які також підлягають задоволенню частково.

1). Накладна № 11913 – См від 04.04.2006 р. на суму 7845,26 грн., оплата до 11.04.2006 р.:  з 11.04. по 20.04.(10 днів) від суми боргу 7845,26 грн., з 21.04 по 26.04. (6 днів) від суми боргу 6845,26 грн.  – 10 % річних становить 32,74 грн.

2). Накладна № 19415 – СМ від 22.05.2006 р. на суму 3909,42 грн., оплата до 29.05.2006 р.: з 29.05 по 01.06.(4 дня) від суми боргу 3909,42 грн., з 02.06. по 07.06. (6 днів) від суми боргу 1710,14 грн. – 10 % річних становить 7,09 грн.

3) Накладна № 16763 – СМ від 15.05.2006 р. на суму 5584,34 грн., оплата до 22.05.2006 р.: з 22.05. по 06.12., як заявлено позивачем в позові, (199 днів) від суми боргу 5584,34 грн. – 10 % становить 304,46 грн.

4) Накладна № 22812 - СМ від 09.06.2006 р. на суму 3010,90 грн., оплата до 16.06.2006 р.: з 16.06 по 06.12., як заявлено позивачем в позові, (173 дня) від суми боргу 3010,90 грн. – 10 % становить 142,70 грн.

Таким чином, вимоги позивача по стягнення 10 % річних підлягають задоволенню за період з 11.04. по 06.12.2006 р., як заявлено позивачем, в сумі 487,0 грн.

Вимоги про стягнення індексу інфляції за період з квітня по листопад 2006 р. підлягають задоволенню в повному обсязі, як заявлено позивачем, в сумі 637,64 грн.

Відповідачем було заявлено клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду, яке не підлягає задоволенню, оскільки на підтвердження своїх доводів, відповідач не представив жодного доказу неможливості виконання рішення суду після набрання його законної сили.

Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Владар – Про», м. Сімферополь, вул. Лексіна, буд. 39 (р/р 26002054903333 в КРУ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 33713297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Снек Експорт», м. Дніпропетровськ, вул. Калініна, буд. 43 (р/р 26003050501311 в КБ «Приватбанк» МФО 305299, ЄДРПОУ 33324584) 8595,39 грн. заборгованості, 805,28 грн пені, 487,0 грн. – 10 % річних, 637,64 грн. індексу інфляції, 105,25 грн. державного мита та 117,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          В решті вимог відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.