Рішення

від 12.10.2010 по справі 2-4131/10

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-4131/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2010 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Тімонової В.М.,

при секретарі - Василенко О.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника відповідача - ОСОБА_7,

третьої особи - Балаклійське БТІ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ СПІЛКИ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, за участю третьої особи- БАЛАКЛІЙСЬКОГО БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ про визнання права власності та витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2010 року ОСОБА_9 обласна спілка споживчих товариств звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 09.04.2010 року, укладений між Акціонерним товариством закритого типу «Харківмаш» та фізичними особами - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, а також визнати за позивачем право власності на нежитловий об'єкт, розташований на земельній ділянці № 10-А по вулиці Геологічна в місті Балаклія Харківської області, розподілити судові витрати.

21 вересня 2010 року до початку розгляду справи по суті позивач частково змінив предмет позову та заявив вимоги про визнання за ХОССТ права власності на спірний нежитловий об'єкт, його витребування від відповідачів, вселення позивача, а також просив вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_9 обласна спілка споживчих товариств на підставі свідоцтва про право власності є власником спірного майна - 73/88 частки нежитлового об'єкту, розташованого на земельній ділянці № 10-А по вулиці Геологічна в місті Балаклія Харківської області.

Однак, внаслідок незаконних, на думку позивача, дій приватного підприємства «ЗПК», Акціонерного товариства закритого типу «Харківмаш» та відповідачів по справі, це майно вибуло з його володіння.

Позивач в обґрунтування своїх доводів стосовно незаконності вибуття майна з його володіння зазначив, що спірне майно перебувало в заставі під забезпечення виконання забов»язань товариства з обмеженою відповідальністю «Валенте-Харків» за кредитним договором перед ВАТ «Український державний експортно-імпортний банк України».

Внаслідок укладення договорів про відступлення права вимоги до боржника, право вимоги грошового боргу до ТОВ «Валенте-Харків» перейшло від банку до приватного підприємства «Дарт», а потім до приватного підприємства «ЗПК». Внаслідок визнання боржника банкрутом та його подальшої ліквідації, на думку позивача, у приватного підприємства «ЗПК» припинилося право вимоги до ОСОБА_9 обласної спілки споживчих товариств.

Однак постановою ОСОБА_9 окружного адміністративного суду від 24.09.2009 року Балаклійське бюро технічної інвентаризації було зобов'язано зареєструвати право власності на спірне майно за приватним підприємством «ЗПК». В подальшому постанова скасована апеляційним адміністративним судом, а провадження у справі закрите.

Незважаючи на це, приватне підприємство «ЗПК» за мировою угодою в процесі виконання судового рішення, визнаної господарським судом, передало право власності на спірне майно до АТЗТ «Харківмаш». В подальшому мирова угода скасована Вищим Господарським Судом України.

Після скасування мирової угоди АТЗТ «Харківмаш» здійснив відчуження спірного майна за договором купівлі-продажу від 09 квітня 2010 року на користь відповідачів по справі.

Позивач продовжує вважати себе власником майна, оскільки його свідоцтво ніхто не скасовував, вважає, що спірне майно вибуло з володіння поза його волею, а тому суд може визнати право власності на спірне майно та витребувати його від відповідачів і вселити в нього позивача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої вимоги, просив їх задовольнити. Щодо вимоги про витребування майна шляхом звільнення приміщення і вселення в нього позивача, уточнив, що найкращим способом поновлення свого права є звільнення приміщення і передача його позивачеві.

Відповідач по справі ОСОБА_4 06 жовтня 2010 року надав до суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що покупці є добросовісними набувачами майна, а тому це майно не може бути від них витребуване. Відповідач вважає, що попередній власник майна АТЗТ «Харківмаш» набув це майно в процесі виконання судового рішення, що виключає можливість його витребування від відповідачів по справі.

Інші відповідачі у судове засідання не з»явилися, хоча неодноразово повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.

Третя особа - Балаклійське БТІ надала письмове клопотання про слухання справи у її відсутність.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що позивач - ОСОБА_9 обласна спілка споживчих товариств є юридичною особою, зареєстрованою згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 10.05.1994 року ( свідоцтво серії А00).

Згідно свідоцтва про право власності, виданого 25 вересня 2000 року на підставі рішення виконавчого комітету Балаклійської міської ради № 579 від 13 вересня 2000 року, ОСОБА_9 обласна спілка станом на 25.09.2000 року була власником в цілому нежитлового об'єкту, розташованого за адресою: Харківська область, місто Балаклія, вул. Геологічна, буд. 10-А, який складається з «А-2» - адміністративної будівлі, складів - «Б», «М», «К», «Л», «В» - котельні, «Г»- насосної, «Д» - пожежного сараю, «З» - пропускного пункту, «Й» - акумуляторної, «О» - сараю, «Н», «Р» - навісу та належних надвірних споруд.( а.с11).

На підставі нотаріально посвідченого договору застави від 19 липня 2002 року № 6802Р31, р. № 2374, позивач передав в заставу ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 73/88 частки нежитлового об'єкту в якості забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «Валенте-Харків» за кредитною угодою № 6802К116 від 19 липня 2002 року перед заставодержателем.( а.с.12-15).

На підставі договору № 1 від 04 березня 2005 року про відступлення права вимоги, укладеного між ВАТ «Державний експортний банк України» та приватним підприємством «Дарт», останнє набуло право вимоги до боржника ТОВ «Валенте-Харків» за кредитною угодою від 19 липня 2002 року та до заставодавця ОСОБА_9 обласної спілки споживчих товариств за договором застави від 19 липня 2002 року.(а.с.16).

Відповідно до угоди про передання (відступлення) права вимоги б/н від 01 квітня 2006 року, укладеної між приватним підприємством «Дарт» та приватним підприємством «ЗПК», право вимоги за кредитною угодою та договором застави від 19 липня 2002 року перейшло до приватного підприємства «ЗПК». (а.с17).

Постановою ОСОБА_9 окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року по справі № 2а-31334/09/2070 задоволено позов приватного підприємства «ЗПК» до Балаклійського БТІ та визнано нечинним рішення реєстратора Балаклійського БТІ від 27 червня 2006 року про відмову у реєстрації та зобов'язано Балаклійське БТІ провести державну реєстрацію прав власності за приватним підприємством «ЗПК». (а.с.21-23).

Ухвалою ОСОБА_9 окружного адміністративного суду від 19 березня 2009 року роз'яснено постанову ОСОБА_9 окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року наступним чином: договір застави від 19 липня 2002 року № 6802Р31 слід вважати договором про задоволення вимог іпотекодержателя в розумінні Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5. (а.с.24).

26 березня 2009 року Балаклійське БТІ на підставі постанови ОСОБА_9 окружного адміністративного від 24.02.2009 року та ухвали ОСОБА_9 окружного адміністративного суду від 19 березня 2009 року провело державну реєстрацію права власності на спірний нежитловий об'єкт за приватним підприємством «ЗПК».

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14 квітня 2009 року по справі № 15/117-09 з приватного підприємства «ЗПК» стягнуто заборгованість в сумі 450 000,00 грн. на користь Акціонерного товариства закритого типу «Харківмаш». (а.с23).

Ухвалою Господарського суду Харківської області по справі № 15/117-09 від 20 травня 2009 року задоволено заяву державного виконавця про затвердження мирової угоди від 15 травня 2009 року, укладеної під час виконання судового рішення між АТЗТ «Харківмаш» та ПП «ЗПК», відповідно до умов якої право власності на спірний нежитловий об'єкт переходить до АТЗТ «Харківмаш» з моменту затвердження мирової угоди , а виконання рішення Господарського суду від 14 квітня 2009 року припиняється . (а.с27-28).

22 травня 2009 року Балаклійським БТІ проведено державну реєстрацію прав власності на спірний нежитловий об'єкт за АТЗТ «Харківмаш» на підставі ухвали Господарського суду від 20 травня 2009 року.

21 жовтня 2009 року Ухвалою ОСОБА_9 апеляційного адміністративного суду задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_9 обласної спілки споживчих товариств на постанову ОСОБА_9 окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року по справі № 2а-31334/09/2070, а саме: скасовано постанову місцевого адміністративного суду від 24 лютого 2009 року, провадження у справі закрито, а сторонам роз'яснено, що вказаний спір підсудний господарським судам. (а.с.25).

11 лютого 2010 року Постановою ОСОБА_9 апеляційного господарського суду по справі № 38/340-08, задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_9 обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2009 року та відмовлено у задоволенні вимоги приватного підприємства «ЗПК» до приватного підприємства «Дарт» про визнання дійсною угоди про відступлення права вимоги від 01 квітня 2006 року. (а.с. 31-33).

Зазначеною вище Постановою ОСОБА_9 апеляційного господарського суду від 11 лютого 2010 року встановлено факт нікчемності угоди про відступлення права вимоги від 01 квітня 2006 року, укладеної між приватним підприємством «Дарт» та приватним підприємством «ЗПК».

Постановою Вищого Господарського Суду України від 31 березня 2010 року по справі № 15/117-09 за участі представника АТЗТ «Харківмаш» скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області про утвердження мирової угоди від 20 травня 2009 року, а справу передано на новий розгляд. ( а.с. 29-30).

Всупереч постанови Вищого Господарського Суду України від 31 березня 2010 року, АТЗТ «Харківмаш» 09 квітня 2010 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9 міського нотаріального округу ОСОБА_10 за р. № 1395, здійснило відчуження спірного нежитлового об'єкту в рівних частинах на користь відповідачів по справі.( а.с.34-36).

В цей же день було проведено державну реєстрацію права власності відповідачів. (а.с.37).

31 травня 2010 року за наслідками нового розгляду питання про можливість затвердження мирової угоди від 15 травня 2009 року ухвалою Господарського суду Харківської області по справі № 15/117-09, залишеною без змін Постановою Вищого Господарського Суду України від 22 вересня 2010 року, затверджено мирову угоду від 15 травня 2009 року про передачу АТЗТ «Харківмаш» права власності на спірний нежитловий об'єкт.

Стосовно вимоги позивача про визнання за ним права власності на спірний нежитловий об'єкт суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Наявність запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на спірний нежитловий об'єкт за відповідачами свідчить про можливе порушення прав позивача, який вважає себе власником спірного нежитлового об'єкту. Отже, суд приходить до висновку, що у позивача є всі правові підстави для пред'явлення позову про визнання права власності на спірний нежитловий об'єкт.

Аналогічної позиції дотримується суд і в питанні про можливість пред'явлення позивачем позову про витребування спірного нежитлового об'єкту з володіння відповідачів, оскільки така позиція кореспондується з приписами ст. 387 ЦК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»

Дослідивши обставини вибуття спірного нежитлового об'єкту з володіння позивача, суд приходить до висновку, що таке вибуття відбулося поза волею позивача, оскільки позивач не укладав жодних угод щодо переходу права власності, в той час як такий перехід був здійснений внаслідок ухвалення ОСОБА_9 окружним адміністративним судом рішення, яке в подальшому було скасоване апеляційною інстанцією.

Стосовно договору застави, який був укладений позивачем 19 липня 2002 року, суд зазначає, що договір застави не є договором про передачу права власності, а лише встановлює можливі наслідки у вигляді звернення стягнення на предмет застави.

З огляду на встановлений господарським судом факт нікчемності угоди про відступлення права вимоги від 01 квітня 2006 року, приватне підприємство «ЗПК» не мало правових підстав звертати стягнення на спірний нежитловий об'єкт.

Також судом встановлено, що боржника за основним зобов'язанням - ТОВ «Валенте-Харків» визнано банкрутом згідно з постановою господарського суду Харківської області від 20 лютого 2006 р. по справі № Б-31/96-05, а в подальшому згідно з наданим позивачем витягом з ЄДРПОУ - ліквідовано. ( а.с.18-20). Ліквідація боржника мала наслідком припинення боргового зобов'язання перед володільцем права вимоги та, як наслідок, припинення забезпечувального зобов'язання застави нерухомого майна.

Що стосується переходу права власності на спірний нежитловий об'єкт до АТЗТ «Харківмаш» за мировою угодою, укладеною в процесі виконавчого провадження, суд зазначає, що мирова угода від 15 травня 2009 року станом на день укладення договору купівлі-продажу від 09 квітня 2010 року судом визнана не була, оскільки ухвала про її визнання була скасована згідно постанови Вищого Господарського Суду України по справі 15/117-09 від 31 березня 2010 року.

Затвердження 31 травня 2010 року мирової угоди від 15 травня 2009 року не спричинює правових наслідків для АТЗТ «Харківмаш» з підстав, зазначених в ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки в цей час державна реєстрація права власності на спірний нежитловий об'єкт була проведена на відповідачів по справі, в яких це майно знаходиться на момент винесення рішення.

Таким чином, станом на 09 квітня 2010 року АТЗТ «Харківмаш» не мав права здійснювати відчуження спірного нежитлового об'єкту.

На підставі зібраних доказів суд зазначає, що відсутні підстави вважати відповідачів недобросовісними набувачами спірного нежитлового об'єкту, у зв'язку з цим до спірних правовідносин мають застосовуватися положення ст. 388 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що передача майна за мировою угодою в процесі виконавчого провадження, що має наслідком закінчення виконавчого провадження, не може вважатись продажем майна в порядку, встановленому для виконання судових рішень, оскільки такий порядок передбачений ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом передачі майна для реалізації на прилюдних торгах, які організовуються спеціалізованими організаціями, що визначаються на тендерній основі.

В розумінні ст. ст. 1212-1215 ЦК України позивач є потерпілим, а до спірних правовідносин застосовуються положення ЦК України про набуття майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Враховуючи відсутність правових підстав для припинення державної реєстрації прав позивача на спірний нежитловий об'єкт та доведеність обставин про вибуття майна з законного володіння позивача поза його волею, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання за ним права власності на спірне майно та витребування цього майна від відповідачів, які є добросовісними набувачами.

Стосовно звільнення приміщення та передачі його позивачеві, суд зазначає, що такий шлях витребування майна з чужого незаконного володіння не суперечить приписам цивільного законодавства та є доцільним з урахуванням того, що майно є нерухомим та не може бути іншим чином передане позивачеві окрім його звільнення від незаконних володільців.

Відповідно до ст. 660 ЦК України, якщо третя особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред'явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у справі. Продавець повинен вступити у справу на стороні покупця.

Якщо покупець не повідомив продавця про пред'явлення третьою особою позову про витребування товару та не подав клопотання про залучення продавця до участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця.

Належно повідомлені відповідачі по справі не заявляли клопотань про залучення продавця АТЗТ «Харківмаш» до участі у справі, у зв'язку з цим на покупців можливе розповсюдження наслідків, передбачених ст. 660 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З урахуванням того, що позовні вимоги позивача задовольняються в рівній частині до кожного з відповідачів, то судові витрати мають бути покладені на відповідачів у рівних частках, а саме по 364,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 387, ч.ч.1,2 ст.388, ст. ст. 392, 660, 1212-1215, ЦК України, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ СПІЛКИ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, за участю третьої особи - БАЛАКЛІЙСЬКОГО БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ про визнання права власності та витребування майна - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_9 обласною спілкою споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01777618) право власності на нерухоме майно - 73/88 частки нежитлового об'єкту, розташованого на земельній ділянці № 10-А по вулиці Геологічна в місті Балаклія Харківської області, яке складається з адміністративної будівлі (літер. «А-2»), площею 1380,6 м.кв., складу (літер «Б»), площею 6215,0 м.кв., пожежного сараю (літер «Д»), площею 62,8 м.кв., пропускного пункту (літер «З»), площею 38,2 м.кв., вбиральні (літер «Й»), площею 24,0 м.кв.

Витребувати на користь ОСОБА_9 обласної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01777618) з незаконного володіння ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) в рівних частинах від кожного нерухоме майно - 73/88 частки нежитлового об'єкту, розташованого на земельній ділянці № 10-А по вулиці Геологічна в місті Балаклія Харківської області, яке складається з адміністративної будівлі (літер. «А-2»), площею 1380,6 м.кв., складу (літер «Б»), площею 6215,0 м.кв., пожежного сараю (літер «Д»), площею 62,8 м.кв., пропускного пункту (літер «З»), площею 38,2 м.кв., вбиральні (літер «Й»), площею 24,0 м.кв., шляхом його звільнення та передачі ОСОБА_9 обласній спілці споживчих товариств.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_9 обласної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01777618) судові витрати по 364 грн. 00 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суду Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18 жовтня 2010 року.

СУДДЯ