Постанова

від 15.09.2015 по справі 813/4705/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року № 813/4705/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Львові до товариства з обмеженою відповідальністю «Будрієс» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

в с т а н о в и в :

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові (далі - ВВД ФСС НВВПЗУ у м. Львові) звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будрієс» (далі - ТзОВ «Будрієс») заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 818,23 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що підставою для нарахування страхових внесків станом на 01.01.2011 року були норми чинних на той час нормативних актів, зокрема, п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 2 Постанови № 31, якими передбачається стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду. Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності підтверджується розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2010 року, поданою ТзОВ «Будрієс».

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у матеріалах позовної заяви. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Надіслані рекомендованою кореспонденцією відповідачу за адресою місце знаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі разом з витягом про процесуальні права та обов'язки повернулися з відміткою поштового відділення на конверті про повернення у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до положень статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач вважається таким, що його повідомлено про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно з положеннями статті 128 КАС України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач - ТзОВ «Будрієс», відповідно до довідкиз ЄДРПОУза №1769 зареєстрований 04.04.2005 року як юридична особа з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 33462307, перебуває на обліку як страхувальник у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-XIV (в редакції Закону України від 28.12.2014 року № 77-VІІІ) (надалі - Закон № 1105-XIV).

Відповідно до частин першої статті 4 Закону №1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з пунктом 6 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1105-XIV до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечує у межах компетенції Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фондом соціального страхування України (пункт 9 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105).

Відповідно до абзаців 5 та 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI, який набрав чинності з 01.01.2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До 1 січня 2011 року порядок здійснення платежів і резервування коштів, строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначався законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 22 Основ).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 Закону №1105-XIV (в редакції, яка діяла до 01.01.2011 року) роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати у встановленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Частиною шостою статті 47 Закону №1105-XIV (в редакції, яка діяла до 01.01.2011 року) визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 11.01.2001 року №2213-III «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» (у редакції, що діяла до 01.01.2011 року), статті 45 Закону №1105-XIV (у редакції, яка діяла до 01.01.2011 року) відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань страхові внески.

Пунктом 2.2 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 30.11.2010 року №31 «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» (надалі - Постанова) передбачено, що страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду звітність до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови.

Відповідно до розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2010 року, що був поданий ТзОВ «Будрієс», заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків становить 818,23 грн.

Таким чином, відповідач самостійно визначив суму заборгованості за страховими внесками, що належить сплатити, але у добровільному порядку її не сплатив.

У зв'язку з наявністю несплаченої заборгованості позивачем 13.08.2015 року за вихідним № 2107/05 направлено ТзОВ «Будрієс» претензію з вимогою про погашення боргу.

Відповідь на вказану претензію позивач не отримував.

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості ТзОВ «Будрієс» перед ВВД ФСС НВВПЗУ у м. Львові по сплаті страхових внесків в розмірі 818,23 грн.

Докази погашення боргу відповідачем суду не представлені.

З урахуванням викладеного, суд дійшов переконання, що позовні вимоги ВВД ФСС НВВПЗУ у м. Львові є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, тому 818,23грн підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будрієс» (79005, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33462307) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Львові 818 (вісімсот вісімнадцять) грн 23 к. заборгованості зі сплати страхових внесків.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.