Постанова

від 11.09.2015 по справі 802/2650/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 вересня 2015 р. Справа № 802/2650/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Літинському районі Вінницької області

до: фермерського господарства "Згар-ГД"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

14.08.2015 року управління Пенсійного фонду України у Літинському районі Вінницької області (далі - УПФ України у Літинському районі) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнень позовних вимог, просить стягнути з фермерського господарства "Згар-ГД" (далі - ФГ "Згар-ГД") заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 1776,56 грн. за липень-серпень 2015 року.

Представник позивача подав заяву за вх. №25576 від 11.09.2015 року про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судове засідання від 11.09.2015 року відповідач не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - обов'язковою не визнавалась, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши здобуті у ході розгляду справи докази, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.

Встановлено, що ФГ "Згар-ГД" перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України і є платником внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також платником відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2, абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" фактичні витрати пенсійного органу на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню у розмірі 100 відсотків.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція).

Підпунктом 6.1 пункту 6 цієї Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пп. 6.7 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Встановлено і повністю підтверджується матеріалами справи, що за липень-серпень 2015 року заборгованість ФГ "Згар-ГД" по невідшкодованих фактичних витрат на виплату і доставку пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", становить 1776,56 грн.

З огляду на викладене та враховуючи те, що на час розгляду судом цієї адміністративної справи заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії відповідачем не сплачена, суд доходить висновку про правомірність звернення УПФ України у Літинському районі з позовом щодо її стягнення у примусовому порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії в сумі 1776,56 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також враховуючи відсутність витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Згар-ГД" (вул. Пролетарська, 3, смт. Літин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 33801901) на користь управління Пенсійного фонду України у Літинському районі Вінницької області (код ЄДРПОУ 24902241) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за липень-серпень 2015 року в сумі 1776,56 грн (одна тисяча сімсот сімдесят шість гривень п'ятдесят шість копійок) .

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович