Рішення

від 13.09.2013 по справі 727/3470/13-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/990/13ц

Провадження № 2/727/3470/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого - судді -Гончарової І.М.

При секретарі - Мельник І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, -

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому зазначив, що він позичив ОСОБА_2 35000,00 (тридцять п'ять тисяч) доларів США, які останній зобов'язався повернути до 01.05.2012 року, що підтверджується розпискою відповідача.

Станом на день подання цього позову (03.04.2013р.) офіційний курс долара США до гривні згідно даних НБУ, становить 799,30 за 100 доларів США, таким чином, борг відповідача становить 279 755,00 грн.

Однак, в обумовлену дату відповідач суми позики не повернув. На неодноразові прохання про добровільну сплату заборгованості, останній ніяким чином не реагує, що свідчить про його відмову від сплати боргу.

Вказує, що ОСОБА_3 зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням 3 % річних з простроченої суми за період прострочення, що складає 7 748,79 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг за договором позики в сумі 279 755,00 та три відсотки річних від простроченої суми позики в сумі 7 748,79 грн., стягнути судовий збір

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердивши обставини, які викладені в позовній заяві, зустрічну позовну заяву не визнав.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, предВ»явив зустрічний позов, в якому зазначив, що з ОСОБА_1, як з фізичною особою, він в договірних відносинах не перебував та ніякого договору позики від 17 грудня 2011 року він не укладав, грошей в сумі 35 тис. доларів США не позичав та ніяких зобов'язань перед ним не має.

Договір позики підтверджений розпискою від 17 грудня 2011 року за яким він нібито отримав позику в сумі 35 000 доларів США від ОСОБА_1 є неукладеним в силу закону, так як ніяких переговорів щодо укладення такого договору позики коштів у ОСОБА_1 не було. Більше того, на час складання даної розписки , а саме 17.12.2011 року - ОСОБА_1 навіть не було в м.Чернівці.

Зазначає, що з 2008-2009 роках він, як приватний підприємець, перебував в договірних відносинах з TOB В«ЛАКПРОМВ» (а точніше співпрацював), власником якого був відповідач ОСОБА_1, а директором TOB був ОСОБА_4.

Станом на 17 грудня 2011 року утворилась заборгованість на суму 238 841 грн. за видатковими накладними від 26 березня 2009 року № 27/1 та від 03 липня 2009 року № 144/1. В грудні 2011 року в м. Чернівці приїхав торговий представник TOB В«ЛАКПРОМВ» , який вимагав розрахунку за отриманий п/п ОСОБА_2 товар згідно вищевказаних накладних. Однак, на той час його в місті не було, та він дав вказівку своєму менеджеру ОСОБА_5, яка працювала на TOB В«САМСИДВ» (Код ЄДРПОУ 22847286), дати розписку в підтвердження його боргу перед TOB В«ЛАКПРОМВ» , як приватного підприємця за отриманий товар та час розрахунку із використанням його печатки п/п та чистого аркушу паперу формату A4 із його підписом.

ОСОБА_5 під диктовкою торгового представника TOB В«ЛАКПРОМВ» та під впливом обману, власноручно, без його на те згоди, замість оформлення розписки на юридичну особу в підтвердження боргу, використовуючи його підпис на чистому аркуші паперу, склала розписку про отримання ним, як фізичною особою, позики - від фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 35 тис. доларів США, що не відповідає дійсності.

Текст розписки йому був невідомий до часу отримання копії позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення з нього боргу за договором позики. В подальшому, у відповідності до існуючої домовленості між ним, ОСОБА_2М,. як п/п, та TOB В«ЛАКПРОМВ» , на виконання розписки про розрахунок за поставлений товар після реалізації товару, по квитанціям № 324821 від 07 червня 2012 року, № 675907 від 13 червня 2012 року, № 1464839 від 26 квітня 2012 року, № 1168599 від 2012 року, № 594624 від 12 червня 2012 року, № 1099618 від 20 червня 2012 року, на рахунки на які вказав директор TOB В«ЛАКПРОМВ» ОСОБА_4 була здійснена повністю проплата. Він, як п/п, повністю погасив борг перед TOB В«ЛАКПРОМВ» , який вважав підтвердженим розпискою.

Грошові кошти в сумі 35 тис. доларів США від ОСОБА_1 він не отримував, і дана розписка щодо позичення йому грошей була складена на підтвердження боргу як п/п, про що свідчить також проставлення печатки приватного підприємця, однак так як його не було на місці - була складена зі слів торгового представника під впливом обману .

Вказує, що ним не укладався договір позики у відповідності до ст.ст. 1046-1047 ЦК України, так як не було його волевиявлення як учасника правочину, даний договір позики не відповідав його внутрішній волі та був вчинений під впливом обману. Розпискою мало бути підтверджено його заборгованість, як приватного підприємця перед TOB В«ЛАКПРОМВ» , а натомість під впливом обману , що призвело до неправильного сприйняття ОСОБА_5 істотних умов правочину.

Просить визнати недійсним договір позики підтверджений розпискою від 17 грудня 2011 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Крім викладеного в зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 що сам особисто підписав розписку, текст якої виконала ОСОБА_5 і сам особисто поставив на цю розписку печатку приватного підприємця.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка ОСОБА_6 та дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_7 підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічної позовної заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлені законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтверджен укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошої суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконав грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму борг урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору, кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 1049 цього ж Кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі , що була передана йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог ст.. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у менньшій кількості, ніж встановлено договором.

Згідно цих вимог закону встановлено, що 17 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, у відповідності до вимог ст. 1047 ЦК України у письмовій формі, згідно якого позивач передав відповідачу 35 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України дорівнює 279 755 грн., які останній мав йому повернути до 1 травня 2012 року. Факт отримання грошей в зазначеній сумі відповідач заперечує, але стверджує, що у нього як у приватного підприємця утворилась заборгованість перед ТОВ В«ЛакпромВ» власником якого був ОСОБА_1, в грудні 2012 року приїхав представник ТОВ В«ЛАКПРОМВ» , на вимогу якого він видав розписку на 35.000 доларів США. Однак виходячи зі змісту договору позики, який укладений між сторонами, не вбачається, що він укладався з метою погашення заборгованості приватного підприємця ОСОБА_2 перед власником ТОВ В«ЛАКПРОМВ» ОСОБА_1 Позивач категорично заперечує цей факт. Інших доказів на підтвердження твердження відповідача суду не надано.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив факт, що він в грудні 2011 року знаходився у відрядженні в м. Чернівці, на прохання ОСОБА_1 навідався до ОСОБА_2, який передав розписку про боргові зобовВ»язання на суму 35 000 доларів США, а печатку приватного підприємця на цю розписку він поставив, щоби підтвердити справжність свого підпису.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовВ»язаня довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цієї статтею.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 не довів належними допустимими доказами підстави для визнання договору недійсним, на які він послався в своїй зустрічній позовній заяві, а саме, що цей договір позики укладений поза його волею під впливом обману.

Таким чином, суд приходить до висновку про неналежність виконання боржником зобовВ»язань за договором позики, так як боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовВ»язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково.

В звВ»язку з невиконанням зобовВ»язання за договором позики, ОСОБА_2 , як боржник за договором позики зобовВ»язаний сплатити суму боргу , а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином . відповідача на користь позивача підлягає стягненню 279 755 грн. - основного боргу; 3% річних, що складає суму 7 748,79 грн.

Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Виходячи з цих вимог закону на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 2874,49 грн. судового збору.

Керуючись ст. 625, 1047, 1069, 1051 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 81, 88 ч.3, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 279 755 грн. боргу за договором позики та 7748,79 грн. - 3% річних від простроченої суми позики.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2874.49 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 о ОСОБА_1 про визнання договору позики від 17 листопада 2011 року недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом 10 днів.

СУДДЯ: