Постанова

від 17.09.2015 по справі 803/2703/15

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Справа № 803/2703/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луцьку Волинської області до Приватного підприємства «Іванна» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луцьку Волинської області (далі - Відділення ВД ФССНВ у м. Луцьку, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Іванна» (далі - ПП «Іванна», відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 583,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований як платник обов'язкових страхових внесків, зобов'язаний сплачувати страхові внески в строки та у розмірі, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». В порушення вимог цього Закону відповідач протягом 2005-2006 років несвоєчасно сплачував до Відділення ВД ФССНВ у м. Луцьку страхові внески, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 583,24 грн., яка в добровільному порядку не сплачена.

Позивач просить стягнути з ПП «Іванна» на користь Відділення ВД ФССНВ у м. Луцьку заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 583,24 грн.

До судового засідання представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності (а. с. 26).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, при цьому повістка, яка надіслана рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 24), не була вручена представнику відповідача з незалежних від суду причин (а. с. 18), а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому за відсутності перешкод для розгляду справи суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ПП «Іванна» є юридичною особою, що підтверджується довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 158 від 27.01.1998 року (а. с. 3), Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21146210 від 09.09.2015 року (а. с. 24), зареєстроване страхувальником та взяте на облік як платник страхових внесків у Відділенні ВД ФССНВ у м. Луцьку, що підтверджується страховим свідоцтвом № НОМЕР_1 від 06.06.2002 року (а. с. 4). Крім того, згідно із повідомленням про взяття на облік № НОМЕР_1 від 13.01.2009 року страховий тариф на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для відповідача становить 1,06 % (а. с. 4 зворот).

Як слідує з розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІІ квартал 2010 року, відповідач самостійно визначив суму несплачених платежів за страховими внесками в розмірі 583,24 грн. (а. с. 5), відтак, за ПП «Іванна» рахується заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 583,24 грн.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIV (з наступним змінами та доповненнями, в редакції, що діяла до 31.12.2010 року та поширюється на спірні правовідносини) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно із пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 583,24 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано заперечень, не надано доказів її погашення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 41, 122, 128, 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Іванна» (43000 Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, будинок, 5А, ідентифікаційний код 25091386) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луцьку Волинської області (43001 Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок, 1, ідентифікаційний код 25910217) заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 583 гривні 24 копійки (п'ятсот вісімдесят три гривні двадцять чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Валюх