Постанова

від 11.09.2015 по справі 804/10907/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2015 р. Справа № 804/10907/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровської області до Приватного підприємства «Ельман» про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ :

20 серпня 2015 р. Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Ельман» (далі - відповідач) з вимогою про накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, обслуговуючому Приватне підприємство «Ельман» (код ЄДРПОУ 37862287), у розмірі податкового боргу на загальну суму 5945,62грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено наступне. Приватне підприємство«Ельман» станом на 22.07.2015 р. має податковий борг у загальному розмірі 5945,62грн. з податку на додану вартість, в т.ч. 5945,62грн. штрафних санкцій. Сума податкового боргу утворилась внаслідок несплати по строкам оплати нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, про що винесені податкові повідомлення-рішення від 12.01.2015 р. №0000031501, від 30.01.2015 р. №0000541501, від 10.03.2015 р. №0001421501. На даний момент грошові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями не оскаржені відповідачем в установленому порядку та набули статусу податкового боргу.На виконання положень ст.59 Податкового кодексу України 22.11.2012 р. виставлена податкова вимога №291, яка вручена відповідачу 10.12.2012 р. Проте, сума боргу залишається непогашеною. Накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках, є передбаченим Податковим кодексом України заходом, спрямованим на стягнення податкового боргу, який є доцільним в даному випадку в зв'язку з відсутністю у відповідача іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належність повідомлення відповідача про судове засідання підтверджується матеріалами справи. Про причини не прибуття в судове засідання уповноваженого представника Приватного підприємства «Ельман» суд не повідомлено. Будь-яких клопотань або заперечень на позов надано не було.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Приватне підприємства «Ельман» зареєстроване юридичною особою, про що 25.11.2011р. вчинено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 1 227 102 0000 013139; код ЄДРПОУ 37862287.

Відповідач узятий на облік в органи державної податкової служби 28.11.2011 р. за №45917.

Наразі відповідач перебуває на обліку в Криворізькій центральній ОДПІ (довідка Відділу реєстрації та обліку платників і звітності від 14.08.2015 р. №б/н.).

Згідно з Довідкою Криворізької центральної ОДПІ від 14.08.2015 р., наданої позивачем до адміністративного позову, станом на 22.07.2015 р. Приватне підприємства «Ельман», код ЄДРПОУ 37862287, має податковий борг з ПДВ на загальну суму 5945,62грн., в т.ч. 5945,62грн. податкового боргу за штрафними санкціями (а.с.11).

За розрахунком суми податкового боргу по Приватному підприємству«Ельман», код ЄДРПОУ 37862287, станом на 22.07.2015 р. рахується податковий борг у розмірі 5945,62грн., щовиник наслідок несплати відповідачем по строку плати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, про що винесено податкові повідомлення-рішеннявід 12.01.2015 р. №0000031501 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 1020,00грн., від 30.01.2015 р. №0000541501 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 4080,00грн., від 10.03.2015 р. №0001421501 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 1020,00грн. (а.с.13).

Матеріалами справи встановлено, що позивачем протягом 2014-2015 років неодноразово здійснювались камеральні перевірки податкової звітності з ПДВ Приватного підприємства «Ельман».

Так, 16 жовтня 2014 року фахівцем Криворізької центральної ОДПІ проведено камеральну перевірку щодо неподання податкового звітності з ПДВ за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2014 року Приватним підприємством «Ельман» (код ЄДРПОУ 37862287).

За результатами перевірки складено Акт від 16.10.2014 р. №1470/152-04-81-15-01.

За висновками Акту №1470/152-04-81-15-01 перевіркою встановлено неподання податкової звітності з ПДВ, що є порушенням пп.49.18.1 (49.18.2) п.49.18 ст.49, п. 203.1 с.203 Податкового кодексу України.

Копія акту направлено керівнику товариства.

12 січня 2015 р. на підставі Акту №1470/152-04-81-15-01 відносно відповідача винесено податкове повідомлення-рішення №0000031501, згідно з яким ПП «Ельман» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму штрафних санкцій у розмірі 1020грн. (а.с.14).

Копія податкового повідомлення-рішення №0000031501 від 12.01.2015 р. направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням, проте не вручена у зв'язку з поверненням 10.02.2015 р. поштового відправлення на адресу відправника з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Також, 30 січня 2015 року фахівцем Криворізької центральної ОДПІ проведено камеральну перевірку щодо неподання податкового звітності з ПДВ за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року Приватним підприємством«Ельман» (код ЄДРПОУ 37862287).

За результатами перевірки складено Акт від 30.01.2015 р. №128/35/04-81-15-01.

За висновками Акту №128/35/04-81-15-01 перевіркою встановлено неподання податкової звітності з ПДВ, що є порушенням пп.49.18.1 (49.18.2) п.49.18 ст.49, п. 203.1 с.203 Податкового кодексу України.

Копія акту направлено керівнику товариства.

30.01 2015 р. на підставі Акту №№128/35/04-81-15-01 відносно відповідача винесено податкове повідомлення-рішення №0000541501, згідно з яким ПП «Ельман» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму штрафних санкцій у розмірі 4080грн. (а.с.17).

Копія податкового повідомлення-рішення №0000541501 від 30.01.2015 р. направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням, проте не вручена у зв'язку з поверненням 03.03.2015 р. поштового відправлення на адресу відправника з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

06.03.2015 року фахівцем Криворізької центральної ОДПІ проведено камеральну перевірку щодо неподання податкового звітності з ПДВ за січень 2015 року Приватним підприємством«Ельман» (код ЄДРПОУ 37862287).

За результатами перевірки складено Акт від 06.03.2015 р. №276/75-04-81-15-01.

За висновками Акту №276/75-04-81-15-01 перевіркою встановлено неподання податкової звітності з ПДВ, що є порушенням пп.49.18.1 (49.18.2) п.49.18 ст.49, п. 203.1 с.203 Податкового кодексу України.

Копія акту направлено керівнику товариства.

10.03.2015 р. на підставі Акту №276/75-04-81-15-01 відносно відповідача винесено податкове повідомлення-рішення №0001421501, згідно з яким ПП «Ельман» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму штрафних санкцій у розмірі 1020грн. (а.с.20).

Копія податкового повідомлення-рішення №0001421501 від 10.03.2015 р. направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням, проте не вручена у зв'язку з поверненням поштового відправлення на адресу відправника з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

На виконання ст.59 Податкового кодексу України відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ю» від 22.11.2012 року №291 на суму 3035,68грн.

Копія податкової вимоги від 22.11.2012 року №291 надіслана відповідачу рекомендованим поштовим повідомленням та вручена, що підтверджується матеріалами справи (а.с.23).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано.

На підтвердження відсутності у відповідача майна, на яке може бути звернуто стягнення, позивачем надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.07.2015 р.,Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду від 20.07.2015 р. № 12-15/1472, з Управління Держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 17.07.2015 р. №8-404-0.10-3526/2-15.

Відповідно до довідки Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 14.08.2015 р. №б/н відповідач має розрахункові рахунки в установах банку.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до вимог п. 58.3 ст. 58, п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідноіз п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановоюНаціонального Банку України № 22 від 21.01.2004 р. вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними.

Згідно до п.п. 10.1-10.3, 10.6 Інструкції виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Арешт за постановою державного виконавцяабо за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арештукоштів на рахунках платника податків, визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 ПК України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, при чому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені п.п. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є:

1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг;

2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу;

3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем з метою встановлення наявності активів у відповідача направленні запити до державних органів реєстрації та на підставі отриманих відповідей встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано (а.с.25-27).

Відповідно до положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Матеріалами справи підтверджено, що сума податкової заборгованості з ПДВ, що заявлена у даній справі, є саме податковим боргом відповідача.

Так, в ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податкова заборгованість з ПДВ у розмірі у загальному розмірі 5945,62грн. виникла згідно податкових повідомлень-рішень від 12.01.2015 р. №0000031501, від 30.01.2015 р. №0000541501 та від 10.03.2015 р. №0001421501, згідно з якими відповідачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у вигляді штрафних санкцій за неподання податкової звітності з ПДВ за період березень 2014 р. - січень 2015 р.

Матеріалами справи підтверджено направлення відповідачу вказаних податкових повідомлень-рішень.Докази оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному або в судовому порядку відсутні.

За таких обставин, податкова заборгованість з ПДВ згідно податкових повідомлень-рішень від 12.01.2015 р. №0000031501, від 30.01.2015 р. №0000541501 та від 10.03.2015 р. №0001421501 є узгодженою.

З урахуванням викладеного, матеріалами справи підтверджено наявність за відповідачем суми податкового боргу у загальному розмірі 5945,62грн., в тому числі 594,62грн. - штрафних санкцій.

Підтверджено також виконання позивачем вимог ст.59 Податкового кодексу України та направлення відповідачу податкової вимоги від 22.11.2012 р. форми «Ю» №291.

Крім того, позивачем до позовудодано перелік рахунків, відкритих Приватним підприємством «Ельман» в установах банків.

Отже, Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи, котрі передують зверненню з відповідним позовом до суду.

Доказів погашення боргу, в тому числі часткових проплат, відповідачем не надано.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено наявність обставин, встановлених пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України для звернення податкового органу до суду з позовом про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банках, виключно на суму податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ПП «Ельман» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках, на суму податкового боргу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме арешт підлягає накладенню на суму податкового боргу в розмірі 5945,62грн.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровської області до Приватного підприємства «Ельман» про накладання арешту - задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт на кошти, що знаходяться у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Ельман» (код ЄДРПОУ 37862287), в межах суми податкового боргу з податку на додану вартість в загальному розмірі 5945,62грн.(п'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять гривень 62 копійки), а саме:

-АТ «Укрсиббанк», номер рахунку 26000362857600;

-АТ «Укрсиббанк», номер рахунку 26044362857600;

-АТ «Укрсиббанк», номер рахунку 26055362857600;

-АТ «Укрсиббанк», номер рахунку 26000362857600.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 11.09.2015 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2