Постанова

від 08.09.2015 по справі 804/9353/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 р. Справа № 804/9353/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК» про зупинення видаткових операцій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК», в якому просила: зупинити видаткові операції на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу); заборонити відчуження відповідачем рухомого та нерухомого майна, а також зобов`язати відповідача виконати законні вимоги податкового керуючого, допустити його до опису майна у податкову заставу та надати документи, необхідні для проведення такого опису.

В обґрунтування заявленого позову зазначалося, що за відповідачем наразі обліковується податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 33296,01грн. При цьому, позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України було виставлено податкову вимогу про сплату боргу від 06.04.2015р. №436-23 на наявний борг відповідача, який до теперішнього часу не був погашений. У зв'язку з означеним позивачем було прийнято рішення від 06.04.2015р. №5084/10/23-01 про опис майна відповідача в податкову заставу та сформовано запит №8093/10/23-01 щодо надання активів для реєстрації податкової застави та документів, необхідних для такого опису, проте вищевказані документи, які була надіслані на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, повернулися до контролюючого органу з відміткою на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання». Також, позивачем 26.06.2015р. було складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, оскільки провести такий опис виявилось неможливим у зв'язку із відсутністю відповідача за своєю податковою адресою та відповідно ненаданням ним документів, необхідних для проведення опису майна. Зважаючи на наведене, а також на підставі приписів п.89.4 ст.89 Податкового кодексу України позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, в якому також просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання його представник не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІК» (код ЄДРПОУ 31504182) (далі - ТОВ «ЛІК») перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків та, зокрема, є платником податку на прибуток підприємств.

Як вбачається з облікової картки ТОВ «ЛІК», відповідач має непогашений податковий борг з податку на прибуток підприємства у загальній сумі 33296,01грн., який виник через несплату останнім самостійно задекларованих грошових зобов'язань з цього податку, а також нарахованої пені (а.с.7).

Сума податкового боргу ТОВ «ЛІК» також підтверджується податковими деклараціями з податку на прибуток підприємств №9090494953 від 19.02.2014р. та №1500008026 від 03.02.2015р. (а.с.8-11).

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на виконання означених приписів контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми «Ю» №436-23 від 06.04.2015р. про сплату наявного на той час у відповідача податкового боргу на загальну суму 11187,01грн., яка була надіслана ТОВ «ЛІК» рекомендованим листом з повідомленням про вручення 08.04.2015р.(а.с.12).

Проте, поштове відправлення, яким ТОВ «ЛІК» надсилалася вказана вимога, повернулося до контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість його вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання 22.06.2015р. (а.с.12).

Згідно абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкова вимога форми «Ю» №436-23 від 06.04.2015р. у розумінні приписів абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України вважається врученою.

Згідно п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.88.2 ст.88 Податкового кодексу України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Приписами п.89.1 та п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, заступником начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про опис майна ТОВ «ЛІК» у податкову заставу від 06.04.2015р. за №5084/10/23-01 та сформовано запит щодо надання відповідачем активів для реєстрації податкової застави та документів від 06.04.2015р. №8093/10/23-01, які були направлені на адресу ТОВ «ЛІК» засобами поштового зв'язку (а.с.13,15).

Проте поштове відправлення, яким відповідачу надсилалися вищеозначені документи, повернулося до контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення за закінченням терміну зберігання 22.06.2015р. (а.с.12).

Таким чином, у податкового керуючого була відсутня можливість проведення опису майна відповідача у податкову заставу, оскільки відповідач не надав документи, необхідні для його проведення.

З огляду на наведене, 26 червня 2015 року податковим керуючим ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 було складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №172/23-01, в якому зазначено, що ТОВ «ЛІК» за наявності законодавчих підстав не надало документи необхідні для опису майна в податку заставу (а.с.14).

Згідно п.89.4 ст. 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Відповідно до п.п.20.1.32 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Крім того, згідно листа Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013р. №642/12/13-13 «Щодо застосування адміністративного арешту коштів» зазначено, що Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-III «Про банки і банківську діяльність» зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-III «Про банки і банківську діяльність» зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України , можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

За таких обставин повноваження контролюючого органу щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків (підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України), так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (зокрема, передбачені нормами підпунктів 20.1.15, 20.1.16 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, пунктом 89.4 Податкового кодексу України), слід розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

При цьому, в усіх випадках суд постановляє рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі.

Крім того, у листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013р. №642/12/13-13 «Щодо застосування адміністративного арешту коштів» визначено, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне у контролюючого органу на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту, оскільки адміністративний арешт майна (у тому числі коштів) є засобом забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань.

Отже, арешт може стосуватися лише щодо того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Зважаючи на наведене, а також з урахуванням доведеності наявності у відповідача непогашеного податкового боргу та відмови відповідача у проведенні опису майна у податкову заставу, яке може бути джерелом погашення такого податкового боргу, суд приходить до висновку, що пред'явлений адміністративний позов підлягає задоволенню в частині щодо зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу) та належать ТОВ «ЛІК», саме у межах суми податкового боргу відповідача у розмірі 33296,01грн., а не взагалі як просив позивач. Також задоволенню підлягають позовні вимоги в частині щодо заборони відчуження відповідачем рухомого та нерухомого майна у межах суми податкового боргу відповідача у розмірі 33296,01грн. та зобов`язання ТОВ «ЛІК» виконати законні вимоги податкового керуючого, що полягає у його допуску для опису майна у податкову заставу та наданні документів, необхідних для проведення такого опису.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК» про зупинення видаткових операцій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зупинити видаткові операції на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК» (код ЄДРПОУ 31504182, АДРЕСА_1, 49050) (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК» в межах суми податкового боргу у розмірі 33296,01грн. (тридцять три тисячі двісті дев'яносто шість гривень одна копійка), що знаходяться на рахунках у банківських установах.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІК» (код ЄДРПОУ 31504182, АДРЕСА_1, 49050) відчуження майна в межах суми податкового боргу у розмірі 33296,01грн. (тридцять три тисячі двісті дев'яносто шість гривень одна копійка).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІК» (код ЄДРПОУ 31504182, АДРЕСА_1, 49050) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_2