Постанова

від 15.03.2007 по справі 2500-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2500-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.03.2007Справа №2-3/2500-2007А

За позовом - Кримського республіканського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь (95017, м. Сімферополь, пр. Кірова, 51-52/10а)

До відповідача - Сільського підприємства „Південне Кримське вівчарство”,                                        смт. Нижньогірський  (1.) 97100, Нижньогірський район, вул. Перемоги, 73; 2.) 97120, Нижньогірський район, с. Ізобільне)

Про стягнення 70, 13 грн.               

Суддя Соколова І.О.

при секретарі Нєстерцової Н.Є.  

представники:

Від позивача –   представник Бахарєва Н.Ю., д/п від 10.01.07 р.

Від відповідача – представник не з'явився  

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Сільського підприємства „Південне Кримське вівчарство”, смт. Нижньогірський про стягнення 70, 13 грн. пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій.

           Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач двічі не забезпечив явку свого представника в судове засідання, не представив запрошені документи, в тому числі відзив на позов, незважаючи на те що, про день и місто слухання справи був повідомлений належним чином – рекомендованою поштою за юридичною адресою.

У відповідності зі ст. 128 Кодексу Адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони не є перешкодою для розгляду справи.

Судом встановлено:

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Згідно із ст. 20 цього Закону підприємства ( об'єднання ), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких  визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві ( в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається  в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві ( об'єднанні), у відповідній установі, організації.

Згідно пунктів 3, 4, 5, Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою КМ України від 28.12.2001р. №1767 (далі - Порядок), підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції, які перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.  

Відповідно до ч. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Робоче місце інваліда, згідно із п.1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок влаштування інвалідів, це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві або в установі, де створено необхідні умови для праці інваліда. Робоче місце для інваліда. Робоче місце для інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає певним вимогам, атестовано спеціальною комісією за участю представників правомочних органів і громадських організацій та введено в дію  шляхом  працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства  розробляють  заходи щодо створення робочих  місць для інвалідів і включають їх до колективного договору.

Робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача створити робочі  місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі та інформувати центр зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування повинні підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 вищенаведеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.      

Відсутність вакансій робочих місць для інвалідів відповідно до квоти та рішень спеціалізованої комісії щодо акредитації місць працевлаштування інвалідів, свідчать про відсутність у 2005 році фактично створених робочих місць для працевлаштування інвалідів, та відповідно і про невиконання відповідачем покладеного на нього Законом обов'язку створити такі робочі місця для працевлаштування інвалідів, що є порушенням у сфері господарювання.

Пунктом 11 Порядку встановлено, що у разі несплати штрафних санкцій в установлений  термін відділення Фонду вживають заходів щодо  їх  стягнення  у  судовому порядку.

Згідно Закону України „ Про внесення змін до Закону України „ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 2602-ІV, пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного Банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно даних звіту за формою № 10П1 „ Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік”, затвердженої наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 29.12.04 р. № 338, відповідач повинен був забезпечити у 2005 році працевлаштування інвалідів на 1 робочому місці, фактично у 2005 р. працювало 0 інвалідів. Відповідач повинен був  самостійно сплатити штрафні санкції у розмірі 1021,96 грн. за 1 робоче місце призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами.

Так, відповідач 13.11.06 р. та 12.12.06 р. платіжними дорученнями перерахував штрафні санкції до державного бюджету у розмірі 1021,96 грн.

Однак, у зв'язку з тим, що відповідачем були порушені терміни сплаті  штрафних санкцій позивачем була нарахована пеня у розмірі 70,13 грн.  

При таких обставинах, суд вважає, що  вимоги позивача по даній  справі підлягають задоволенню, тому що вони підтверджуються матеріалами справи,  засновані на нормах чинного законодавства.

При цьому суд також враховує, що відповідач не представив відзив на позов з обґрунтуванням своїх заперечень у встановленому законом порядку.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  -

П О С Т А Н О В И В :

    1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського підприємства „Південне Кримське Вівчарство” ( юридична адреса: 97100, Нижньогірський р-н, смт. Нижньогірський, вул. Перемои,73, фактична 97120, Нижньогірський р-н, с. Ізобільне, ЗКПО 32571574, р/р 260067331 у КРД АППБ „Аваль”, МФО 324021)  на користь Кримського Республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( пр. Кірова, 51-52/10-а, м. Сімферополь, 95017, одержувач: Держбюджет Нижньогірського р-ну 50070000, банк одержувача: Управління Держказначейства в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 24042523, р/р 31214230600192, призначення платежу*; ЄДРПОУ платника; 50070000; 01; пеня) 70,13  грн. пені.

У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

        Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

        Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Соколова І.А.