Рішення

від 27.02.2007 по справі 1430-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1430-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 314

РІШЕННЯ

Іменем України

27.02.2007Справа №2-2/1430-2007

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Ялтинський м'ясозавод” (98600,м.Ялта, вул..Ізобільна, 1)

До відповідача: Закритого акціонерного товариства „ТАНД” (98607, м.Ялта, вул..Академіка Курчатова, 12)

Про стягнення 3 599,00грн.

                                                                                                        Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Петрушин, представник, дор. у справі.

Від відповідача : не з'явився.

     Суть спору:  

Позивач -  Відкрите акціонерне товариство „Ялтинський м'ясозавод”  звернувся  до Господарського суду АР Крим  з позовом до відповідача -  Закритого акціонерного товариства „ТАНД” про  стягнення 3 599,00грн., у тому числі: борг - 3302,07грн., інфляція – 59,44грн., річні  проценти – 163,09грн., пеня – 74,40грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.9.2006 року між сторонами було укладено договір №286. У виконання умов договору позивач с 28.10.2006р. по 04.11.2006р.  передав відповідачу у власність продукцію загальною вартістю 4 952,43грн., що підтверджується товарно – транспортними накладними. Відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити отриманий товар, однак відповідач оплату отриманий товар здійснив частково, а саме сплатив тільки 1 650,36грн.  Таким чином за відповідачем склалась заборгованість у сумі 3 302,07грн. Позивачем на суму боргу відповідачу були нараховані 59,44грн. інфляційних, 163,09грн. річних та 74,40грн.пені. Отже загальна сума стягнення склала 3 599,00грн.

     Відповідач в засідання суду не з'явився, витребувані судом документи, в тому числі відзив на позов у встановлений законом термін не представив.

     Про день та час слухання справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

     Про причини неявки суду не повідомлено.

      Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами та без участі представника відповідача.

      Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:  

      Відповідно до ст. 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 662 ЦК України передбачає обов'язок продавця передати товар покупцеві визначений договором купівлі - продажу.

Між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №286 від 07.9.2006р, відповідно до якого позивач зобов'язався передати відповідачу, а останній прийняти та оплатити  продукти харчування. Найменування (номенклатура, асортимент) продукції та ціна визначається у накладних, які є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1,1.2 договору).

Відповідно до ст.ст. 526, 599 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умовам договору, зобов'язання припиняються виконанням, виконаним належним чином.

У виконання зобов'язань, узятих за договором, позивачем було видано відповідачу продукції на загальну суму 1650,36грн. Вказаний товар   отриманий   уповноваженим представником  відповідача, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі товарно – транспортними накладними від 28.10.2006р. за № №30721, 30722, 30724, 30725, 30726, 30727, від 08.11.2006р. за № №31417,31606,31712, від 02.11.2006р. за №31636,31799.

Відповідно до п.1 ст. 692 ЦК України покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до умов п.3.1 договору покупець повинен здійснити оплату  вартості продукції не пізніш ніж 7 днів зі дню її отримання.

Відповідач у порушення умов договору не оплатив у повному обсязі отриману продукцію, як це було передбачено у договорі. На момент розгляду спору заборгованість склала 3302,07грн.

      Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, тоді як такі він до суду не надав.

      Борг в сумі 3302,07грн. обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню.

     Окрім вимоги про стягнення боргу заявлені вимоги про стягнення пені в сумі 74,40грн. за період з 04.11.2006р. по 18.12.2006р., інфляції у розмірі 59,44грн. за період з 09.11.2006р. по 18.12.2006р. та річних процентів – 163,09грн.

  Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник  повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

  Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин  щодо забезпечення  виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин   щодо   забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

     Пунктом 5.2 договору №286 від 07.9.06р. визначена умова про сплату за невчасне виконання  зобов'язань по оплаті, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ  за кожен день прострочення платежу.

    Відповідно до розрахунку позивача пеня. за період з 04.11.2006р. по 18.12.2006р. складає  74,40грн., та у цей частині позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

    Що стосується вимоги про стягнення річних процентів у розмірі 163,09грн., то у цей частині, суд вважає за необхідне, позивачу у позові відмовити за наступними підставами:

Пунктом 5.4 вищенаведеного договору сторони передбачили відповідальність за неправомірне користування чужими грошовими коштами у розмірі 40% річних, що відповідно до розрахунку позивача складає 163,09грн. Однак, позивач не довів суду використання відповідачем чужих грошових коштів.

      Відповідно до ст.  625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, тому у частині стягнення 59,44грн. інфляції   за період з 09.11.2006р. по 18.12.2006р. позов підлягає задоволенню.      

      Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

       За згодою представника позивача в засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

    Рішення  оформлене та підписане 02.3.2007р.

    Керуючись ст.ст. 49,75,82, 84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „ТАНД” (98607, м.Ялта, вул. Академіка Курчатова, 12, р/р 26009301441829 в ЯФ АКБ «Національний кредит», м. Ялта, МФО 384715, ЄДРПОУ 22289219) на користь Відкритого акціонерного товариства „Ялтинський м'ясозавод” (98600,м.Ялта, вул..Ізобільна, 1, 26007515414531 в ЯО №515 КРФ АКБ УСБ, МФО 324270, ЄДРПОУ 00443714) 3302 грн. 07 коп. боргу, 59грн.44коп. інфляції, пеню в сумі 74грн..40коп, 97грн.37коп. держмита, 112грн.65коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          У стягненні 163грн.09коп. у позові відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.