Постанова

від 17.09.2015 по справі 803/2559/15

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Справа № 803/2559/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.К.С" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (Ковельська ОДПІ) звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.К.С" (ТзОВ "Б.К.С") про стягнення податкового боргу в сумі 53467 грн. 63 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є орендарем земельної ділянки на підставі договору, укладеного із Рівненською сільською радою Любомльського району Волинської області, а отже, в силу статті 288 Податкового кодексу України (ПК України) є платником орендної плати за землю. Однак, в порушення статей 285-287 ПК України ТзОВ "Б.К.С" не виконує свого обов'язку щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати за землю, в зв'язку з чим у нього виник податковий борг в загальній сумі 53467 грн. 63 коп., з яких 53158 грн. 57 коп. за основним платежем, 309 грн. 06 коп. пені.

Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

У зв'язку із наведеним, позивач просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 53467 грн. 63 коп.

Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову суду не надав.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в письмовому клопотання від 07 вересня 2015 року просив розгляд справи здійснювати за його відсутності (а.с. 35).

Відповідач в судове засідання також не прибув, про причини неприбуття суду не повідомив. Поштове відправлення з копіям ухвал від 31 серпня 2015 року про відкриття провадження в адміністративній справі, закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, повісткою про виклик до суду в адміністративній справі, надіслане за місцезнаходженням відповідача згідно із даними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (44332, Волинська область, Любомльський район, село Рівне), повернулось до суду з довідкою відділення поштового зв'язку "адресат вибув" (а.с. 28-34), тобто не вручене адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така копія ухвали вручена відповідачу належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому представником позивача було подано заяву про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Б.К.С" 06 травня 2006 року зареєстроване як суб'єкт господарювання, місцезнаходженням юридичної особи значиться: 44332, Волинська область, Любомльський район, село Рівне, ідентифікаційний код юридичної особи 34147635. Дані обставини стверджуються копіями Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 724419, довідки АБ № 442322 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а.с. 4, 5). З 06 травня 2006 року відповідач перебуває на податковому обліку в контролюючих органах за № 614, що стверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП (а.с. 6).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 162 ПК України).

Відповідно до статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків визначається календарною датою.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідач є платником орендної плати в силу статті 288 ПК України, відповідно до якої підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Як вбачається із розрахунку заборгованості по податках і платежах (а.с. 7), зворотного боку облікової картки платника податків (а.с. 8-10), станом на 01 серпня 2015 року за відповідачем рахується податковий борг в сумі 53467 грн. 63 коп.

Податковий борг по орендній платі за 2014-2015 роки 53467 грн. 63 коп. у відповідача виник через несплату ним узгоджених сум податкового зобов'язання, визначених самостійно в податкових деклараціях з плати за землю за 2014, 2015 роки, від 24 лютого 2015 року з розбивкою річних сум рівними частками за місяцями по 2322 грн. 08 коп. (а.с. 11-19). Крім того, контролюючим органом нараховано відповідачу 309 грн. 06 коп. пені за несплату у встановлені законодавством строки грошових зобов'язань.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Позивачем надано суду докази невиконання ТзОВ "Б.К.С" обов'язку щодо сплати сум податкових зобов'язань, зазначених самостійно у поданих ним податкових деклараціях. Відповідачем вказані обставини не заперечено і не спростовано.

Отже, вказані суми грошового зобов'язання, стягнення яких з ТзОВ "Б.К.С" є предметом даного судового розгляду, вважаються узгодженими.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, несплачені узгоджені суми грошового зобов'язання відповідача набули статусу податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України). Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу: відповідачу надіслано податкову вимогу від 27 лютого 2015 року № 493-03 (а.с. 23). Вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу, загальна сума якого станом на день розгляду справи становить 53467 грн. 63 коп.

В подальшому, відповідно до пунктів 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 71 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду доказів про відсутність у нього податкового боргу в 53467 грн. 63 коп. та не спростував обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та норми податкового законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ТзОВ "Б.К.С" у банках, обслуговуючих платника податків, в дохід держави коштів у сумі 53467 грн. 63 коп. для погашення податкового боргу.

Керуючись статтею 41, частиною четвертою статті 122, частинами четвертою і шостою статті 128, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.К.С" (44332, Волинська область, Любомльський район, село Рівне, ідентифікаційний код юридичної особи 34147635) у банках, обслуговуючих платника податків, на користь держави 53467 грн. 63 коп. (п'ятдесят три тисячі чотириста шістдесят сім грн. 63 коп.) податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                 М.А. Александрова