Постанова

від 15.09.2015 по справі 812/1174/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1174/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шембелян В.С.,

при секретарі: Олійник О.А.,

за відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області до Лисичанського учбово-виробничого підприємства Луганського учбово-виробничого обєднання українського товариства сліпих про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1359,40 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області до Лисичанського учбово-виробничого підприємства Луганського учбово-виробничого обєднання українського товариства сліпих про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1359,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований за № НОМЕР_1 з 17.05.2001 року та є страхувальником. За даними звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2015 року (останній звіт наданий підприємством) заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків перед позивачем складає 4179,89 грн., з них недоїмка в сумі 1472,72 грн. та пеня в сумі 1347,77 грн. визнані судом та знаходяться у виконавчому провадженні. Заборгованість зі сплати страхових внесків, пов’язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати складає 1359,40 грн.

У добровільному порядку заборгованість відповідачем не була погашена. Отже, не сплачуючи обов'язкові страхові внески, відповідач грубо порушив інтереси держави в сфері забезпечення соціального захисту, охорони життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності, сприяє утворенню у Фонді дефіциту фінансових ресурсів. На підставі викладеного просив стягнути заборгованість у сумі 1359,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Фонду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом було здійснено заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та дату розгляду справи, а саме направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі разом з судовою повісткою на адресу за якою зареєстровано підприємство. На адресу суду було повернуто поштове повідомлення про вручення уповноваженій особі 04.09.15 вказаного листа.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Лисичанське учбово-виробниче підприємство Луганського учбово-виробничого об’єднання українського товариства сліпих перебуває на обліку в якості платника страхових внесків у Відділенні виконавчої дирекції Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сєвєродонецьку Луганської області з 17 травня 2001 року. (а.с.6)

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ (далі - Закон №2464), у статті 2 якого зазначено, що він поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

В абзацах 4-6 п. 7 Розділу VIІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві визначалися Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-ХІV.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону (у редакції, чинній до набрання законної сили Законом № 2464) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до п.п. 2.1 Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» від 30.11.2010 року №31, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 за 1286/18581, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за N 867/14134;

Підпунктом 2.2 зазначеної Постанови передбачено, що страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду звітність до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови.

Такий звіт заповнюється страхувальниками, які мають заборгованість зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка утворилась станом на 01.01.2011 року, і подається до повного її погашення робочим органам виконавчої дирекції Фонду щокварталу до 20 квітня; 20 липня; 20 жовтня; 25 січня.

Згідно поданого відповідачем до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України звіту за 1 квартал 2015 року від 20.04.2015 року, непогашена заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду становить 1359,40 грн.

Суд зазначає, що звіт щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2015 року, є документом, в якому страхувальник самостійно узгоджує суму заборгованості по страховим внескам до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

З 1 січня 2011 року сплата єдиного внеску в рахунок погашення заборгованості, яка виникла до 01.01.2011 року за окремими видами страхування, забороняється.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області до Лисичанського учбово-виробничого підприємства Луганського учбово-виробничого об’єднання українського товариства сліпих про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1359,40 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Лисичанського учбово-виробничого підприємства Луганського учбово-виробничого об’єднання українського товариства сліпих (код ЄДРПОУ 20160438) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області (код ЄДРПОУ 25938322) заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1359,40 грн.(одна тисяча триста п’ятдесят дев’ять гривень 40 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1