Постанова

від 25.10.2012 по справі 2а-0770/2881/12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2a-0770/2881/12

рядок статзвіту - 10.1

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Андрійцьо В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Управління пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Завидівське" про стягнення заборгованості у сумі 47 079,38 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - суб'єкт владних повноважень - Управління пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Завидівське" про стягнення заборгованості у сумі 47 079, 38 грн., мотивуючи тим, що останній будучи зареєстрованим платником податків та зборів, не виконує взяті на себе обов'язки щодо сплати таких, внаслідок чого в нього і виникла вищезазначена заборгованість.

25 жовтня 2012 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, за наявними матеріалами.

Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки та не надав заперечення проти позову.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах регламентується Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мін'юсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663).

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мін'юсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

- 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

- 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

- 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

- 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

- 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

- 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

- 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

- 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

- 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом встановлено, громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у різні періоди працювали на підприємстві відповідача в шкідливих умовах праці, що дало їм право на призначення пенсії відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Дані обставини підтверджуються виписками із трудових книжок, пільговими довідками, документами проведеної атестації робочих місць, розпряження органу ПФУ про призначення пільгової пенсії.

Відповідно до розділу 6 Інструкції відповідачу надсилалися відповідні повідомлення, в яких вказувалася підстава для нарахування зобов'язання, сума нарахованого органом Пенсійного фонду зобов'язання та окремо його розрахунок, а також порядок сплати встановлених сум збору.

За спірний період, а сама з березня 2012 року по серпень 2012 року, згідно розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються щомісяця на адресу відповідача підлягало відшкодуванню Пенсійному фонду 47 079, 38 грн.

Оскільки до теперішнього часу відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив у добровільному порядку, то суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області - задовольнити повністю .

2. Стягнути з відповідача -сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Завидівське" (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. І. Франка, буд. 132, р/р 26007101324259, ПАТ "ОСОБА_8 Аваль", МФО 300528, код - 30651762) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Миру, буд. 151-Ж, р/р - 25604303010699 ВАТ "Держощадбанк", МФО 312356, код - 37857963) заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій у сумі 47 079 (сорок сім тисяч сімдесят дев'ять) грн. 38 коп.

3. Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Андрійцьо В.Д.