Рішення

від 11.02.2009 по справі 28/57/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.09                                                                                       

Справа №  28/57/09

Суддя   Яцун О.В.

За позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Донметвугілля”, м.Донецьк

До відповідача:

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 

м.Запоріжжя

Суддя    О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Капітанова

О.М. -представник на підставі довіреності №382 від 15.12.2008р.

від відповідача: не

з'явився

23.12.2008р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з

ФОП ОСОБА_1 54340грн.44коп. основного боргу на підставі договору поставки

вугільної продукції №67/2008 від 31.10.07р., пені у розмірі 924грн.70коп.,

трьох відсотків річних в розмірі 115грн.58коп. та 297грн.53коп. інфляційних

втрат.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від

23.12.2008р. порушено провадження у справі №28/57/09, судове засідання

призначено на 11.02.09р.

За клопотанням представника позивача справа розглядалась

без застосування технічної фіксації судового процесу.

До початку судового засідання на адресу суду надійшло

клопотання №26 від 31.01.2009р. про збільшення розміру позовних вимог, а саме

позивач просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 53340грн.44коп. основного боргу за

поставлену продукцію на підставі договору поставки №67/2008 від 31.10.07,

2580грн.97коп. пені, 1437грн.33коп. інфляційних втрат та 322грн.62коп. 3%

річних за порушення виконання грошового зобов'язання.

Клопотання заявлено у відповідності до ст.22 ГПК

України.

Збільшені позовні вимоги розглянуті в судовому засіданні

11.02.09р. та задоволені.

Представник позивача наполягає на задоволені збільшених

позовних вимог. Крім того, представником позивача було заявлено клопотання про

витребування у відповідача оригіналів залізничної накладної (вагон №60340742),

квитанції №50090812, з метою підтвердження дати надходження вагону на станцію

призначення.

В задоволені клопотання позивача про витребування

доказів було відмовлено, оскільки суду надані належні докази для прийняття

судового рішення щодо врегулювання спірного питання.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не

спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове

засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання

відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії

ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування

Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та

доповненнями) особи, які беруть участь у справі,  вважаються 

повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про

порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у

позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду

представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх

участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До

повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця

знаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Відповідні процесуальні

документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно з

довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

№545029 адреса фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -АДРЕСА_1. Саме на цю адресу

направлялась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи

повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними

матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті. На підставі

чого у відповідності до ст.85 ГПК України представнику позивача за його згодою

було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали

справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими

визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками

господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких

зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої

сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати

від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які

виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом

України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом

України.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають

бути виконані належним чином і у встановлені 

законом або договором терміни.

Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та

інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські

зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -

відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 31.10.2008р. між

ТОВ “Донметуголь” (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір

поставки  вугільної продукції, за умовами

якого позивач (постачальник) взяв на себе зобов'язання поставити покупцю

вугільну продукцію в асортименті в об'ємі, які узгоджуються сторонами у

відповідних специфікаціях, відповідач (покупець) , в свою чергу, зобов'язався

прийняти та оплатити продукцію. Специфікація підписана уповноваженими

представника сторін є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.5.1 договору ціна на продукцію, яка

поставляється за договором, визначається в національній валюті та зазначається

у специфікації.

Розділом 6 договору сторони узгодили порядок розрахунків

за отриману продукцію. Так., п.6.1.2 договору вартість партії продукції

сплачується покупцем протягом 5 банківських днів з момента надходження ж.д.

вагонів на станцію призначення.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є

правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь

другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати

послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має

право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На виконання умов договору позивач у листопаді 2008р.

відповідно до вказаних у Специфікації реквізитів здійснив поставку продукції:

вугілля марки АО (вагон №60340742, квитанція №50090812, дата приймання вантажу

до перевезення -07 листопада 2008р.) у кількості 69 тон за ціною 608,30грн.

Загальна вартість відвантаженого вугілля, з урахуванням залізничного тарифу і

ПДВ, склала 54340грн.44коп.

Згідно з вимогами договору, позивач надав відповідачу

первинні бухгалтерські документи, які підтверджують поставку продукції, а саме:

рахунок-фактуру №СФ-0000272 від 07.11.2008р., видаткові накладні №РН-0000230

від 07.11.2008р., а також копію квитанції про приймання вантажу №50090812.

Продукція, яка надійшла на станцію призначення, належним

чином була прийнята відповідачем. Оригінал залізничної накладної відповідач

отримав при прийманні вантажу від перевізника. Будь-яких претензій щодо

невідповідності фактичної кількості або якості вугільної продукції позивачу

пред'явлені не були.

Відповідачем були підписані видаткові накладні

№РН-0000230 від 07.11.2008р., один примірник було повернуто на адресу позивача.

Однак, відповідач договірних зобов'язань передбачених

п.6.1 договору належним чином не виконав, оплату за отриману продукцію у

встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови

договору.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов

договору сума заборгованості за договором складає 54340грн.44коп.

Оскільки відповідач належним чином не виконав взяті на

себе зобов'язання, 03.12.2008р. на адресу відповідача була направлена претензія

№365 з проханням оплатити суму заборгованості.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.

Факт наявності заборгованості у розмірі 54340грн.44коп.

підтверджується матеріалами справи. 

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови

припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити поставлену продукцію

не припинено.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення

заборгованості у сумі 54340грн.44коп. слід визнати документально

підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені

у  розмірі 2580грн.97коп.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків

порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної  законом чи договором грошової суми, що

боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання

зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до умов п.7.3 договору у разі порушення

строків оплати за поставлену продукцію або ж.д.тариф Покупець сплачує продавцю

пеню у розмірі  подвійної облікової

ставки НБУ від вартості несплаченої продукції за кожний день прострочки.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення

пред'явлена сума пені за період прострочення з 08.11.2008р. по 31.01.2009р. у

розмірі 2580грн.97коп.

Дана вимога заявлена позивачем обґрунтовано і підлягає

задоволенню.

Крім того, за порушення грошового зобов'язання позивачем

пред'явлені вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1437грн.33коп. та

3% річних у сумі 322грн.62коп.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період

прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом

чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Відповідно до розрахунку позивача сума річних за період

прострочення з 08.11.08р. по 31.01.09р. (85 дні) складає  322грн.62коп., сума інфляційних втрат за

вказаний період складає 1437грн.33коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Таким чином, вимоги про стягнення  річних та інфляційних втрат документально

підтверджені, нормативно обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на  відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.526,

611, 625 ЦК України, ст. ст.  175, 193 ГК

України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

п/р НОМЕР_1 у відділенні “ЗРД ВАТ “АБ Бізнес Стандарт”, МФО НОМЕР_2, код

іден.номер НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

“Донметвугілля” (83047, м.Донецьк, вул. Клайпеди, 31, п/р 26007198098021 в

Донбаській філії ВАТ “Кредитпромбанк” м.Донецьк, МФО 335593, код ЄДРПОУ

35637171) 53340(п'ятдесят три тисячі триста сорок)грн..44коп. основного боргу,

2580(дві тисячі п'ятсот вісімдесят)грн. 97коп. пені, 1437(одна тисяча чотириста

тридцять сім)грн.33коп. інфляційних втрат, 322(триста двадцять дві)грн. 62коп.

3% річних, 576(п'ятсот сімдесят шість)грн.81коп. державного мита та 118(сто

вісімнадцять)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                               

О.В. Яцун

Рішення підписано: 12 лютого 2009р.