Постанова

від 27.03.2012 по справі 2а-1870/1920/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 р. Справа № 2a-1870/1920/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Суми до приватного підприємства фірми "Трансснаб" про накладення арешту на кошти,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція в м. Суми (далі - позивач, ДПІ в м. Суми) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного підприємства фірми «Трансснаб» (далі-відповідач, ППФ «Трансснаб»), в якій з урахуванням уточнень (а.с.68) просила накласти арешт на кошти на рахунках та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач має прострочену заборгованість зі сплати податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість в загальному розмірі 4266331грн. 82коп. Дана заборгованість виникла внаслідок прийняття ДПІ в м. Суми податкових повідомлень - рішень від 27 квітня 2009року за №0000262305 та за №0000252305, від 02.03.2010р. за №0001531503, від 24.09.2010р. за №0007361503, від 03.03.2010р. за №0000951501, а також на підставі поданих самостійно податкових декларацій та нарахованої пені. Оскільки у підприємства балансова вартість майна менша за його податковий борг, керуючись пп.20.1.17 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України просить накласти арешт на кошти та інші цінності ППФ «Трансснаб», що знаходяться на рахунках відкритих у банках.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнень (а.с.68) з підстав, викладених у позові, підтримав у повному обсязі. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.65), в судове засідання не з'явився, про причини неявки, всупереч вимог ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

З огляду на викладене суд вважав можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач - ППФ «Трансснаб» (ідентифікаційний код 14004542) зареєстрований як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та взятий на облік платників податків, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.59-60), копією акта перевірки (а.с.29), поясненнями представника позивача.

Як встановлено в судовому засіданні, у період з 23.03.2009р. по 03.04.2009р. службовими особами ДПІ в м. Суми було проведено виїзну планову перевірку ППФ «Трансснаб» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р., висновки якої були зафіксовані в акті від 13.04.2009р. №2858/235/14004542/23 (а.с.29-47).

За результатами вказаної перевірки, 27 квітня 2009р. позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000262305/0, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 324543,00грн. (а..27);

- №0000252305/0, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 3947243,00грн. (а.с.28).

Вказані податкові повідомлення-рішення, були вручені представнику відповідача 06.05.2009р. (а.с.28 зворот).

Не погодившись з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач ППФ «Трансснаб» 26.05.2009р. звернувся з позовом до Сумського окружного адміністративного суду про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 27 квітня 2009року за №0000262305 та за №0000252305 (а.с.70-72). Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2011р. в задоволенні адміністративного позову було відмовлено у повному обсязі (а.с.73-76) та станом на сьогодні судове рішення у справі 2а-1870/2115/11 не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. №1251 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно п.п. 5.2.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими» від 21.12.2000р. № 2181 (далі -Закон України № 2181) (тут і далі Закон №2181, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 при зверненні платника податків до суду із позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. У той же час податковий борг (в редакції ст.1 Закону №2181) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов'язання, узгодженого в адміністративному порядку. Днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі адміністративного оскарження такого податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181)

У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 закінчується:

-останнім днем строку, передбаченого пп. 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк;

-днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

-днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Водночас відповідно до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.28 зворот) податкові повідомлення-рішення від 27 квітня 2009року за №0000262305/0 та за №0000252305/0 відповідач отримав 06.05.2009р., а тому в розумінні приписів Закону №2181, сума визначена у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях вважалась узгодженою 06.05.2009р.

При цьому, згідно пп. 5.4.1, п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків. Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 і становить десять календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181. При цьому податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, позивач звернувся до суду з позовом понад встановлений 10-денний строк (26.05.2009р. (а.с.70-71), а тому враховуючи несвоєчасне звернення платником податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181), несплачене податкове зобов'язання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181.

Таким чином, податкові зобов'язання визначені зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями з податку на додану вартість ( з урахуванням наявної переплати та часткової сплати) в розмірі 320191грн.20коп. та з податку на прибуток ( з урахуванням наявної переплати та часткової сплати) в розмірі 3942416грн. 75коп., набули статусу податкового боргу ще в травні 2009р. та станом на момент розгляду справи вказані суми відповідачем сплаченими не були (а.с.4-15).

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

Згідно вказаних норм, з метою погашення податкового боргу, були надіслані відповідачу першу податкову вимогу №1/917 від 25.05.2009р., яка враховуючи приписи п.6.2.4 ст. 6 Закону №2181 вважається врученою у день розміщення на дошці податкових оголошень (а.с.77,78) та другу вимогу №2/1277 від 13.08.2009р., вручену 29.08.2009р.(а.с.78). Однак, передбачені Законом №2181 заходи не привели до погашення податкового боргу.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що спеціалістами ДПІ в м. Суми були проведені невиїзні документальні перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, в ході яких встановлено порушення відповідачем вимог Закону №2181, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в частині порушення строків подання податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток, неповернення свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. За результатами вказаних перевірок, висновки яких зафіксовані в актах перевірок №1253/15-319/14004542 від 23.02.2010р. (а.с.23), №7294/15-319/14004542 від 14.09.2010р.(а.с.25), №1230/15-1/14004542/71 від 22.02.2010р. (а.с.51) ДПІ в м. Суми були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 02.03.2010р. за №0001531503/0/13377, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 170,00грн.(а.с.24);

- від 24.09.2010р. за №0007361503/0/73895, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 170,00грн. (а.с.26);

- від 03.03.2010р. за №0000951501/0/1346, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 340,00грн.(а.с.49).

Вищевказані рішення враховуючи вимоги п.6.2.4 ст.6 Закону №2181 були вручені в день розміщення їх на дошці податкових оголошень відповідно 09.03.2010р., 04.10.2010р., 09.03.2010р. (а.с.24,26,49,50) та станом на момент розгляду справи оскарженими не були, що вбачається з пояснень представника позивача, заперечень з цього приводу відповідачем не надано.

Згідно пп. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону №2181 сума даних податкових зобов'язань є узгодженими в день отримання, однак відповідачем було порушено строк та повнота обсягів сплати даних узгоджених податкових зобов'язань, у зв'язку з чим дані суми набули статусу податкового боргу (а.с.4-15).

Крім того, згідно пп. 4.1.1. п.4.1 ст. 4 та пп.5.1, пп. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 платник податків, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом В«гВ» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Вказане зобов'язання вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та платник зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Схожі норми містяться і в Податковому кодексі України, згідно п. 54.1 ст. 54 якого платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно п.57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засідання та вбачається з матеріалів справи, зокрема, копій податкових декларацій з податку на додану вартість (а.с.16-22), та копій податкових декларацій з податку на прибуток (а.с.48,53-58), відповідачем самостійно було нараховано сума податку на додану вартість за червень 2009р. - 326,00грн., травень 2009р. -206,00грн., липень 2010р. - 160,00грн., та з податку на прибуток за 1квартал 2009р. - 1852,00грн., 2 квартал 2009р. - 61,00грн., 3 квартал 2010р. - 30,00грн., 3 квартал 2011р. в сумі 246,00грн.

Дані зобов'язання, згідно приписів п.п.5.1 ст. 5 №2181 та згідно п.54.1 ст. 54, п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України вважаються узгодженими і відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити суму зобов'язання, зазначену у поданих ним податкових деклараціях, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, однак, станом на момент розгляду справи, як вбачається з досліджених матеріалів справи (а.с.4-15) суми зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 692,00грн.та з податку на прибуток в розмірі 2189,00грн. залишились не сплаченими та набули статусу податкового боргу.

Згідно пп.16.1.1. п.16.1, пп. 16.4.1 п.16.4 ст. 16 Закону №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Схожі норми містяться і в Податковому кодексі України, відповідно до п.129.1.1, 129.4 ст. 129 якого після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається, зокрема, при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом. Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається з розрахунку боргу та зворотного боку облікової картки (а.с.4-15) відповідачу за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання було нараховано пеню, зокрема з податку на додану вартість в сумі 37грн.36коп. та з податку на прибуток - в сумі 125грн. 51коп., яка також станом на момент звернення з позовом до суду також залишилась не сплаченою.

Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 94.6.2 п.94.6 ст.94 цього ж Кодексу арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Як встановлено в судовому засіданні за відповідачем значиться не сплачена сума заборгованості в загальному розмірі 4266331грн.82коп. (а.с.4-15), в тому числі з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій та нарахованої пені - 321260грн. 56коп. та податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій та нарахованої пені - 3945071грн. 26коп. (а.с.4-15), доказів спати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано. Разом з тим, як вбачається з фінансового звіту ППФ «Трансснаб» (а.с.69) його балансова вартість майна складає 1304500грн., що є значно меншою сумою в порівнянні з наявною сумою податкового боргу відповідача.

Таким чином, враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов'язання, всупереч вимог приписів Податкового Кодексу України, своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи відповідачем не погашена та складає в загальному розмірі 4266331грн.82коп. (а.с.4-15), доказів погашення боргу відповідачем надано не було, суд, приймаючи до уваги приписи пп. 20.1.17 п. 20.1 ст.20, п.п. 94.6.2 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України дійшов висновку, що вимоги ДПІ в м. Суми про накладення арешту на кошти та інші цінності приватного підприємства фірми «Трансснаб», що знаходяться на рахунках, відкритих у банках Сумської філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Суми та АТ "УкрСиббанк" на суму наявного станом на 24.01.2012р. боргу в розмірі 4266331грн.82коп. (а.с.4) підлягають задоволенню.

Ураховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в місті Суми до приватного підприємства фірми "Трансснаб" про накладення арешту на кошти -задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства фірми "Трансснаб" (ідентифікаційний код 14004542, АДРЕСА_1) що знаходяться на рахунках, відкритих у банках Сумської філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Суми (МФО337546, рахунки №26002275091002, 26003275091001, 26008275091006, 26032275091005, 26034275091003, 26069275091001), АТ "УкрСиббанк" (МФО351005, рахунок №26008192032200) в межах наявної станом на 24.01.2012р. суми податкового боргу у розмірі 4266331грн. 82коп. (чотири мільйони двісті шістдесят шість тисяч триста тридцять одна гривні вісімдесят дві копійки).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 30.03.2012р.