Рішення

від 25.12.2008 по справі 7/483/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

25.12.08                                                                                       

Справа №  7/483/08

Суддя   Кутищева Н.С.

За позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю “МТК ПЛЮС”, м. Запоріжжя

до відповідача:  Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Н.С.

            Представники:

від позивача    -  

ОСОБА_2, довір. б/н  від

30.10.2008 року;

від відповідача

-  не з'явився

                                                          СУТЬ

СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача  12751 грн. основного боргу, який виник на

підставі договору про надання послуг на перевезення № 07/05-10/01 від

11.05.2007 року. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю “МТК

ПЛЮС”  просить суд стягнути з Приватного

підприємця ОСОБА_1 судові витрати: державне мито  у сумі 153 грн. 02 коп., витрати  на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу у сумі 118 грн., витрати на послуги адвоката у сумі 2550 грн.

20 коп.

Ухвалою суду від 05.11.2008 року 

позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначено на

01.12.2008 року.

          Ухвалою виконуючого обов'язки голови

господарського суду Запорізької області Проскурякова  К.В. від 01.12.2008 року розгляд справи

перенесено на 25.12.2008 року.

Позивач підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи  їх  

ст. ст.  1, 12, 44, 48, 49, 54,  66, 67 Господарського процесуального кодексу

України,  ч.2 ст.11, ст.ст. 16, 526  Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 12 Закону

України “Про адвокатуру”, договором про надання послуг на перевезення №

07/05-10/01 від 11.05.2007 року.

Відповідач 25.12.2008 року в судове засідання не з'явився, вимоги суду,

викладені в   ухвалах  від 05.11.2008 року та від 01.12.2008 року,

не виконав, його повноважного компетентного представника чи  сам  в

судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду

України              № 04-5/609 від

31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило

чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи,

які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її

розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за

поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

      У відповідності із ст. 93  ЦК України, місцезнаходження юридичної особи

є адреса органу або  особи, які  відповідно до установчих документів юридичної

особи чи закону виступають від  її імені.

      Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися

належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої

сторони, вживати заходів до всебічного, повного 

та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, 

обов'язок доказування і подання 

доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини,

на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

      Докази додаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу.

      Неявка відповідача чи його представника в

судове засідання не звільняє відповідача від 

виконання вимог суду, викладених в 

ухвалі суду від 05.11.2008 року та від 01.12.2008 року,  і направлення суду витребуваних матеріалів,

що  відповідачем  не було виконано.

      Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на

позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу

може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для

вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не

скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

      За усним клопотанням представника

позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації

судового процесу.

      Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК

України за наявними в ній матеріалами.

      Розгляд справи закінчено 25.12.2008 року

оголошенням вступної та резолютивної частин рішення по  узгодженню з представником позивача.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника  позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2007 року між сторонами був укладений договір про надання послуг

на перевезення № 07/05-10/01  (далі за

текстом-договір).

Згідно із ч.1 ст.909 Цивільного

кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник)

зобов'язується    доставити    довірений   

їй   другою   стороною (відправником) вантаж до пункту призначення

та видати його  особі, яка  має 

право на одержання вантажу (одержувачеві),  а відправник зобов'язується сплатити за

перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п.1.1 договору,

останній визначає порядок взаємовідносин, які виникають при організації і

виконанні перевезення вантажів та інших транспортно-експедиційних послуг в

межах України, способом надання транспортних засобів (найманих вантажних

автомобілів), згідно діючого цивільного законодавства України, посилаючись на

підписану сторонами заяву, яка визначає умови виконання кожного перевезення

(послуги).

Згідно із п.2.2 договору, конкретні

умови перевезення погоджуються у разовому договорі-заяві і передаються по факсу

або електронною поштою. Відповідно до п.3.1 договору, датою початку (закінчення)

перевезення вважається дата згідно договору-заявки, який є невід'ємною частиною

даного договору. Пунктом 4.1 договору, замовник-відповідач зобов'язаний

надавати перевізнику-позивачеві договір-заявку на перевезення вантажу. За

умовами цього ж пункту, замовник зобов'язався вказувати експедитору в заявці

тип і об'єм автотранспортного засобу, маршрут перевезення, тип вантажу, дату

завантаження та розвантаження, вартість даного перевезення, форму і термін

оплати, додаткові умови. Згідно із п.4.2 договору, замовник організовує

транспортно-експедиційне обслуговування автотранспортними засобами перевізника.

У відповідності із п.5.5 договору, перевізник взяв на себе зобов'язання

приймати на себе відповідальність за збереження прийнятого для перевезення вантажу,

своєчасну доставку в пункт призначення в термін, вказаний в договорі-заявці і

здачу його одержувачу. Пунктом 5.7 договору визначено, що перевізник

зобов'язався виконувати вимоги наданої заявки та письмової інструкції

замовника.  Розділом 7 договору регламентовано

порядок розрахунків сторін за договором. У відповідності із п.7.1 договору,

замовник здійснює оплату послуг перевізника до виконання або після виконання

перевезення вантажу шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий

рахунок перевізника або за готівковий розрахунок шляхом внесення коштів у касу

перевізника. Згідно із п.7.2 договору, конкретний спосіб розрахунків, вартість

і термін оплати обговорюється у договорі-заявці 

відповідної форми. Основою для розрахунків є оригінал товарно-транспортної

накладної з печаткою одержувача та акт виконаних робіт. Відповідно до п.10.1

договору, термін дії  договору  встановлюється з моменту його підписання і

діє до 31.12.2007 року.

Факт надання позивачем транспортних

послуг відповідачеві  на суму 29837 грн.,

за період з 05.05.2007 року по 07.11.2007 року, 

підтверджується актами надання послуг, що підписані   сторонами.  

На підставі актів надання послуг, ТОВ “МТК ПЛЮС” надало до оплати  відповідачеві рахунки-фактури  із зазначенням строків до їх сплати (копії

актів та рахунків-фактур містяться в матеріалах справи).  Судом встановлено, що приватним

підприємцем  ОСОБА_1 здійснено часткову

оплату отриманих послуг на суму 17086грн., у зв'язку із чим у відповідача

утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 12751 грн.

ТОВ “МТК ПЛЮС” на адресу відповідача направило претензію із вимогою

сплатити наявну суму основного боргу за договором, яка отримана Приватним

підприємцем  ОСОБА_1 29.01.2008 року та

залишена без відповіді і задоволення. Заборгованість відповідача у сумі 12751

грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним сторонами,

станом на 11.07.2008 року.

            Відповідно до ст.193 Господарського

кодексу України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,  що у певних умовах звичайно ставляться.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач

має заборгованість в сумі 12751 грн., доказів її погашення не надав, вимога

позивача про  стягнення основного боргу

підлягає   задоволенню.      

Згідно із ст.44 ГПК України судові

витрати   складаються   з 

державного  мита,  сум, 

що підлягають сплаті за проведення 

судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням

речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача,

адвоката,  витрат  на 

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат,

пов'язаних з розглядом справи.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати з оплати

послуг адвоката у сумі 2550 грн. 20 коп. Господарським судом встановлено, що

між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською

діяльністю № 2438 від 26.01.2007 року) укладено договір про надання

адвокатських послуг № 09/08 від 30.10.2008 року. Пунктом 1.1 вказаного договору

визначено, що адвокат взяв на себе зобов'язання 

надати позивачеві-замовнику визначені адвокатські послуги  щодо захисту прав та інтересів замовника,

порушених відповідачем, внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за

договором на надання послуг перевезення № 07/05-10/01 від 11.05.2007 року, в

сумі 12751 грн. Згідно до п.2.1 договору, послуги надаються адвокатом замовнику

шляхом, зокрема, представництва інтересів замовника в органах судової влади. У

відповідності із п.4.1 договору, за надані послуги замовник сплачує адвокату

плату у сумі 2550 грн. 20 коп., протягом трьох днів з моменту підписання цього

договору, шляхом готівкового розрахунку через касу замовника. Прибутковим

касовим ордером  від 30.10.2008 року

підтверджується  факт отримання адвокатом

оплати за договором послуг № 09/08 від 30.10.2008 року у сумі 2550 грн. 20 коп.

Адвокат ОСОБА_2 приймав участь у судовому засіданні  від 25.12.2008 року по справі  № 7/483/08, тобто належним чином виконав

зобов'язання за договором про надання адвокатських послуг.

          Господарським судом встановлено, що

позивачем, при зверненні до суду із позовною заявою, сплачено  зайву суму державного мита  у розмірі 25 грн. 51 коп. Відповідно до ст.8

Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та ст.47 ГПК України,

суд вважає за необхідне видати позивачеві довідку про повернення йому із

державного бюджету України зайво сплаченого державного мита у сумі 25 грн. 51

коп.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, у зв'язку із повним задоволенням

позовних вимог, з відповідача слід стягнути наступні судові витрати: державне

мито у сумі 127 грн. 51 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу  у сумі 118 грн.,

витрати на оплату  послуг адвоката у сумі

2550 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 526, 909  Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 22,

33, 34, 43, 44, 47, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу

України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний

код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АБ “Металург”, м.Запоріжжя, МФО НОМЕР_3) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю 

“МТК ПЛЮС”  (69035, м.Запоріжжя, вул.Сєдова,

б.12-А;  код за ЄДРПОУ 34948130, р/р

26002184418 в ЗОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 313827)  12751 грн. основного боргу, 127 грн. 51 коп.

державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу, 2550 грн. 20 коп. витрат на оплату послуги адвоката.

Видати наказ.

          3. Видати  довідку Товариству з обмеженою

відповідальністю  “МТК ПЛЮС”  (69035, м.Запоріжжя, вул.Сєдова, б.12-А;  код за ЄДРПОУ 34948130, р/р 26002184418 в ЗОД

ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 313827) на повернення  з Державного бюджету України зайво сплаченого

державного мита у сумі 25 грн. 51 коп.

            Рішення вступає в законну силу

через 10 днів з дня його підписання.

      Рішення підписано “06” січня 2009 року.

      Суддя                                                                              

                Н.С. Кутіщева